Фізіолікування себореї на обличчі

Себорея – патологічний стан шкіри, пов’язане з підвищеною продукцією сальними залозами шкірного сала із зміненим хімічним складом. На її тлі може виникати себорейний дерматит. Це хронічне шкірне захворювання, в основі якого лежить порушення секреторної функції сальних залоз. Уражуються ділянки шкіри, багаті сальними залозами, а саме особа, волосиста частина голови, складки, верхня частина тулуба. Хвороба найчастіше дебютує в період статевого дозрівання, але може виникати і в іншому віці. Поширеність даної патології близько 5 %, чоловіки хворіють частіше.

Зміст

  • 1 Фактори, що сприяють появі себореї
  • 2 Види себореї
  • 3 Прояви себореї на обличчі
  • 4 Діагностика
  • 5 Лікування
  • 6 Фізіолікування
  • 7 Висновок


Фактори, що сприяють появі себореї

  • Спадкова схильність.
  • Підвищення в організмі рівня чоловічих статевих гормонів (гіперандрогенія).
  • Психоемоційні навантаження.
  • Розлади діяльності нервової, ендокринної систем.
  • Тривалий прийом гормонів.
  • Патологія шлунково-кишкового тракту.
  • Себорейний статус дає сприятливе середовище для розвитку дерматитів, грибкових захворювань, піодермій. До розвитку себорейного дерматиту також сприяє низький імунітет, недотримання правил особистої гігієни, активізація умовно патогенної мікрофлори.

    Види себореї

  • Рідка (пов’язана з порушенням вегетативної регуляції роботи сальних залоз, при цьому уражається шкіра обличчя, голови, вона стає жирною, з’являються вугрі).
  • Густа (пов’язана з ендокринними порушеннями, змінюється склад шкірного сала, уражається переважно груди і спина, хворіють переважно чоловіки).
  • Змішана (поєднане ураження шкіри обличчя, верхньої частини тіла, волосистої частини голови).
  • Прояви себореї на обличчі

    При підвищеному утворенні шкірного сала шкіра набуває жирний блиск: якщо провести пальцем, на ньому залишиться жирна плівка. На обличчі з’являються запальні червоні вогнища неправильної форми з жовтуватими корочками і лусочками. Поразка може мати вигляд зливних великих вогнищ або округлих чітких вогнищ, розташованих окремо. Хворих турбує свербіж і печіння в області висипань. Свербіж посилюється при потінні. При розчісуванні з’являються тріщини, приєднується вторинна інфекція. Улюблена локалізація себорейного дерматиту на обличчі – шкіра брів, чола, щік, навколо носа, носогубні складки. Захворювання поступово прогресує, на шкірі з’являються вугрі.


    Діагностика

    Діагноз себореї грунтується на клінічній картині, огляді та обстеженні дерматологом. Прояви даного захворювання можуть бути схожими на інші хвороби (атопічний дерматит, системний червоний вовчак, псоріаз, дерматоміозит та ін), тому при наявності яких-небудь симптомів хвороби рекомендується звернутися до фахівця. При необхідності лікар проводить додаткове обстеження, огляд суміжними спеціалістами (ендокринологом, гінекологом, гастроентерологом).

    Лікування

    Лікування призначає дерматолог, враховуючи вид себореї, поширеність і тяжкість процесу. В першу чергу необхідно усунути провокуючі себорею фактори (нормалізувати гормональний фон, мікрофлору кишечника, лікувати захворювання травної, нервової систем та ін). Лікування звичайно починають з простих, безпечних методів, при неефективності переходять до сильнодіючих засобів.

    Лікувальні заходи:

  • Дієта (з обмеженням вуглеводів, тваринних жирів, гострої їжі, солі, алкоголю).
  • Загальне лікування:
    • препарати, що знижують секрецію шкірного сала (ізотретиноїн, роакутан);
    • антигістамінні засоби (цетиризин, лоратадин, піпольфен);
    • седативні препарати (препарати валеріани, пустирника, комбіновані засоби);
    • сорбенти (энтерос гель, атоксіл);
    • при тяжкому перебігу себореї – жіночі статеві гормони, антиандрогенные препарати (диане35);
    • антибактеріальні засоби (пеніциліни, цефалоспорини);
    • вітаміни.
  • Місцеве лікування:
    • догляд за шкірою;
    • чищення особи, парові ванночки;
    • очищення шкіри спеціальними засобами, лосьйонами (резорцином, спиртовим розчином саліцилової кислоти);
    • використання мазей і кремів, що містять гормони, антибактеріальні, протигрибкові засоби (зинерит, нізорал, фузідерм та ін).

    Фізіолікування

    Фізіотерапевтичне лікування нормалізує роботу нервової, ендокринної систем. Місцеве лікування спрямоване на поліпшення кровопостачання, харчування уражених ділянок, очищення шкіри. При впливі фізичних факторів на шкіру поліпшується її тургор, тонус підлягають м’язів, розсмоктуються вугрові інфільтрати.

    Методи, нормалізують гормональний фон:

    • високочастотна терапія на область наднирників;
    • трансцеребральная УВЧ-терапія;
    • ТКЭА (электроаналгезия транскраніальна).

    Методи, що надають седативну дію:

    • лікарський електрофорез на комірцеву зону з препаратами кальцію;
    • дарсонвалізація;
    • франклінізація;
    • УВЧ-терапія на симпатичні сплетення;
    • электросонтерапия.

    Для лікування в зоні ураження призначаються:

    • місцева дарсонвалізація (бактерицидний ефект);
    • лікарський електрофорез на область особи з цинком, вітаміном С (надає антисеборейное дія);
    • вапоризація (очищення шкіри паром);
    • КУФ-опромінення (бактерицидна дія);
    • масаж покращує кровообіг, сприяє очищенню шкіри, перед його проведенням, проводиться чистка обличчя, після масажу шкіра обробляється лосьйоном);
    • морські купання.

    Висновок

    Запорукою успіху в лікуванні себорейного дерматиту, вугрової висипки є усунення причини, що викликала хворобу і правильний догляд за себорейної шкірою. Краще не займатися самолікуванням, а звернутися за допомогою до фахівця, який допоможе впоратися з цією проблемою. Адже безліч препаратів, а головний принцип в лікуванні шкірних захворювань – не нашкодити.

    Фахівець клініки «Московський лікар» розповідає про себорейному дерматиті на обличчі:

    Лікар дерматолог-онколог Крилов А. В. розповідає про себорейному дерматиті і його лікуванні:

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя