Гіпертензія у новонароджених: ознаки, причини, лікування та прогноз гіпертензії у новонароджених дітей

Гіпертензія у новонароджених: ознаки, причини, лікування та прогноз гіпертензії у новонароджених дітейТака патологія, як гіпертензія у новонароджених, – явище досить актуальне на сьогоднішній день.

Сам термін гіпертензія означає підвищення тиску. У медицині виділяється кілька варіантів подібного стану: артеріальна, легенева і внутрішньочерепна гіпертензія.

Артеріальна гіпертензія серця у новонароджених

Одне із захворювань судинного русла і серця у новонароджених – гіпертензія, що носить назву артеріальної. У медичній практиці майже всі випадки її виникнення відносяться докторами до вторинним. Кажучи іншими словами, дана патологія практично завжди розвивається на тлі якого-небудь іншого захворювання.

У народженої в строк малюка вказаний діагноз ставлять у тому випадку, коли рівень систолічного тиску об’єктивно вище 90, а діастолічний перевищує рівень 60 мм рт. ст. Для діточок, народжених у стані недоношеності, зазначені межі трохи зсуваються і стають рівними відповідно 80 і 50 мм рт. ст.

Орієнтуючись на дані наукових досліджень можна сказати, що в переважній більшості (а саме 70% і навіть більше) випадків поява такої недуги як артеріальна гіпертензія у немовляти знаходиться в залежності тієї чи іншої патології нирок. Головним чином це тромбоз ниркової артерії, з трохи меншою ймовірністю вроджений стеноз останньої. Тромбообразующими факторами можуть виступати порушення згортання крові, септицемія та аритмії.

Причиною збільшення тиску на правої верхньої кінцівки може стати коарктація аорти, у т. ч. супроводжується гіпоплазією аортальної дуги.

З паренхіматозної ниркової патології, здатної викликати підвищення тиску слід назвати пієлонефрит, пухлини, гіпоплазію нирки, а також ниркову недостатність.

Гіпертензія в артеріальному руслі може з’явитися і як результат гемотрансфузії надлишкового об’єму.

При такому патологічному стані, як артеріальна гіпертензія у новонароджених ознаки захворювання можуть зовсім бути відсутнім, що відбувається приблизно у третини грудних немовлят, що страждають на цю недугу. Проте в більшості своїй прояви все ж дають про себе знати.

Клінічна картина, як правило, включає в себе ознаки розладу функції основних систем організму. Насамперед, це стосується серця: змінюється пульс, зазначається вазомоторна нестабільність, розвивається кардіомегалія і скорочувальна серцева недостатність. Зміни з боку системи дихання зводяться до появи ціанозу і задишки. Тремор, асиметрія рефлексів і виникнення судом говорять про дисфункції центральної нервової системи.

При встановленому діагнозі артеріальна гіпертензія у новонароджених, лікування повинно бути спрямоване не лише на приведення тиску до належного рівня, але й на усунення причини його підйому.

Якщо має місце невисока гіпертензія, то доцільно застосування діуретиків (наприклад, Гідрохлортіазиду) або інгібіторів АПФ (Каптоприл).

При значній вираженості хвороби вдаються до введення вазодилататирующих медикаментозних засобів (Нітропрусид або Гідралазин).

Зрідка може знадобитися оперативне втручання. Таким шляхом борються з коарктації аорти або прибирають тромби.

За малюками, які страждають від цього захворювання необхідно організувати ретельне спостереження. Мета останнього полягає у своєчасній терапії рецидивів, а також у контролі функціонального стану нирок.

Первинна легенева (легенева) гіпертензія у новонароджених

Персистуюча легенева гіпертензія новонароджених являє собою синдром, що являється відображенням порушень процесу пристосування кровообігу немовляти до існування поза материнської утроби. Головна характеристика синдрому – надлишковий тиск артеріальному руслі легень.

Відомі дві форми даного стану: первинна, диагностируемая у нещодавно народжених малюків з відсутністю виражених проявів та рентгенологічної картини хвороб легенів; і вторинну, що розвивається як результат важких захворювань паренхіми головного органу дихання. З останніх можна виділити респіраторний дистрес-синдром, запалення легенів, синдром аспірації меконієм та ін. При їх поєднанні з описуваним станом ступінь тяжкості недуги зростає, прогноз погіршується.

Розвиток такої нозологічної одиниці, як первинна легенева гіпертензія у новонароджених, спостерігається приблизно в 3 випадках з 1000. Недуга типовий для діточок, народжених або в строк, або пізніше, причому 5-тикратно частіше спостерігається у тих немовлят, чиї пологи відбувалися шляхом кесаревого розтину.

