Гепатит С: симптоми і лікування, ознаки у жінок, чоловіків

Зміст

Що це таке, як можна заразитися? Гепатит – це запалення печінки, розвинуте внаслідок інфікування людини специфічним вірусом.

Зазвичай захворювання себе нічим не видає, обнаруживаясь випадково, при обстеженні людини для різних цілей, але може протікати у вигляді гострого або хронічного процесу.

Патологія має тенденцію до хронічного перебігу, досить часто ускладнений цирозом і первинно-клітинний рак.

Тим не менш, розроблені схеми ефективного лікування цього захворювання.

Що це таке? Як передається вірус

Зараження гепатитом С у жінок і чоловіків відбувається при попаданні інфікованої біологічної рідини однієї людини (зазвичай це кров) на пошкоджену слизову оболонку, шкіру або прямо в кров іншої людини.

Можна перерахувати такі можливості зараження:

косметологічні процедури (манікюр, проколювання вух, педикюр, татуаж, пірсинг і інші, при яких може відбутися порушення цілісності шкіри чи слизових оболонок;
користування спільними шприцами для введення ін’єкційних наркотиків;
при переливанні препаратів крові;
при гемодіалізі;
при стоматологічних та інших медичних маніпуляцій, операцій;
при використанні загальних бритв, щіток для чищення зубів (якщо на них потрапляла кров хворого), манікюрних інструментів;
незахищені статеві контакти (3-5% вірогідності заразитися); про оральний секс даних немає;
при випадкових уколах інфікованими голками;
від матері до дитини при пологах, у 5% випадків;
при годуванні груддю – лише якщо соски або шкіра молочної залози пошкоджені чи є такі захворювання молочної залози (рак), при яких разом з молоком виділяється кров.

Як можна заразитися?

Гепатит С не передається при:

1) Розмові, чханні і кашлі;

2) Вживанні їжі/пиття з одного посуду;

3) Обіймах і поцілунках;

4) Рукостисканнях. Якщо член сім’ї заразився цим вірусом, його не слід уникати або створювати якісь особливі умови роботи або навчання: він не небезпечний для оточуючих, крім тих випадків, коли потрібно надати йому першу допомогу, зупиняючи кров. Також небезпечно користуватися з ним одними манікюрними інструментами, бритвами.

Якщо його кров потрапила на одяг, необхідно прати її протягом півгодини при 60°C, якщо її можна прокип’ятити – то вірус загине вже через 2 хвилини. Якщо кров хворого потрапила на предмети побуту, їх потрібно обов’язково обробити хлор-містять розчинами (наприклад, «Дезактином»).

Особливості вірусу гепатиту С – генотипи

Геном вірусу представлений РНК, яка може трохи відрізнятися. За цим відмінностям і виділяють 6 генотипів вірусу, при цьому кожен з них ділиться на кілька підвидів (квазі-видів).

Так, наприклад, генотип 1 ділиться на три квазі-виду: a, b, c; у другому генотипі їх чотири: a, b, c, d; в третьому генотипі виділяють 6 квазі-видів (від a до f відповідно), в четвертому – 10 (a-j), п’ятий і шостий вид генотипів мають по одному квазі-увазі.

Квазі-види мають здатність мутації, виробляючи резистентність до лікарських засобів (це пояснює, чому від гепатиту С до цих пір не створена ефективна вакцина).

На що впливає генотип?

1) В різних регіонах поширені різні генотипи. Для Росії характерні: 1b, 3, 2a; генотип 4 поширений в Африці і країнах Близького Сходу, п’ятий – для Південної Африки, 6 – для країн Азії.

2) Від генотипу залежить вибір лікування та його тривалість. При 1 типі призначається одна комбінація препаратів, які потрібно приймати від півроку до року, при 2 і 3 генотипах лікування зазвичай складається з прийому Рибавірину та пегілірованого інтерферону, його потрібно приймати близько 24 тижнів.

3) Дози препаратів також залежать від того, яким генотипом викликаний гепатит С.

4) Доведено, що швидкість розвитку жирових включень, що з’являються в інфікованої вірусом печінки (стеатоз), також залежить від генотипу вірусу. Особливо часто ускладнюється розвитком стеатозу печінки гепатит, викликаний 3 генотипом, але якщо цю хворобу вчасно вилікувати, стеатоз може регресувати.

5) Протягом гепатиту, викликаного даним вірусом, також залежить від того, який генотип потрапив в організм людини. Вважається, що 1b обумовлює саме тяжкий перебіг при хронічному процесі.

Чинники ризику. У кого вище шанс захворіти?

Не всі люди мають однаковий шанс захворіти на гепатит С. Дуже високий ризик мають такі категорії осіб:

1) Ін’єкційні наркомани;

2) Люди, яким переливали свіжозаморожену плазму або окремі фактори згортання до 1987 року. Трохи нижче ризик у таких людей:

яким необхідні постійні сеанси очищення крові за допомогою «штучної нирки» (гемодіаліз);
яким була проведена трансплантація або перелита кров до 1992 року;
тим, яким перелили кров від донора, у якого згодом було виявлено гепатит С;
ВІЛ-інфіковані;
люди, у яких є хвороба печінки, причина яке неустановленна;
діти, що народилися від інфікованих цим вірусом матерів.

Ще більш низьким вважають ризик у таких людей:

медичних працівників;
мають статеві контакти з декількома партнерами за невеликий проміжок часу;
якщо статевий партнер один, але він інфікований;
часто відвідують салони краси, роблять пірсинг, татуювання, інвазивні косметологічні процедури;
користувалися загальними бритвеними або манікюрними приладами, зубними щітками з хворим.

Особам з перших двох груп ризику здавати аналіз крові на маркери вірусу гепатиту С обов’язково.

Хто важче переносить гепатит С?

Це такі люди:

зловживають спиртним;
літні;
ослаблені важкою хворобою особи;
діти.

Зовсім не обов’язково, що у людей перерахованих вище категорій будуть прояви важкого гострого процесу. Швидше, у таких осіб гепатит буде мати тенденцію до швидкої хронізації і досить частого результату хвороби в цироз печінки. Крім того часто саме в цих хворих є протипоказання для проведення повноцінного лікування.

Зараження жінки під час вагітності зазвичай не впливає на виношування дитини. Зазвичай в цьому випадку народжуються здорові неінфіковані діти.

Симптоми гепатиту С у жінок і чоловіків

У жінок і чоловіків від моменту зараження до появи будь-яких симптомів гепатиту С проходить 2-14 тижнів (в середньому 50 діб). Далі можливі такі варіанти:

Розвивається переджовтяничний період, що характеризується симптомами, що протікають по одному з варіантів:

слабкість, зниження апетиту та працездатності, порушення сну;
зникнення апетиту, відразу до їжі, відчуття тяжкості під ложечкою»;
біль у великих суглобах без зміни їх зовнішнього вигляду;
поява незрозумілою висипу, що нагадує алергічну, підвищення температури тіла.

Цей період триває близько 7-8 днів, потім переходить у жовтяничний період перебігу захворювання, симптоми якого опишемо нижче.

1) Захворювання може ніяк не виявлятися, а бути виявленим або випадково – по маркерам, або вже на стадії цирозу.

2) Після розвитку гострої стадії гепатит в 70-80% переходить в хронічний, який без лікування закінчується цирозом або карциномою.

3) Можна перенести гостру стадію захворювання, а потім одужати без якогось специфічного лікування. Зазвичай це відбувається в перші три місяці або протягом року.

4) Людина може заразитися, але не захворіти, а стати носієм вірусу. При цьому функція і будова печінки не страждає (немає ні лабораторних змін, ні навіть клітинних – якщо зробити біопсію печінки).

5) Якщо людина перехворіла гострим гепатитом і одужав, або його вилікували від хронічного процесу, є шанс повторно заразитися іншим вірусом іншого генотипу. У разі розвитку гострого гепатиту С спочатку спостерігаються симптоми преджелтушного періоду. Вони описані в попередньому розділі. Далі розвивається період жовтяниці. Він характеризується:

слабкістю, відсутністю апетиту, сонливістю;
потемнінням сечі (зазвичай це перший «серйозний симптом, на який людина звертає увагу);
пожовтінням склер і шкірних покривів. Після цього людина відчуває полегшення загального стану;
важкість і біль в правому підребер’ї;
кал стає світлим;
можуть з’являтися симптоми з боку нирок (біль в попереку, зміна кольору сечі), суглобів (болі і припухлість в них), висип на шкірі.

Цей період може тривати 3-5 тижнів. В якийсь момент буде відзначатися згасання симптомів: жовтяниця зникає, сеча світлішає, кал темніє.

Може розвиватися фульмінантна форма гострого гепатиту, коли спочатку відзначаються ознаки зміни поведінки, змінюється реакція людини на навколишній; потім поглиблюється порушення свідомості, сонливість переходить в сопор і кому. Таке протягом дуже рідко зустрічається при гепатиті С, майже завжди є смертельно небезпечним. На фото показано вплив захворювання на печінку.

Симптоми хронічного гепатиту С

Перехід процесу в хронічну форму найчастіше буває непомітний для самого хворого. Розвивається практично у 2/3 випадків. Специфічні ознаки хронічного гепатиту С у жінок і чоловіків:

наростаюча стомлюваність;
слабкість;
сонливість, особливо важко прокинутися вранці;
зміна циклу сну – небезпечний ознака;
знижується апетит;
з’являються здуття живота, нудота, блювання.

Дивись також, симптоми і лікування гепатиту А.

Діагностика гепатиту С

Для діагностики даного захворювання одночасно здається кілька аналізів крові з вени. Результати першого з них – печінкових проб – можна отримати у той же день, і за їх результатами почати неспецифічне лікування. Результати інших аналізів приходять трохи пізніше, через кілька днів.

Так, при печінкових пробах в крові визначаються:

підвищення рівня білірубіну загального і прямого;
підвищення рівня аланінамінотрансферази загальної та в розведенні;
зниження рівня альбуміну;
підвищення лужної фосфатази та глутамілтранспептидази;
коагулограма показує зниження рівня протромбінового індексу.

Але при хронічному гепатиті С всі ці цифри не можуть виходити за межі норми, або бути зміненими тільки іноді (і не факт, що людина здасть аналіз саме тоді, коли є відхилення від норми).

Специфічна діагностика включає в себе:

1) Визначення маркерів гепатиту С ІФА-методом. З 4-6 тижні гострого періоду визначаються імуноглобуліни класу M до цього вірусу, їх титр наростає, вони також можуть з’являтися при активації вірусу при хронічному процесі. З 11-12 тижня зараження визначаться імуноглобуліни G. Їх титр поступово наростає до 5-6 місяця; якщо людина одужала, титр поступово починає знижуватися. При хронічному гепатиті С anti-HCV-IgG визначаються довічно.

2) Позитивний результат ІФА повинен підтвердитися методом РИБА.

3) Визначення РНК вірусу методом ПЛР (якщо визначається РНК HCV – діагноз встановлений). РНК визначається і в динаміці. Раннє його зникнення вважається хорошою ознакою при лікуванні хронічного гепатиту С.

4) Генотипування – визначення квазі-виду вірусу. Необхідно для підбору лікування.

5) З допомогою кількісного ПЛР-методу – визначення вірусного навантаження. Цей тест показує кількість вірусних частинок в крові. Застосовується для оцінки тяжкості захворювання, а для того, щоб зрозуміти, наскільки ефективно проведене лікування. Високою навантаження вважається, якщо виявляється ? 800* 103 (або більше 3.000.000 копій/мл, або більше 800.000 МО/мл). Крім цього, по вірусному навантаженні можна побічно судити про ступінь зараження людини, у якого виявлений вірус гепатиту С.

6) Крім цього, діагноз підтверджується за результатами пункційної біопсії, виконаної під контролем УЗД.

Лікування гепатиту С

І при гострому і хронічному гепатиті З лікування починається з дієти. Це – стіл №5 за винятком жирних і смажених продуктів. Також з раціону повністю виключаються гострі, копчені продукти, алкоголь, продукти, багаті клітковиною. В гострому періоді у їжі не повинно бути ніяких тваринних білків (м’яса, яєць, риби).

