Зміст статті:
- 1. Зараження і розмноження
- 2. Передача вірусу
- 3. Час життя вірусу
- 4. Профілактика
- 5. Лікування герпесу
Вірус простого герпесу є збудником одного з найпоширеніших шкірних недуг – генітального герпесу. Таке ставлення до поширеності герпесу обумовлено тим, що за статистикою, 9 з 10 чоловік, так чи інакше, є носіями вірусу.
До основної групи ризику, стосовно саме вагінального герпесу, найбільше відношення мають жінки у віці від 20 до 35 років. Якщо закінчувати зі статистичними даними, то зазначимо, що ступінь інфекції у підлітка до 14 років по світу досягає 75%, а до 35 років цей показник наближається до 90%.
Зараження і розмноження
В залежності від типу герпесу, зараження відбувається або при орально-генітальному контакті, або при статевому акті. У будь-якому випадку потрібен тілесний контакт із зараженою людиною. При цьому герпес проникає в тіло клітини і саме там, у ядрі, вірус розмножується. Після того, як вірус проник у клітину, відбувається зміни в її структурі, синтез змінюється і починається вироблення певної речовини, яке необхідно герпесу для подальшого розмноження.
Саме тому, герпес піддається лише купіруванню, але потрапивши один раз в організм, він назавжди в ньому залишається. Вже через 2 години після проникнення в організм, герпес змінює клітку, а через 8 синтезує максимальна кількість нової речовини.
Передача вірусу
Як ми вже говорили, герпес передається шляхом контакту з інфікованим носієм. Однак можна відзначити і ще кілька способів:
- Прямий контакт, як ми вже сказали;
- Повітряно крапельний шлях;
- Шляхом використання заражених предметів, як правило, це рушник, гребінець, хустку;
- Вертикальним шляхом, це варіант, при якому герпес успадковується від матері до дитини під час пологів.
Час життя вірусу
Досить 15 годин, щоб первинний вірус герпесу справив до 100 нових частинок. Щоб зрозуміти, як ми можемо заразитися при контакті з предметами побуту, наведемо прості приклади тривалості життя герпесу на різній поверхні і в різних умовах:
- На металі герпес активний протягом 2 годин після контакту із зараженим носієм;
- На пластику – 3 години;
- На марлевих пов’язках, особливо вологих, герпес може жити протягом 6 годин.
І в нервових клітинах нашого організму, вже видозмінена форма герпесу живе довічно. При цьому він завжди схильний до рецидивів, і для цього досить простого стресу, надмірне захоплення сонячними ваннами, ендокринних порушень, або загального падіння імунітету.
Вірус герпесу може інфікувати плід під час перебування в утробі матері. Як раз в період вагітності імунітет кілька пригнічується і у жінок значно збільшується ризик зараження дитини. Ідеально – проходити обстеження перед передбачуваним зачаттям, щоб виключити згодом передачу герпесу. Лікар може призначити спеціальне профілактичне лікування.
Профілактика
Будь-яка статева інфекція, у тому числі і герпес, вимагає простий профілактики, яка полягає у відмові від частої зміни статевого партнера. Пояснимо, що традиційні засоби захисту від статевих інфекцій у випадку з герпесом не завжди можуть бути ефективними, так як передача герпесу може проходити через тактильний контакт взагалі.
Як тільки з’являються перші підозри на генітальний герпес, необхідно звертатися до венеролога або дерматолога. Першим клінічним симптомом герпесу завжди виступає висип в області геніталій у вигляді бульбашок, які викликають свербіж і хворобливі відчуття. Висипання з’являються приблизно через тиждень після контакту з носієм інфекції. Поступово бульбашки перероджуються в пустули, які з часом розкриваються і утворюють вогнища виразок.
Можна відзначити, що деякі пацієнти важко переносять зараження герпесом, у них спостерігаються головний біль, нездужання, загальна слабкість, підвищення температури і лихоманка.
Стан імунітету, а також наявність інших захворювань сечостатевої системи, може призвести до появи атипового вірусу герпесу. За статистикою, атиповий герпес зустрічається у чверті пацієнтів. В цьому випадку сам герпес і його симптоми ховаються симптомами приєднаної статевої інфекції, наприклад, кандидозом.
Лікування герпесу
Вибір лікарських засобів проводиться з урахуванням їх переносимості і можливих побічних явищ. Обов’язково повинні бути препарати, які здатні піднімати імунітет, і змушувати організм виробляти власні захисні механізми для боротьби з герпесом.
Найчастіше в лікуванні бере участь «Циклоферон», який знижує сприйнятливість клітин до вірусу, піднімає імунітет і стимулює вироблення інтерферонів. Причому найбільш ефективне лікування досягається комплексним застосуванням «Циклоферона», при якому пацієнт приймає і таблетки, і використовують мазь. Найголовніше, препарат та його комплексний прийом не тільки протидіє вірусу, але й виключає можливість виникнення бактеріальної інфекції.