При недоношеності розглянуте захворювання зустрічається досить рідко. Пояснюється це тим, що гладка м’язова тканина, що оточує легеневі артеріоли, формується лише на 28-му тижні вагітності, а газообмін здійснюється через плаценту, при цьому більший відсоток крові проникає в аорту безпосередньо з правого шлуночка через боталлова протока.

Варто звернути увагу, що на просторах Інтернету можна зустріти такий термін, як «легенева» гіпертензія у новонародженого. Висловлюючись словами класика, це свого роду «суміш французького з нижегородським»: справа в тому, що «легенева» – слово з української мови, що означає «легенева».

Причини високої легеневої гіпертензії у новонароджених

Гіпертензія у новонароджених: ознаки, причини, лікування та прогноз гіпертензії у новонароджених дітейПричини легеневої гіпертензії у новонароджених досить різноманітні, але при цьому всі вони об’єднані тим, що в кінцевому підсумку викликають розвиток гіпоксемії, тобто малого насичення крові киснем, що і стає безпосереднім провокуючим фактором щодо даного патологічного стану.

Основний з ряду причин є перинатальна асфіксія і гіпоксія. При цьому чимала роль відводиться синдрому аспірації меконію.

Підставою появи описуваного недуги може стати раннє закриття боталлова протоки або овального вікна, що відбувається, наприклад, внаслідок прийому вагітною жінкою антивоспалительных коштів нестероїдного ряду. Захворювання може виникнути і внаслідок поліцитемії – стан, при якому створюється утруднення струму крові.

Нерідко як причинного фактора хвороби виступає вроджена грижа діафрагми. У такій ситуації ліве легке досить сильно гипоплазировано, в силу чого значна маса крові надходить у праве.

Додатково до перерахованого вище, висока легенева гіпертензія у новонароджених може стати результатом неонатального сепсису.

Симптоми персистуючої легеневої гіпертензії у новонароджених

Гіпертензія у новонароджених: ознаки, причини, лікування та прогноз гіпертензії у новонароджених дітейУ болезнетворном процесі при даної патології неабияке значення відводиться надмірного розростання м’язового шару стінки капілярів поряд з порушенням функції внутрішнього судинного шару, на рівні якого розвивається запалення. Крім того, в капілярному руслі виникає тромбоз. В надлишковій кількості виробляються судинозвужувальні речовини.

У результаті розвивається кисневе голодування, у відповідь на що відбувається спазм дрібних легеневих сосудиков, зростає опір судинного русла, збільшується тиск у системі легеневої артерії. Результатом всього цього стає підвищення навантаження на серце, що в свою чергу веде до серцевої недостатності.

Легенева гіпертензія у новонародженого виявляється втягнення податливих місць грудної клітки. Частота дихальних рухів зростає. Шкіра здобуває синюватий вигляд. Причому ця синюшність може бути різним на окремих ділянках тіла. Пояснюється це тим, що при відкритому артеріальному протоці насичення крові киснем у правої плечової артерії буде краще, ніж в низхідній аорті, тобто ніжки і ліва рука малюка можуть бути більш синіми. Особливістю є і той факт, що киснева терапія в даному випадку ситуацію не виправляє.

Артеріальний тиск крихти, як правило, знижена. При прослуховуванні серця можливе виявлення систолічного шуму, обумовленого недостатністю тристулкового клапана.

Гіпоксемія при даному захворюванні може прогресувати досить швидко, і деякі малюки, навіть перебуваючи на штучній вентиляції легенів незабаром гинуть. Поліпшення стану у тих, що вижили, як правило, настає через 1 тиждень. Однак відомі випадки, коли хвороба затягувалася на 2-3 тижні.

Легенева гіпертензія у новонароджених діагностується на підставі клінічних даних. Захворювання підозрюють у, насамперед, у малюків, що народилися в строк або переношенных, і мають ціаноз та/або гіпоксемію.

На думку про розглянутої патології наводить і відсутність збільшення насичення крові киснем при оксигенотерапії.

Підвищений тиск у легеневій артерії можна підтвердити за допомогою проведення эфокардио – і допплерографії. Крім того, подібні методи дослідження допомагають виключити наявність вроджених серцевих вад, деякі з яких можна сплутати з розглянутою патологією.

За допомогою рентгенівського дослідження можна виявити наявність хвороб, які можуть стати причинами розвитку легеневої гіпертензії.

Лікування і прогноз легеневої гіпертензії у новонароджених

Гіпертензія у новонароджених: ознаки, причини, лікування та прогноз гіпертензії у новонароджених дітейЛікування легеневої гіпертензії у новонароджених спрямовано на розширення легеневих судин і зниження тиску в них.