Гострий гепатит лікується неспецифічними препаратами:

інфузійної терапією (крапельницями) з сольовими розчинами, глюкозою, Реосорбилактом;
препаратами незамінних амінокислот: Глутаргін, Гепа-Мерц (Орнитокс);
препаратами лактулози: Дуфалак, Нормазе та іншими;
сорбентами: Атоксил, Смекта, Білий вугілля;
препаратами, що знижують вироблення шлункового соку: Омез, Ранітидин, Фамотидин, Нольпаза;
інгібіторами протеаз: Контрикал, Контривен, Гордокс.

Хронічний гепатит лікується після визначення генотипу вірусу. Основні ліки, які використовуються в його терапії – це препарати інтерферону і Рибавірин.

Інтерферон – це білок, який виробляється в організмі людини у відповідь на впровадження в нього будь-якого вірусу. Для лікування гепатиту С використовується синтетичний аналог такого білка, тобто, по суті, активується природний імунну відповідь, який вірус придушив.

Такий інтерферон має велику кількість побічних ефектів, тому лікування проводиться під лікарським контролем, і саме тому потрібен постійний контроль лабораторних показників.
Рибавірин призначається тільки у комбінації з інтерфероном.

При першому генотипі до цієї терапії додається третій препарат – інгібітор протеаз (Контрикал, Гордокс). Також лікування включає в себе корекцію обов’язково розвиваються змін з боку крові.

При проведенні лікування хронічного процесу повторно визначаються:

1) Загальний аналіз крові з визначенням тромбоцитів і ретикулоцитів;

2) Коагулограма;

3) Печінкові проби;

4) Ступінь вірусного навантаження;

5) РНК вірусу методом ПЛР;

6) Раз в 3 місяці контролюють рівень гормонів щитовидної залози.

Протипоказання до лікування

Зазначену противірусну терапію можна проводити:

людям, кому пересадили якийсь орган;
особам, страждаючим аутоімунними процесами;
нелікований гіпертиреоз;
декомпенсація серцевої недостатності;
вагітним;
дітям, які не досягли 3 років;
декомпенсований цукровий діабет;
виражена ішемія або артеріальна гіпертензія;
загострення обструктивного бронхіту.

Прогноз при лікуванні гепатиту С

Шансів на вилікування хронічного гепатиту С досить багато: можуть одужати до 60-80% хворих. Простіше вилікувати хворих з 2 та 3 генотипом вірусу, перший погано піддається лікуванню.

Ефективність лікування залежить від:

віку пацієнта: чим людина молодше, тим лікування ефективніше;
стать: жінку легше вилікувати;
якщо гістологічно виявлені мінімальні зміни в печінці, лікувати таку форму легше;
вірусного навантаження: чим вона нижча, тим ефективніше лікування;
маси тіла: людям з низькою вагою легше вилікуватися.

Якщо після лікування РНК вірусу не визначається, можна з великою ймовірністю говорити про те, що людина одужала.

Читайте також, гепатит Ст.

Профілактика гепатиту С

Ефективної вакцини від вірусу поки немає. Профілактика включає неспецифічні заходи:

не використовувати спільні шприци;
не застосовувати ін’єкційні наркотики, в крайньому разі, зробити щеплення від гепатиту B і гепатиту A;
не користуватися чиїмись бритвеними або манікюрними приладами, зубними щітками;
стежити за стерилізацією інструментарію в косметологічному або стоматологічному кабінеті;
працювати з кров’ю або біологічними рідинами людини тільки в рукавичках, дотримуючи всі правила безпеки;
секс – тільки в презервативі (до здачі партнером маркерів гепатитів);
якщо заразився член сім’ї, потрібно тільки побоюватися його крові. Обніматися, користуватися столовими приладами і цілуватися можна.

Ускладнення гепатиту С

До ускладнень гострого гепатиту С відносять:

печінкова кома як прояв блискавичної форми гепатиту;
летальний результат внаслідок фульмінантного перебігу гепатиту;
холангіт.

Два основних ускладнення хронічного гепатиту С – це цироз печінки (у 5-20% хворих на хронічний гепатит) і печінково-клітинний рак.