Жоден живий організм, що живе на поверхні землі, не зможе жити без фотосинтезу. Або попросту кажучи, без сонячного світла. Саме він сприяє зростанню і розвитку всіх організмів. В тому числі, і розвитку людського організму. Тому, всім нам треба бувати на сонці.
- Читайте також: Сонячний і тепловий удар. Перша допомога
Але є категорія людей, які панічно боятися з’являтися на сонці. Не треба плутати з людьми, які страждають на рідкісну хворобу пігментного ксеродермой, коли навіть незначне потрапляння сонця на шкіру викликає у хворого виразки і пухлини на шкірному покриві. У нашій статті мова піде про тих, хто страждає фобією сонячного світла. Вона називається гелиофобия. Захворювання носить чисто психологічний характер і не проявляється ніяк фізично, принаймні, на шкірі.
Зміст
- 1 Боязнь сонця – прояв іншої фобії або самостійна хвороба?
- 2 Причини боязні сонячного світла і як з цим боротися?
Боязнь сонця – прояв іншої фобії або самостійна хвороба?
Фобія – це психологічне відхилення, пов’язане з гострим почуттям страху по відношенню до конкретного предмету або ситуації. І це теж можна назвати хворобою. Дуже часто гелиофобия або страх сонця є побічним дією іншої фобії. Тобто, людина може відчувати патологічний страх захворіти на рак шкіри. У людини з агорафобією (це боязнь відкритого простору, антипод клаустрофобії) теж згодом може розвинутися страх сонячного світла.
Іноді фобія виявляється як самостійне захворювання. Тобто, людина різко починає боятися з’являтися на сонці або денному світлі. При цьому, інших страхів і патологій у нього не спостерігається. Причини боязні сонця необхідно шукати як в зовнішніх чинниках, так і пережитих людиною події, особливо негативних.
У гелиофоба, коли він з якихось причин опинився на сонячному світлі, починають проявлятися симптоми, характерні для будь-фобії:
- паніка;
- тремор кінцівок;
- прискорене дихання і пульс;
- незначна аритмія серця;
- нудота та запаморочення.
При цьому, необхідно вжити заходів, щоб відвести людину в закритий простір, інакше симптоми будуть посилюватися. Можливо навіть втрата свідомості або тахікардія. Може навіть піднятися ПЕКЛО або температура тіла.
Причини боязні сонячного світла і як з цим боротися?
Хоч гелиофобия – це чисто психологічний захворювання і абсолютно ірраціональний страх (відсутність реальної фізичної загрози), всім пацієнтам, що страждають фобією, здається, що сонце і його промені здатні нанести реальну фізичну шкоду їх здоров’ю. Якщо пацієнт потрапляє під відкрите сонце, емоційний стан стає настільки нестабільним, що він фізично починає відчувати давить силу сонячних променів, у нього починає пекти шкіра і навіть може початися задышка.
Причини появи фобії сонця можуть бути абсолютно різні. Наша генетична пам’ять настільки сильна, що здатна зіграти з нами злий жарт. Якщо жінка, будучи вагітною, отримала сонячний опік і це похитнуло її фізичний стан, дитина може народитися з фобією сонця. Таких випадків відомо дуже мало, але вони є.
Гелиофобия може бути як один із проявів шизофренії.
Перенесена травма очей, коли яскраве сонячне світло викликав дійсно ріжучу нестерпний біль в очах, може породити фобію сонячного світла. Тут причиною виступає власний негативний досвід.
До цієї ж причини можна віднести і важкий сонячний удар, пережитий пацієнтом. Як відомо, якщо довго знаходитися підлогу відкритим сонцем, мозок може постраждати досить сильно, аж до появи галюцинацій. Більшість людей потім повертаються в нормальну форму, але один з 100-200 може дуже сильно вразити пережитим і виробити в собі стійкий страх сонячних променів.
- Читайте також: Причини хвороби Альцгеймера
Позбавлятися від фобії необхідно, так як бувати на сонці – це потреба людського організму. В іншому випадку, у пацієнта спостерігається різкий дефіцит вітаміну D, який відповідає за переробку кальцію в організмі.
Фобії легкого ступеня тяжкості можна вилікувати лише за допомогою якісної психотерапії. Головне, вчасно помітити проблему. Середня ступінь вже буде гірше піддаватися терапії: цілком ймовірно, що буде потрібно медикаментозна терапія. А ось важка форма – це вже специфікація психіатрів, які лікують подібні недуги з застосуванням серйозних антидепресантів або навіть транквілізаторів.
Поділитися в соцмережах: