Це питання цілком актуальний і логічний, так як анатомічне розташування цих структур передбачає їх тісну взаємодію, в тому числі і при виникненні патології.
Самостійне існування таких захворювань, як геморой і простатит, цілком можливо, і в більшості випадків виявляються вони окремо один від одного. Але варто пам’ятати, що наявність простатиту може сприяти розвитку геморою, і навпаки. Тому відсутність симптомів не означає відсутність захворювання, а значить, що при наявності геморою або простатиту, необхідний комплексний підхід у діагностиці.
Сприятливі фактори для розвитку геморою і простатиту
Для того, щоб спільно виникли геморой і простатит, необхідні сприятливі фактори. До таких факторів можна віднести:
- різко обмежена рухливість. Особливо це стосується чоловіків, які працюють в офісах, а також всіх, хто багато часу проводить в положенні сидячи; стреси. Викликають зниження андрогенів, підвищують рівень кортизолу;
- порушення акту дефекації. Як запори, так і проноси порушують кровообіг органів тазу;
- переохолодження,
- неправильне незбалансоване харчування;
- куріння і алкоголь,
- безладні статеві зв’язки,
- знижена/відсутність сексуальної активності.
Зв’язок між геморой і простатит
Для початку необхідно розібратися, що виникає первинно у цій комбінації хвороб: геморой або простатит. Процеси, які відбуваються в передміхуровій залозі, безпосередньо залежать від андрогенів, що виробляються яєчками, тому функціональні порушення в яєчках ведуть до змін в простаті. І навпаки, збільшена простата порушує функцію яєчок. Так утворюється порочне коло.
Збільшена і структурно змінена простата послаблює зв’язковий апарат прямої кишки. А слабкі зв’язки є основною причиною розвитку геморою. Ще однією причиною розвитку геморою при простатиті є зниження сексуальної активності. В результаті запалення простати статевий потяг знижено. А оскільки під час статевого акту відбувається напруження м’язового і зв’язкового апарату прямої кишки, то це відіграє профілактичну роль щодо геморою. За результатами досліджень, у 17% пацієнтів з простатитом виник геморой.
У свою чергу, геморроидально розширені вени прямої кишки погіршують кровообіг передміхурової залози. А це призводить до атрофічних процесів у тканині простати. Але для розвитку цього процесу розширені вени повинні мати значні розміри.
Крім того, запалення гемороїдальних вузлів може «перейти» на простату, в результаті чого виникне простатит. Цьому свідчить часте виявлення кишкової палички в 
якості збудника запалення простати.
Дуже тісний анатомічна зв’язок сприяє спільному виникнення геморою і простатиту. Простату від венозного сплетення прямої кишки відділяє лише невелика кількість жирової клітковини і сполучнотканинна оболонка. Тому активний і масштабний запальний процес не зможе не торкнутися обидва органу.
З вищесказаного можна зробити висновок, що спочатку може виникнути як простатит, так і геморой. При цьому простатит сприяє розвитку геморою, коли
- збільшена простата послаблює зв’язки прямої кишки,
- зменшення статевих актів впливає на ослаблення зв’язок прямої кишки.
У свою чергу, геморой сприяє розвитку простатиту, коли
- запалення вузлів зачіпає простату,
- порушується харчування простати через збільшення гемороїдальних вузлів.
Чому геморой і простатит не завжди виявляються разом?
Це питання цілком логічний після наведених доводів. Але потрібно завжди враховувати той факт, що при виникненні ознак геморою, не завжди буде проведена діагностика простатиту, а навпаки. До того ж 2/3 всіх випадків хронічного простатиту ніяк не проявляються, або пацієнти не звертають уваги на симптоми. Те ж відбувається і з гемороєм: ніякого занепокоєння пацієнта початкові стадії хвороби не доставляють.
Звичайно ж, самостійний виникнення геморою або простатиту зустрічається досить часто, так як початкові стадії і того і іншого захворювання не здатні зачепити сусідні анатомічні структури. До того ж, щоб розвинулися ускладнення простатиту або геморою, організм пацієнта повинен бути ослаблений, повинні мати місце сприятливі фактори.
Висновок
Геморой і простатит не завжди супроводжують один одного. Для того, щоб ці захворювання розвинулися спільно необхідно сприятливі фактори. Але зв’язок між цими патологічними процесами безумовно є. Однак цей зв’язок не завжди можна виявити з-за мізерної симптоматики або через діагностичних похибок.
