Гіперактивність у дітей: симптоми і лікування для різних віків

Гіперактивність у дітей: симптоми і лікування для різних віків

  • Причини захворювання
  • Симптоматика патології
    • Ознаки патології у малюків до року
    • Симптоми патології у дітей 2-3 років
    • Ознаки захворювання дошкільнят
    • Прояви патології у школярів
    • Симптоматика хвороби у старших дітей
  • Різновиди патології
  • Можливі наслідки
  • Діагностика патології
    • Як відрізнити активність від гіперактивності?
    • Обстеження юного пацієнта
  • Лікування патології
    • Рухова активність
    • Психологічна допомога
    • Медикаментозна терапія
    • Використання народних засобів
  • Особливості спілкування з гіперактивною дитиною
  • Профілактичні заходи

Гіперактивність у дітей є надмірна активність, схильність до постійного отвлеканию, невміння концентруватися тривалий час на певному занятті. Дитина постійно нервово збуджений.

Такі малюки здатні шокувати своєю поведінкою, дратувати, приводити в жах дорослих. Малюків лають вихователі, а діточок шкільного віку — вчителі. Навіть люблячі батьки від подібної поведінки зовсім не в захваті.

Малюк нічого не хоче запам’ятовувати, постійно крутиться, підриває дисципліну. Звичайно, більшість хлопців активні. Але інколи поведінка малюка переходить будь-які межі.

Зіткнувшись з подібним діагнозом, важливо зрозуміти, що таке гіперактивність? Це синдром підвищеної розумової та фізичної активності, при якому переважають процеси збудження над гальмуванням. У дитини з таким діагнозом відзначаються труднощі при концентрації, підтриманні уваги, саморегуляції поведінки, навчанні, обробці та утримання в пам’яті інформації.

За статистикою даний синдром діагностується практично у 18% дітей. При цьому у хлопчиків значно частіше зустрічаються патологія, ніж у дівчаток.

Причини захворювання

Синдром дефіциту уваги і гіперактивності (СДУГ) закладається ще до появи малюка на світ.

Причини виникнення патології у дітей криються в несприятливих чинників під час протікання вагітності:

  • загроза переривання;
  • гіпоксія плоду;
  • куріння;
  • неправильне харчування;
  • стреси.

У дитини може розвинутися синдром гіперактивності у результаті несприятливих факторів при пологах:

  • недоношеність (народження дитини до 38-го тижня);
  • стимуляція пологів;
  • стрімкі пологи;
  • затяжні пологи.

Причини патології можуть бути в абсолютно інших факторах:

  • наявність у малюка неврологічних патологій;
  • постійні конфлікти або складні стосунки в сім’ї;
  • надмірна строгість по відношенню до дитини;
  • отруєння організму важкими металами (наприклад, свинцем);
  • неправильний раціон харчування малюка.

Якщо у дитини поєднується одразу кілька факторів, то ризик виникнення синдрому гіперактивності у дитини збільшується.

Симптоматика патології

Дуже важливо знати, як проявляється і в якому віці дитяча гіперактивність. Однак батьки повинні розуміти, що більшість ознак можуть характеризувати зовсім іншу патологію, наприклад неврастенію. Тому самостійно діагностувати або робити висновки категорично забороняється. При підозрі на гіперактивність у дитини треба обов’язково звернутися до лікаря.

Ознаки патології у малюків до року

Перші симптоми захворювання можуть проявитися у новонародженого. Малюк відрізняється:

  • надмірною збудливістю;
  • бурхливим реагуванням на різноманітні маніпуляції;
  • надмірною чутливістю до зовнішніх подразників – звуку, яскравого світла;
  • порушеним сном (часто прокидається, вкрай важко засинає, тривалий час не спить);
  • відставанням у фізичному розвитку (приблизно на 1-1,5 місяці);
  • запізнілим розвитком мовлення.

Якщо подібні ознаки з’являються тільки зрідка, відносити до патології їх не слід. Оскільки у дітей до року може бути безліч причин примхливого поведінки — прорізування зубів, зміна харчування та інші.

Симптоми патології у дітей 2-3 років

Це вік, коли виразно проявляються симптоми патології. У дитини в 2 роки захворювання характеризується наступними ознаками:

  • непосидючість;
  • велика кількість зайвих рухів у малюка;
  • хаотичність рухів;
  • затримка мовного розвитку;
  • моторна незручність.

