Дорсопатія шийного відділу хребта: що це? Симптоми й лікування захворювання

Зміст

За статистикою 60-80% дорослого населення страждають дорсопатией з різким больовим синдромом в результаті ураження хребта. Шийний сегмент хребта найбільш часто піддається патологічним змінам у зв’язку з високою рухливістю і особливостями кровопостачання.
Зміст:

Дорсопатія – що це таке?
Сприятливі фактори
Особливості дорсопатії шийного сегмента хребта
Основні симптоми
Діагностика
Лікування

Дорсопатія – що це таке?

Терміном «дорсопатія» позначається комплекс різних захворювань, що протікають з больовим синдромом, порушенням кровообігу і іннервації, в результаті ураження хребта, м’язів і зв’язок спини.

Залежно від структурних змін дорсопатії поділяють на види:

Деформуючий вид обумовлений різними викривленнями хребта, зміщенням хребців відносно один одного, підвивихи хребців.

Спондилопатії – руйнування, дистрофічні зміни хребта внаслідок травматичних ушкоджень, порушення обміну речовин, спадкової схильності, віку та умов праці.

Дискогенний вид обумовлений руйнуванням хрящової тканини й формуванням протрузії, пролапсу або грижі міжхребцевого диска.

Сприятливі фактори

мінімальна рухова активність;
порушення живлення, ендокринні захворювання (ожиріння);
важкі умови праці пов’язані з надмірними фізичними навантаженнями, вібрацією або з тривалими статичними позами (водії, офісні працівники);
заняття травматичними видами спорту;
часті простудні захворювання, переохолодження, вогнища хронічної інфекції в організмі;
вік і спадкова схильність.

Особливості дорсопатії шийного сегмента хребта

Шийний сегмент хребта має деякі анатомічні відмінності, які сприяють підвищеній вразливості цього сегмента. Зокрема, тіла хребців цього відділу менш масивні і виконують опорну функцію для голови, забезпечують високу рухливість шийного сегмента. У шийному сегменті проходить хребетна артерія, що бере участь в кровопостачанні головного мозку.

Стійка деформація хребців призводить до утворення кісткових разращений – остеофітів, які сприяють здавлення хребетної артерії і розладу живлення головного мозку. Висока рухливість шийного сегмента призводить до вираженого зношування міжхребцевих дисків. Зміна в них, викликає стійке запалення нервових корінців, спазм судин і здавлення спинного мозку. Дорсопатія шийного відділу хребта провокує ураження центральної, вегетативної і периферичної нервової системи.

Основні симптоми

Стійкі больові відчуття в області надпліч, лопаток, шиї, верхньої частини грудної клітини. Посилення болю при русі.

Підвищення тонусу в м’язах шиї і надпліччя.

Обмеження рухливості голови і рук у плечових суглобах.

М’язова слабкість, оніміння, втрата чутливості в руках.

Напади головного болю з локалізацією в області потилиці, лоба, скронь.

Безсоння.

Розлад координації, шум у вухах.

Падіння гостроти зору, слуху.

Перепади кров’яного тиску.

Шийна дорсопатія при важкому перебігу може послужити причиною тимчасової непрацездатності. За ступенем вираженості симптомів і тривалості больового синдрому розрізняють протягом:

гостре – до трьох тижнів;
підгострий -до 12 тижнів;
хронічне – більше 12 тижнів.

У середньому гострі больові відчуття проходить через 6 тижнів, навіть без відповідного лікування. При частих епізодах дорсопатії і відсутності лікування розвивається хронічний процес в 10-20% випадків.

Діагностика

Для підтвердження діагнозу слід пройти обстеження у невролога або травматолога. Під час огляду лікар виявляє скарги, ступінь викривлення хребта, напруга м’язів, амплітуду рухів, зміна чутливості шкіри. За необхідності призначається рентгенографія або МРТ хребта. На підставі рентгенографії визначається сила деформації кісткової тканини. Магнітно-резонансна томографія надає можливість діагностувати приховані патологічні зміни в хребті і міжхребцевих дисках.

Лікування

При дорсопатії шийного відділу хребта пропонується комплексне лікування з використанням медикаментозних препаратів, іммобілізації шийного сегмента і фізіотерапевтичних процедур. У гострому періоді призначаються медикаментозні препарати для полегшення больових відчуттів і зняття надмірного м’язового напруження:

нестероїдні протизапальні засоби чинять знеболювальну та протизапальну дію. Призначаються у вигляді ін’єкцій, таблеток або мазей для місцевого застосування;
міорелаксанти призначаються індивідуально в залежності від вираженості м’язового напруги та обмеження амплітуди рухів;
хондропротектори призначаються на тривалий період для відновлення і запобігання подальшого руйнування хрящової тканини;
нейропротективные препарати надають захисну дію на клітини нервової системи, запобігають їх руйнування, покращують живлення за рахунок поліпшення кровообігу.

На тлі прийому препаратів при тяжкому перебігу рекомендується постільний режим або фіксація шийного сегмента хребта ортопедичним коміром.

Після зменшення гострого больового синдрому призначається відновне лікування із застосуванням фізіотерапевтичних процедур:

мануальна терапія з застосуванням витягнення і лікувальний масаж сприяє зняттю м’язової напруги, і зменшує компресію нервових закінчень і кровоносних судин;
лікувальна гімнастика спрямована на відновлення нормальної рухливості в області шиї і плечових суглобів;
голкорефлексотерапія сприяє налагодженню роботи нервової системи;
електрофорез, ультразвук, магнітотерапія сприяють зменшенню запалення і болю.

Основний курс лікування в середньому призначається на термін до трьох місяців. Відновне лікування може тривати до 1 року. В якості профілактики пацієнтам рекомендується уникати різких рухів і нахилів голови. Також необхідно утриматися від роботи пов’язаної з великими фізичними і емоційними навантаженнями. Витримувати режим праці і відпочинку, правильно харчуватися, робити вправи лікувальної гімнастики для підвищення витривалості й зміцнення м’язів шиї.