Зміст:
- 1 Показання та протипоказання до використання епідурального наркозу
- 2 Підготовка до процедури і техніка виконання
- 3 Можливі ускладнення
- 4 Відео
Епідуральна анестезія – один з найпоширеніших методів знеболювання під час операцій. Активно застосовувати його стали з часів появи нових місцевих анестетиків, удосконалення пункційних голок, розробки заходів для профілактики ускладнень. Але крім механізму дії варто дізнатися і про можливі небезпеки цього методу, щоб зробити правильний вибір. Адже його можна застосовувати тільки за показаннями.
Показання та протипоказання до використання епідурального наркозу
Найбільш часто епідуральна анестезія застосовується під час пологів
Наркоз через хребет використовують при оперативних втручаннях на нижніх кінцівках, тазостегновому суглобі, промежини, нижньому поверсі черевної порожнини, поперековому відділі хребта, при гінекологічних операціях (наприклад, міомектомії), під час пологів. У деяких випадках показаннями до застосування вважають втручання на прямій кишці, у тому числі ендоскопічного, урологічного характеру, оперування дітей, усунення післяопераційного болю.
Практично завжди миомэктомию (видалення міоми матки – доброякісної освіти) роблять, вибираючи цей метод знеболювання. Використовувати епідуральну анестезію при пологах є сенс, тільки якщо больовий синдром дуже сильний або родовий процес затягнуть. Хоча при відсутності медичних заборон лікар не зможе відмовити в цьому проханні пацієнтки з нормальною пологовою діяльністю.
Протипоказання можуть бути абсолютними або відносними. До першої групи відносять відмова пацієнта, підвищений внутрішньочерепний тиск, шоковий стан, інфікування крові або шкіри в місці уколу, неврологічні захворювання. Друга включає фактори, які розглядають індивідуально, зважуючи користь і ризик для пацієнта. Це: болі в спині, емоційна неврівноваженість хворого, незгоду лікаря, лікування гепарином або аспірином, порушення роботи периферичних нервів, які передають сигнали від центральної нервової системи м’язів, органів, шкірі.
Підготовка до процедури і техніка виконання
Перидуральна анестезія діє, створюючи фармакологічну блокаду спінальних корінців – одного з базових структурних елементів спинного мозку. Для цього використовують спеціальні препарати місцевого наркозу (бупівакаїн, левобупивакаин, ропивакаин), опіати (фентаніл, суфентанил). Знеболюючий розчин вводять в епідуральний простір між твердою оболонкою спинного мозку і окістям хребців, що дає можливість блокувати больові імпульси спінальних корінців. Щоб збільшити тривалість, інтенсивність знеболення, розчин місцевого анестетика додають спеціальні речовини – вазоконстриктори, які звужують кровоносні судини (ефедрин, фенілефрин, адреналін).
Катетер для епідуральної анестезії
Перед проведенням наркозу лікар проводить огляд хворого, виключивши проблеми в поперековій області, шкірні захворювання та інші протипоказання. Підготовка включає в себе і аналіз крові на гемоглобін, гематокритне число. Це допоможе виявити анемію, яка може спровокувати ускладнення у вигляді артеріальної гіпотонії – зниження артеріального тиску. За показаннями проводять дослідження на величину протромбінового часу, щоб переконатися в нормального згортання крові.
Порада: пацієнт повинен знати, що епідуральний наркоз можна проводити тільки в умовах операційної, яка буде оснащена обладнанням для моніторингу його стану, реанімаційних заходів, загальної анестезії.
Як роблять епідуральну анестезію? Підготовка включає в себе обробку шкіри антисептиками і прийняття пацієнтом потрібної пози (положення лежачи на боці або сидячи). Потім лікар пальпує гребені клубової кістки і вибирає область для пункції. Коли при проходженні голки він перестає відчувати опір, значить, епідуральний простір досягнуто. Якщо лікар все зробила правильно, болю не буде.
Потім вводять «тест-дозу» розчину місцевого анестетика і доповнюють її препаратом для анестезії або проводять через просвіт голки тонкий катетер для фракційного (поступового) введення. У місці його виходу з шкіри він фіксується лейкопластиром. Перед безпосередньою дією наркозу відчувається тепло, оніміння в нижніх кінцівках. Він починається вже через кілька хвилин, а тривалість ефекту можна коригувати, додаючи нову дозу препаратів.
Порада: пацієнт має повне право відмовитися саме від цього виду наркозу, навіть якщо немає протипоказань. Аргументом може стати особисте бажання, неприємний досвід, хворобливість процедури. Для знеболювання процесу використовують розчин місцевого анестетика
Можливі ускладнення
Ускладнення залежать від досвіду анестезіолога та виконання вами лікарських рекомендацій
Під час проведення епідурального наркозу можуть виникнути такі ускладнення, як дихальна недостатність, зниження частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, головний біль, прокол твердої оболонки спинного мозку, пошкодження корінців нервів. Також може виникнути епідуральна гематома, інфікування, перелом катетера. Це трапляється рідко, але пацієнтам варто знати про всі можливі варіанти. Епідуральна анестезія при кесаревому розтині не тільки позбавляє породіллю від болю (якщо все зроблено за методикою), але і дозволяє краще контролювати її стан, позбутися від неприємного виведення із загального наркозу і подарує можливість почути крик новонародженого малюка.
Більш пізні ускладнення після епідуральної анестезії: затримка сечі, періодичні болі в попереку, ногах, мігрень, хворобливі менструації після міомектомії, запальний процес в епідуральному просторі і зовнішньої поверхні мозкової оболонки спинного мозку, неврологічні ускладнення.
Епідуральна анестезія – сучасний і ефективний метод знеболювання під час операцій, пологів, який проводиться за показаннями. Можливі ускладнення зводяться практично до нуля, якщо до втручання були проведені необхідні дослідження і анестезіолог кваліфіковано зробив свою роботу.
Радимо почитати: спинномозкова анестезія