Ознаки захворювання дошкільнят

У трирічному віці у дитини виникає перша криза. Малюк стає примхливим, впертим. Такі риси спостерігаються у всіх дітей. Проте у дітей з СДУГ вони значно загострюються.

У цьому віці більшість дітей йдуть в садок. Батькам слід звернути увагу на думку вихователів. У дітей дошкільного віку захворювання проявляється наступними ознаками:

  • непосидючість;
  • неуважність;
  • непослух;
  • труднощі при вкладанні спати;
  • уповільнений розвиток уваги і пам’яті.

Прояви патології у школярів

У гіперактивних дітей із збільшеними вимогами психічних і фізичних навантажень нервова система не справляється. Тому в школі спостерігається значне погіршення стану.

Основними ознаками, на які необхідно звернути увагу, є:

  • неможливість сконцентрувати увагу;
  • нездатність сидіти на одному місці деякий час;
  • утруднення вислуховування дорослого;
  • неврівноваженість;
  • занижена самооцінка;
  • запальність;
  • головний біль;
  • нервовий тик;
  • виникнення різноманітних фобій (страхів);
  • енурез.

Симптоматика хвороби у старших дітей

Хлопці володіють прекрасним інтелектом, але при цьому відрізняються поганою успішністю. Причини криються в неуважності. Такі діти дуже важко знаходять спільну мову з однолітками.

Хлопці схильні до різних конфліктів. Їх відрізняє імпульсивність, нездатність оцінити наслідки вчинків, агресивність.

Різновиди патології

Згідно домінуючим ознаками виділяють наступні типи захворювання:

  • Синдром дефіциту уваги без гіперактивності. Відзначається переважання дефіциту уваги. Найчастіше дана патологія спостерігається у дівчаток. Хвороба характеризується бурхливою фантазією, відходом у свій власний світ, витанием в хмарах.
  • Синдром гіперактивності без дефіциту уваги. Рідкісний тип патології. Хвороба обумовлена індивідуальними особливостями дитини або деякими порушеннями ЦНС.
  • Синдром гіперактивності з дефіцитом уваги. Патологія, при якій поєднується порушення уваги і гіперактивність. Найпоширеніша форма захворювання.
  • Можливі наслідки

    Більшість батьків наївно вважають, що малюк з часом переросте. Однак зміни при непредпринятом лікуванні мало чим порадують. Симптоми гіперактивності у підлітковому віці здатні збільшуватися.

    Ускладнення запущеної патології чреваті конкретними проявами фізичної агресії:

    • побиття;
    • знущання над однолітками;
    • бійки;
    • спроби суїциду.

    Багато діти не здатні успішно закінчити школу і поступити в інститут. При цьому гіперактивні хлопці володіють прекрасним рівнем розвитку, нерідко перевищує середні показники. Нездатність до навчання пов’язана саме з недоліком концентрації уваги.

    Гіперактивні діти часто стають творчо обдарованими особистостями. Відомо, що такі діагнози, у свій час, були поставлені Ейнштейну і Моцарту.

    Діагностика патології

    Лікуванням гіперактивних дітей займаються такі фахівці:

    • дитячий невролог;
    • психіатр;
    • психолог.

    Діагноз при первинному зверненні не ставиться. Протягом півроку дитини спостерігають і обстежують. Клініко-психологічне обстеження засноване на:

    • методи бесіди, інтерв’ю;
    • безпосередньому спостереженні за поведінкою;
    • нейропсихологическом тестуванні;
    • отриманої інформації від батьків і педагогів за допомогою спеціальних діагностичних опитувальників.

    Як відрізнити активність від гіперактивності?

    Батьки нерідко задаються питанням — що таке гіперактивність, і чим вона відрізняється від звичайної активності. Як самостійно визначити патологію? Для цього рекомендується скористатися невеликим тестом на гіперактивність дитини у наведеній таблиці:
    Гіперактивний ребенокАктивный ребенокКроха постійно перебуває в русі, нездатний контролювати себе. При сильної втоми і нездатність рухатися далі, істерить і плаче.Малюк не сидить на одному місці, любить рухливі ігри. При зацікавленості здатний довго збирати пазли або слухати книжку.Говорить швидко і багато. Часто не дослуховує і перебиває. Рідко вислуховує відповіді на задані питання.Багато і швидко говорить. Задає безліч питань.Дитину важко укласти спати. Сон малюка неспокійний. Не рідкість для дитини кишкові розлади, алергію.Порушення травлення та сну зустрічаються рідко.Малюк некерований постійно. Він не реагує на обмеження і заборони. Його поведінка в різних умовах активно.Активність проявляється не скрізь. Непосидючий будинку, малюк спокійно веде себе в гостях або в садку.Малюк сам провокує конфлікти. Не здатний контролювати агресію – кусається, б’ється, штовхається. У хід може пускати будь-які засоби: і камені та палиці.Крихітка неагресивний. У запалі конфлікту здатний дати здачу. Але самостійно не провокує скандали. Однак пам’ятайте, що така діагностика дозволяє запідозрити патологію. Поставити остаточний діагноз може тільки лікар.

    Обстеження юного пацієнта

    Гіперактивність у дітей: симптоми і лікування для різних віків

    Перш ніж лікувати патологію, необхідно правильно поставити діагноз. Адже за подібним синдромом може ховатися будь-неврологічний і соматичний розлади (анемія, гіпертиреоз, хорея, епілепсія, порушення зору, слуху, артеріальна гіпертензія).

    Для уточнення діагнозу дитини направляють на консультацію до:

    • ендокринолога;
    • отоларинголога;
    • эпилептологу;
    • офтальмолога;
    • логопеда.

    Підтверджується синдром гіперактивності тільки після наступних обстежень:

    • МРТ мозку;
    • аналізу крові (біохімія, загальний);
    • Ехокг;
    • ЕЕГ.

    Лікування патології

    Батькам необхідно суворо усвідомити, як боротися із даною патологією. Лікування включає в себе:

    • психотерапію;
    • психолого-педагогічне коригування;
    • медикаментозну терапію;
    • немедикаментозні способи.

    Необхідно врахувати наступні рекомендації лікарів:

    • щадне навчання (невеликий клас, дозовані завдання, скорочені уроки);
    • повноцінний сон;
    • правильне харчування;
    • нормальна фізична активність;
    • тривалі прогулянки.

    Перевага віддається немедикаментозних способів лікування. Однак, що робити, якщо вжиті методи виявилися неефективними? В цьому випадку вибір зупиняється на медикаментозному лікуванні.

    Рухова активність

    Вибираючи спортивні ігри для дитини з СДУГ, намагайтеся уникати змагальних елементів. Не рекомендовані дітям ігри зі статистичними навантаженнями або показовими виступами.

    Велику користь принесуть плавання, аеробні тренування, їзда на велосипеді, лижний спорт.

    Психологічна допомога

    Гіперактивність у дітей: симптоми і лікування для різних віків

    Розроблені різноманітні методики, що демонструють, як вилікувати патологію.

    Вони спрямовані на зменшення тривожності, підвищення комунікабельності.

    Психолог підкаже, як знизити агресивність дитини.

    Шляхом моделювання різних ситуацій успіху, він допоможе підібрати певну сферу діяльності, в якій малюк відчує себе досить впевнено.

    Під керівництвом психотерапевта, психолога проводяться спеціальні аутогенні тренування, індивідуальна, сімейна, поведінкова психотерапія.

    В корекційній роботі необхідно задіяти практично всі оточення малюка – батьків, вихователів, педагогів. Індивідуально розробляються спеціальні вправи для розвитку пам’яті, мовлення, уваги.

    Як лікувати серйозні порушення мови – здатний підказати логопед.

    Медикаментозна терапія

    Препарати призначаються як допоміжні методи корекції.

    Для ефективного лікування може призначатися стимулятор. Це ліки від патології рекомендується при складних формах хвороби. Воно допомагає пацієнтові ігнорувати відволікаючі моменти і поліпшити концентрацію уваги. Популярними препаратами є:

    • Аддерал;
    • Декседрин;
    • Концерту;
    • Фокалин;
    • Ріталін;
    • Метилин;
    • Виванс.

    Лікар може порекомендувати інші таблетки від патології. Досить часто призначаються ноотропні ліки:

    • Кортексин;
    • Глиатилин;
    • Енцефабол;
    • Фенібут;
    • Пантогам.

    Використання народних засобів

    Боротьба з патологією народними засобами може принести додатковий позитивний ефект. Проте пам’ятаєте, що так само легко вона здатна нашкодити дитині. Тому перед застосуванням обов’язково порадьтеся з лікарем.

