Фарингіт є гострим або хронічним запальним процесом слизової оболонки глотки. Проблема досить поширена, її загострення різко збільшується під час періоду сезонних захворювань.
Часто запальний процес з’являється внаслідок появи вогнища інфекції в носовій порожнині або придаткових пазухах. Крім того, гострий перебіг захворювання буває першою ознакою інфекційних захворювань: кору, скарлатини і т. д.
ЛОРу досить оглянути ротову порожнину і глотку хворого, щоб визначити фарингіт. Іноді проводять фарингоскопию.
Причини виникнення фарингіту
Головними провокуючими факторами розвитку фарингіту у дорослих є:
- переохолодження.
- стреси і зниження імунітету.
- шкідливі звички – алкоголь та куріння.
- постійна напруга горла і зв’язок з причини необхідності (це хвороба лекторів, співачок).
- ендокринні захворювання.
- інфекції дихальних шляхів.
- вплив пилу, хімічних речовин.
- тонзилектомія.
- хвороби ШЛУНКОВО-кишкового тракту.
Основною причиною виникнення фарингіту у дорослих можна назвати умовно-патогенну мікрофлору носової і ротової порожнини. Активізується вона при зниженому імунітеті, як місцевому, так і загальному. Крім пнівному-, стрепто-, стафілококи, іноді причиною хвороби стають грибки.
Причиною може стати ускладнене носове дихання, у разі якщо людина звикла весь час тримати ротом. Таким чином, пересушується слизова оболонка. Якщо турбує постійне пересушування слизової оболонки у роті, на всяк випадок необхідно здати кров на цукор. Можливо, це початок цукрового діабету. У випадках хронічного захворювання буває причиною зниження функцій щитовидної залози – гіпотиреоз.
Хронічна форма фарингіту найчастіше проявляється у вигляді певних соматичних захворювань. Приміром, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (див. рефлюкс-езофагіт) провокує постійний викид кислоти з шлунку в стравохід і до ротової порожнини, що сприяє появі фарингіту. Пацієнти з такою проблемою відчувають печію, приховану відрижку, подразнення горла.
У частих випадках хронічна форма фарингіту виникає по причині знаходження людини в повітрі, що містить підвищену кількість пилу.
Гостра і хронічна форма фарингіту
Виходячи із структури слизової оболонки, фарингіт буває простим, гипертрофическим і атрофічним.
Симптоми фарингіту
Як правило, при гострому протягом фарингіту температура не підвищується вище 37,5-37,8 градусів, виникає легке нездужання, слабкість.
Дещо пізніше приєднуються і інші специфічні симптоми фарингіту, за якими можна судити розвиток саме цього захворювання:
У список ускладнень після фарингіту лікарі заносять:
Лікування фарингіту
Виявивши у себе ознаки фарингіту, не займайтеся самолікуванням, оскільки існує маса схожих захворювань і безліч видів фарингіту. Досвідчений лікар без складнощів поставить діагноз.
Для початку слід здати аналіз на виявлення причини захворювання. Це мазок з горла та носа, що дозволяє встановити збудника. Після цього лікар обов’язково призначить відповідний антибіотик, діє саме на цю групу мікроорганізмів.
Якщо ж почати самостійне лікування фарингіту антибіотиками, вони можуть не тільки не дати результату, але і суттєво погіршити процес одужання. У випадку, якщо хвороба викликана вірусом, алергеном, мазок нічого не покаже, а антибіотики не ефективні.
В домашніх умовах для полоскання горла при фарингіті можна використовувати такі засоби:
Рекомендується змащувати горло розчином Люголя на гліцерині, а також зрошення горла Ингалиптом, Каметоном. Крім того, лікар призначає препарати, зміцнюючі імунітет, наприклад, фармпрепарати з інтерфероном.
Виписують вітаміни, особливо А, С і Е, мінеральні комплекси.
Слід дотримуватися під час лікування фарингіту дієти, що виключає все гаряче, холодне, кисле, солоне, а також подразнюючу слизову. Показано зігріваючі ванни, пиття рідини не менше 2 літрів в день для виведення токсинів, а також теплі компреси на горло.
Для лікування хронічного фарингіту показані фізіотерапевтичні методи: магнітна та лазерна терапія, індуктотермія, електрофорез. При хронічному типі захворювання показано більш тривале лікування, позбавлення від хронічних вогнищ інфекції, ШКТ і ендокринних хвороб. В залежності від типу фарингіту припікають лімфоїдну тканину або навпаки збільшують секрецію слизу.