Екстрасистола – це передчасне скорочення серця, або деяких його відділів, викликане гетеротопным, тобто виникають поза нормального місця появи хвилі збудження, імпульсом. В залежності від місця походження гетеротопного імпульсу розрізняють атріовентрикулярні, шлуночкові, передсердні екстрасистоли.
Екстрасистоли виникають, мабуть, під впливом продуктів порушеного обміну речовин, які здатні накопичуватися в серцевому м’язі при патологічних станах, або патологічних нервових імпульсів. У деяких випадках екстрасистоли спостерігаються в результаті рефлекторних впливів, або при порушенні нервової регуляції роботи серця. Нерідко екстрасистоли з’являються при органічних захворюваннях серця – міокардитах, пороках серця, кардіосклерозі, коронарної недостатності.
Види Екстрасистоли можуть бути поодинокими та груповими, тобто кілька екстрасистол слідують безпосередньо одна за одною. Групові екстрасистоли нерідко являють собою перехід до приступу пароксизмальної тахікардії, яка при електрокардіографічної дослідженні виглядає як безперервний ряд екстрасистол. Екстрасистоли носять назву політопні, якщо вони виходять з різних ділянок м’язи серця. Досить часто вони чергуються з нормальними серцевими циклами, що носить назву алоритмія. Існують різні варіанти її: бігемінія, коли за кожним нормальним (правильним) скороченням слід екстрасистола; тригеминия, коли екстрасистола слід після кожних 2-ух нормальних скорочень; квадригеминия, коли екстрасистола з’являється після кожних 3-ох нормальних скорочень, і т. д.
Симптоми екстрасистоли
Суб’єктивні симптоми при екстрасистолії значно варіюють. В ряду випадків хворих не турбують екстрасистоли і вони навіть не знають про порушення ритму. У інших хворих екстрасистоли супроводжуються тими чи іншими відчуттями: почуттям завмирання або зупинки серця, болем в серці.
Екстрасистолія в деяких випадках є серйозним симптомом. У хворих з мітральним стенозом поява частих передсердних екстрасистол нерідко передує настанню мерехтіння передсердь. Шлуночкові екстрасистоли утворюються в гострому періоді інфаркту міокарда можуть бути сигналом для появи мерехтіння шлуночків. Нерідко екстрасистолія виникає при інтоксикації глікозидами (серцеві засоби); найчастіше при цьому спостерігається шлуночкова бігемінія. Поодинокі екстрасистоли не викликають помітного впливу на кровообіг, однак групові здатні викликати серйозні порушення кровообігу.
Загальні ознаки Загальними електрокар-ми ознаками для всіх екстрасистол є передчасне экстрасистолическое скорочення (інтервал між попередніми нормальними скороченнями і экстрасистолой менше норм. R – R інтервалу) і після нього наявність компенсаторної паузи (інтервал між екстра-лой, також подальшим норм. скороченням у багатьох випадках більше норм. R – R інтервалу).
При екстрасистолах комплекс QRS не змінюється, а Р зубець дещо змінюється; Зазвичай коротшає P – Q інтервал; компенсаторна пауза відсутня або вона невелика. Для атріовентрикулярних екстрасистол характерно поряд з незміненим комплексом QRS наявність від’ємного зубця Р, який розташовується по-різному, тобто у місці виникнення імпульсу у вузлі: якщо імпульс виходить з верхньої частини вузла, зубець Р розташований перед комплексом QRS, при імпульсі з середньої частини – нашаровується на QRS; імпульсі з нижньої частини – позаду QRS (в інтервалі S – T). Компенсаторна пауза дещо більше, ніж при передсердних екстрасистолах. Шлуночкові екстрасистоли не мають зубця Р і характеризуються розширеним, різко зміненим по амплітуді, за формою комплексом QRS. Компенсаторна пауза найбільша.