Ендометрит: симптоми і лікування, причини виникнення

Зміст

Що це таке? Ендометрит являє собою запальний процес в слизовій оболонці і м’язової стінки матки.

Зазвичай цей патологічний процес розвивається після будь-яких внутрішньоматкових втручань.

Небезпека його полягає в тому, що при відсутності своєчасного лікування можливий розвиток маткової форми безпліддя та інших ускладнень, які з часом стають незворотними.

Класифікація

Що це таке – ендометрит за характером перебігу патологічного процесу може бути гострим і хронічним. В останньому випадку він тече хвилеподібно, тобто періоди ремісії і загострення чергуються один з одним.

За характером причинно-значущих мікроорганізмів ендометрит буває двох видів:

1) Специфічний – пов’язаний найчастіше з інфікуванням патогенними мікроорганізмами (хламідії, мікоплазми, уреаплазми, гонококи, трихомонади, вірус герпесу і ін)

2) Неспецифічний, який обумовлений активацією умовно-патогенної мікрофлори (стрептококи, стафілококи, кишкова паличка, протей, псевдомонади). Етіологічна класифікація передбачає поділ ендометриту на такі види, як:

1) Бактеріальний

2) Вірусний

3) Грибковий

Причини ендометриту

Ендометрит у жінок практично завжди пов’язаний з інфекційним запаленням. В одних випадках відбувається інфікування патогенними мікроорганізмами, які завжди викликають розвиток запальної реакції, а в інших – активація умовно-патогенних організмів, що мешкають в піхву.

Це пов’язано зі зниженням імунітету, яке може бути пов’язано з наступними факторами:

вагітність (знижується активність протікають імунних реакцій)
гіпо – і авітаміноз
наявність супутніх захворювань
цукровий діабет
вроджений імунодефіцит
прийом імунодепресантів і т. д.

Крім цього виділяють місцеві сприятливі фактори, які суттєво підвищують ризик розвитку ендометриту. До них відносяться різні внутрішньоматкові втручання, а саме:

пологи
введення внутрішньоматкових контрацептивів
медичні аборти
діагностичні вискоблювання порожнини матки
видалення народжується миоматозного вузла
медикаментозний (з допомогою фармакологічних препаратів) аборт
мимовільні викидні.

Хронічний ендометрит, як правило, являє собою несвоєчасно і неадекватно лікований гострий запальний процес в порожнині матки. При його розвитку роль причинного мікроорганізму відходить на другий план.

Домінуючими ланками патологічного процесу є неправильна реакція імунної системи. У підсумку це призводить до додаткового пошкодження органу.

Симптоми ендометриту

Прояви ендометриту у жінок визначається ступенем гостроти патологічного процесу.

Так, гострий ендометрит має яскраві клінічні симптоми і раптовий початок захворювання. Основною ознакою прийнято вважати появу болів внизу живота, які іррадіюють в поперекову і крижову області, а також в промежину і пах.

Крім цього для гострого ендометриту також характерні:

лихоманка, яка може досягати високих значень в залежності від реактивності організму жінки
наявність патологічних виділень із статевих шляхів (частіше гноевидных), які нерідко мають неприємний запах
уповільнення процесів зворотного розвитку матки після пологів або вискоблювання порожнини матки
матка стає м’якої консистенції або тестоватой
під час піхвового дослідження виявляється болючість при пальпації матки
у общеклиническом аналізі крові відзначається підвищений рівень лейкоцитів, прискорення ШОЕ, зсув лейкоцитарної формули ліворуч
збільшується лейкоцитарний індекс інтоксикації.

При хронічному ендометриті в стадії ремісії клінічні прояви практично відсутні. Основні прояви полягають у розвитку ускладнень (див. нижче).

Симптоми гострого ендометриту з’являється тільки в стадії загострення. Вона багато в чому нагадує прояви гострого запалення матки.

Діагностика

У неясних клінічних випадках показано застосування додаткових діагностичних тестів:

1) Ультразвукове дослідження органів малого тазу

2) Гістероскопічне дослідження – огляд порожнини матки за допомогою ендоскопічної техніки

3) Бактеріологічне дослідження з оцінкою чутливості до антибіотиків виділень з порожнини матки (під час забору матеріалу необхідно дотримуватися особливих правил, щоб не забруднювати культуру виділеннями з піхви). Діагностичний пошук при хронічному ендометриті також включає в себе оцінку імунного статусу. Це необхідно для підбору адекватної иммунностимулирующей терапії.

Лікування ендометриту

Лікування гострого ендометриту матки і загострення хронічного проводиться за загальними принципами. Вони полягають в наступному:

1) Дотримання постільного режиму для повного відновлення сил

2) Дозоване застосування холоду на низ живота (низькі температури викликають спазм судин, що попереджає подальше поширення запального процесу)

3) Достатній обсяг пиття або ж за показаннями (важкий стан пацієнтки) призначається інфузійна терапія

4) Антибактеріальна терапія з урахуванням чутливості виділених мікроорганізмів

5) Застосування нестероїдних протизапальних засобів

6) Десенсибілізуючі засоби, які зменшують вираженість алергічної налаштованості організму

7) Заспокійливі засоби призначаються тільки при емоційній лабільності жінки

Препарати, що скорочують матку

9) Вітамінні препарати, які нормалізують обмін речовин в організмі. В стадії ремісії хронічного ендометриту показано застосування фізіотерапевтичних процедур. Також добре себе зарекомендувало санаторно-курортне лікування, що дозволяє відновити нормальне будова матки.

У разі гострого ендометриту, що розвинувся на тлі внутрішньоматкового контрацептиву, після стабілізації стану жінки і зменшення вираженості запального процесу, рекомендується видалити спіраль.
В іншому випадку вона буде підтримувати запалення. Аналогічна ситуація має місце і при ендометриті після пологів.

У цій ситуації, якщо є залишки децидуальної оболонки, плацентарної тканини, згустки крові рекомендується евакуювати, так як вони є хорошим живильним середовищем для мікроорганізмів.

Ускладнення ендометриту

Відсутність своєчасної діагностики та лікування ендометриту у жінок може привести до ускладнень.

Їх можна розділити на дві основні групи – короткострокові (розвиваються найближчим часом) і довгострокові (розвиваються через певний час). До першої групи належать такі:

панметрит – запалення всіх шарів матки
сальпингоофорит – запалення придатків матки
параметрит – запалення клітковини, що оточує матку
перитоніт – запалення очеревини (пельвиопертитонит – запалення очеревини, що покриває тазові органи)
абсцес дугласова простору – гнійне запалення в позадиматочном просторі
тромбози вен малого тазу.

Ускладненнями другої групи є:

1) Маткова форма безпліддя

2) Злуковий процес в органах малого тазу

3) Синдром Ашермана) – наявність спайок в порожнині матки

4) Синдром хронічної тазової болі – це больовий синдром у нижніх відділах живота, який зберігається протягом 6 місяців і більше. Враховуючи все вищевикладене, стає зрозуміло, що діагностика та лікування ендометриту повинні починатися як можна раніше. Тому при появі перших ознак захворювання, схожих на ендометрит, необхідно звертатися за медичною допомогою до гінеколога.

На закінчення необхідно відзначити, що ендометрит часто розвивається в післяпологовому періоді, після вискоблювання порожнини матки і на тлі введення внутрішньоматкових контрацептивів.

Вираженість клінічної картини цього захворювання залежить від гостроти патологічного процесу. Однак для встановлення остаточного діагнозу необхідно застосовувати додаткові методи дослідження. Подальше лікування має бути комплексним з урахуванням причини, яка призвела до розвитку цього патологічного процесу.