    Дітей рекомендується лікувати лікарськими травами – такими, як меліса, ромашка. Можна використовувати спеціальні заспокійливі збори.

    Особливості спілкування з гіперактивною дитиною

    Гіперактивність у дітей: симптоми і лікування для різних віків

    Батькам слід налаштуватися на тривале лікування, яке вимагає дотримання певних правил:

  • Дитину слід часто хвалити, коли він заслуговує. Заохочуйте і незначні успіхи, будьте до нього уважні.
  • Обов’язково придумайте малюкові щоденні доручення (винести сміття, застелити постіль). Не виконуйте за нього їх.
  • Заведіть блокнот, в який записуєте разом з малюком кожен день його успіхи.
  • Ставте перед малюком відповідні здібностям завдання, за виконання яких обов’язково хваліть. Не занижуйте і не завищувати вимоги.
  • Визначте чіткі межі – що не можна, що можна. Малюк повинен навчитися справлятися з труднощами, не створюйте тепличні умови.
  • Не наказуйте дитині, намагайтеся завжди просити.
  • Зухвала поведінка дитини – це бажання привернути увагу. Проведіть більше часу з ним.
  • Підтримуйте вдома строгий розпорядок дня, який повинні дотримуватися всі члени сім’ї.
  • Намагайтеся уникати надмірно людних місць – ринок, торговий центр – щоб не спровокувати перезбудження дитини.
  • Оберігайте дитину від перевтоми. Такий стан викликає підвищену рухову активність і занижує самоконтроль.
  • Не дозволяйте малюкові довго дивитися телевізор. Введіть певний режим перегляду і чітко його дотримуйтесь.
  • Всі ваші правила і обмеження повинні обов’язково бути здійсненними. Тому перед введенням їх проаналізуйте, чи зможете він виконати їх.
  • Дитина потребує налагодженому режимі сну. Він повинен прокидатися і лягати спати в один час. Малюк обов’язково повинен висипатися.
  • Вчіть дитину думати про наслідки його дій і навчайте самоконтролю.
  • Намагайтеся зберігати спокій. Ви – приклад для дитини.
  • Малюк повинен усвідомити свою значимість, бути в чому-небудь успішним. Це дуже важливо для нього. Так само як і для хлопців, які страждають від ожиріння. Допоможіть обрати сферу діяльності, в якій малюк зможе розкрити здібності.
  • Профілактичні заходи

    Профілактика починається до появи немовляти на світ. Вона передбачає забезпечення нормальних умов для перебігу вагітності, пологів.

    Комплексна і своєчасна корекційна робота дозволить малюкові навчитися контролювати поведінку, правильно вибудовувати відносини з дорослими і однолітками.

    Обов’язковою умовою для повноцінного розвитку гіперактивної дитини є сприятливий мікроклімат у дитячому колективі і родині.
    Гіперактивність у дітей: симптоми і лікування для різних віків

    Коментар нашого спеціаліста

    Ніколи не ставте діагноз самостійно. Не вішайте ярликів на малюка навіть при наявності багатьох характерних ознак СДУГ. Наявність патології може підтвердити тільки досвідчений фахівець-психоневролог на підставі ретельних обстежень і ряду тестів. Рання діагностика дозволяє значно раніше вжити необхідне лікування. При дотриманні адекватної терапії і рекомендованих правил поведінки малюк отримує всі шанси на одужання.
    Гіперактивний дитина – це дитина, яка відрізняється поведінковими і неврологічними порушеннями. Дитині властиві: непосидючість, труднощі з концентрацією уваги, імпульсивність, відволікання, висока рухова активність. Такій дитині потрібно неврологічне, нейропсихологічне обстеження. А допомога передбачає психолого-педагогічне індивідуальне супровід, проведення необхідної психотерапії, медикаментозної та немедикаментозної терапії.

    Наші рекомендацииГиперактивность у дитини – Доктор Комаровський – Інтер Гіперактивність у дітей: симптоми і лікування для різних віківЗаголовокГиперактивность у дитини – Доктор Комаровський – ІнтерГіперактивність у дітей: симптоми і лікування для різних віківЗаголовок10 правил виховання гіперактивної дитини – Доктор КомаровськийГіперактивність у дітей: симптоми і лікування для різних віківЗаголовокГиперактивный дитина – Школа доктора Комаровського

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: