Дерматит – це дуже узагальнене поняття найрізноманітніших шкірних реакцій людського організму на різноманітні зовнішні і внутрішні подразники. Так, наприклад, однією з різновидів недуги є ексфоліативний дерматит. Дане захворювання зустрічається досить рідко, переважно у пацієнтів після 40 років і частіше у чоловіків, ніж у жінок. Вражає воно практично 90% всієї площі поверхні шкірних покривів.
Симптоми эксфолиативного дерматиту
До них відносяться:
- велике почервоніння шкірних покривів, яке супроводжується явно вираженим лущенням;
- підвищена температура тіла;
- пітливість;
- постійний свербіж;
- початкова стадія захворювання може супроводжуватися значним виснаженням шкірних покривів. При цьому на поверхні шкіри формуються невеликі пухирці, які, лопаючись, залишають після себе неестетичну скоринку. При відсутності супутніх захворювань такий дерматит спочатку вражає шкіру голови, потім тулуб, промежину і на останньому етапі – проявляється на верхніх і нижніх кінцівках пацієнта;
- при відсутності належного лікування з часом людина може зіткнутися з облисінням і випаданням нігтів. Крім того, запущена стадія эксфолиативного дерматиту призводить до сухості слизової оболонки, збільшення лімфовузлів і до прискореного серцебиття пацієнта;
- при наявності в організмі пацієнта таких супутніх захворювань, як лімфома або лейкоз пацієнт може зіткнутися із збільшенням печінки, селезінки, молочної залози (це стосується і чоловіків), а також з появою маслянистого калу;
- лабораторний аналіз крові при ексфоліативний дерматит показує підвищений вміст лейкоцитів та еозинофілів, і вказує на зміна білкового складу, підвищення ШОЕ або анемію.
У будь-якому випадку недуга не залишиться непоміченим. Хворій людині слід негайно відмовитися від прийому будь-яких медичних препаратів (це не стосується життєво важливих лікарських засобів) і найближчим часом звернутися за медичною допомогою до профільного фахівця.
Лікування дерматиту эксфолиативного
В даному випадку домашнім лікуванням препаратами місцевого застосування не обійтись. Така хвороба вимагає термінової госпіталізації пацієнта, а всі терапевтичні заходи проводяться виключно в умовах стаціонару.
Лікування даного захворювання залежить від двох факторів: першопричина ураження шкірних покривів встановлена, або ж причина захворювання невідома.
Отже, якщо причина розвитку эксфолиативного дерматиту встановлена, тоді весь терапевтичний курс в основному зводиться до лікування виявленого супутнього захворювання.
Якщо причина невідома, тоді хворому людині проводять детоксикацію організму за допомогою симптоматичної терапії.
Іноді пацієнту призначають препарати, які вводяться внутрішньовенно і сприяють живленню організму в обхід ШКТ. У найбільш запущених випадках проводять гемосорбцію і плазмаферез. Безпосередньо на уражені ділянки шкіри наносять глюкокортикостероїди. Це допомагає зняти яка турбує і доставляють фізичний дискомфорт пацієнта симптоматику.
При попутному інфікування шкірних покривів хворій людині призначають антибіотики.
Профілактика
Для профілактики захворювання слід уважно стежити за протіканням будь-яких, що проявилися на вашому тілі дерматитів, а також вчасно піддавати їх ефективної терапії.