Насамперед, призначається штучна вентиляція легень у режимі гіпервентиляції. Така процедура дозволяє розправити легке. Однак при цьому можливий побічний ефект у вигляді спазму мозкових судин, що тягне за собою зниження надходження крові в цей орган.

Відносно новим і досить дієвим методом терапії є ШВЛ з додаванням оксиду азоту, який релаксує гладкі м’язи і тим самим розширює судини. Кровотік в легеневих артеріолах збільшується і оксигенація швидко поліпшується. У разі розвитку тяжкої форми недостатності дихання використовують екстракорпоральну мембранну оксигенацію.

За даної патології також доцільно ведення медикаментозних засобів, що сприяють розширенню легеневих судин. В якості прикладу таких препаратів можна назвати Нітропрусид натрію і Толазолин.

Необхідно підтримувати належні рівні електролітів, рідини і глюкози. Малюк повинен міститися в умовах комфортного температурного режиму.

При такому патологічному стані, як легенева гіпертензія у новонароджених прогноз залежить від тяжкості стану.

Загальна смертність хворих з легеневою гіпертензією становить від 10 до 80 % і в чому залежить від рівня оксигенації, а також від основного захворювання на фоні якого розвинувся розглянутий недугу.

Діти, які перенесли це захворювання в подальшому можуть страждати від зниження слуху і відставати у розвитку.

Синдром внутрішньочерепної гіпертензії у новонароджених дітей

Гіпертензія у новонароджених: ознаки, причини, лікування та прогноз гіпертензії у новонароджених дітейЯк відомо, мозок людини досить крихкий і при цьому життєво важливий. Від зовнішніх ушкоджень він захищений черепом, від внутрішніх – спеціальної амортизуючою прошарком рідкого виду, званої ліквором. Циркулюючи по простору всередині черепа і по мозкових шлуночках, він омиває мозок певною мірою тисне на нього. Підвищення такого тиску і є внутрішньочерепна гіпертензія. Цей стан виникає як самостійне захворювання, а завжди служить лише ознакою, що вказує на якусь іншу патологію.

Внутрішньочерепна гіпертензія у новонароджених може розвиватися в силу таких причин, як, наприклад, глибока недоношеність або внутрішньоутробна гіпоксія. До факторів, що провокує розглянуте захворювання належать також інфекційні захворювання майбутньої мами в період вагітності і травми, отримані малюком при пологах. Сюди ж можна віднести перенесені в дитячому віці захворювання, зокрема, менінгіт.

Чимала роль в етіології відводиться і травм раннього періоду життя, особливо тим, що приводять до ушкоджень шийних судин. Крім того, свій внесок у розвиток цієї патології вносять вроджені аномалії і генетична схильність.

Об’єднуючою ознакою для всіх цих причин є той факт, що при наявності будь-якої з них відбувається збільшення обсягу ліквору, який у нормі у малюків складає всього 50 мл, що і призводить до підвищення тиску всередині черепа.

Синдром внутрішньочерепної гіпертензії у новонароджених, як правило, протікає повільно наростаючою формі. Стрімко розвивається варіант хвороби характерний для малюків, яким вже більше року з вже зарослими родничками.

Симптомами зазначеного стану у немовлят виступають частий безпричинний надривний плач і рясна, що виникає до декількох разів на день, блювання. Сон дитини стає поверхневим і коротким. На голові виділяються підшкірні вени, джерельця вибухають, при цьому пульсація в них не прослуховується. Відзначається гіпертонус, а також стрімке збільшення черепних розмірів, не відповідне віком: загальний розмір лицьової частини стає менше мозговий, особливо виділятися лобова частина.

При цьому варто зазначити, що жодне із зазначених проявів, що виникає ізольовано, не є вказівкою на гіпертензію. Однак, якщо є хоча б два з них, то це вже вагома причина для занепокоєння.

Внутрішньочерепна гіпертензія у новонароджених лікується кількома методами, застосування яких залежить від вираженості симптоматики.

До оперативного втручання вдаються у випадках критичного характеру, наприклад, при гіпертензії, викликаної гідроцефалією. Операція може бути виконана шляхом виведення ліквору за межі ЦНС або за допомогою відновлення циркуляції рідини в черепній коробці.

При стані середнього ступеня тяжкості використовується терапія медикаментозними засобами. Наприклад, в цілях полегшення стану можуть бути призначені сечогінні у вигляді одного або декількох препаратів, що вводяться малюкові за певною схемою.

У випадках слабовыраженного підвищення внутрішньочерепного тиску зазвичай вдаються до немедикаментозної терапії. Зокрема, коригують дієту і питний режим, прописують лікувальне плавання і курс масажу з лікувальною гімнастикою, призначають голковколювання і фізіотерапію.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: