Гіпертрофію відносять до синдрому, який може послужити поштовхом до утворення інших патологій серця. В даному стані збільшується маса правого шлуночка, а так само товщають м’язові волокна.
Саме з правого шлуночка стартує малий коло кровообігу, далі кров збагачується киснем. Гіпертрофія правого шлуночка є рідкісним захворюванням. Найчастіше від цієї недуги страждають в першу чергу діти і немовлята. Так само найбільш часто цього порушення піддаються люди, які страждають від надмірної ваги, практикуючі надмірні силові навантаження і зловживають нікотином і алкоголем.
Гіпертрофія правого шлуночка є патологічним станом, який може свідчити про порок серця.
В залежності від розміру шлуночка, даний стан класифікують як: помірне, середнє і різко виражене. Помірна гіпертрофія фіксується при збільшенні правого шлуночка. При цьому його маса ідентична маси лівого шлуночка. При середній гіпертрофії відзначають помірне збудження і збільшення розміру шлуночка. Різко виражене стан характеризується вираженим збільшенням шлуночка.
Лікування гіпертрофії правого шлуночка направлено на прийом медичних препаратів, а так само корекцію харчування і способу життя.
Симптоми
Симптоми гіпертрофії правого шлуночка малоінформативні в початковій стадії захворювання. Серед зафіксованих станів, відзначають набряклість нижніх кінцівок, систематичні непритомність, запаморочення, утруднення дихання, больовий синдром і тяжкість у грудях, задишку.
Діагностика
Симптоми гіпертрофії правого шлуночка не завжди дають змогу повною мірою визначити захворювання. Для точного ідентифікування захворювання, може бути призначено низку додаткових досліджень.
- Первинний огляд. Прослуховування за допомогою стетоскопа допомагає виявити шуми в ділянці серця.
- Діагностувати захворювання дозволяє електрокардіограма.
- УЗД допоможе визначити розмір шлуночка і силу тиску в серцевих камерах.
Причини
Причини гіпертрофії правого шлуночка безпосередньо пов’язані з супутніми захворюваннями. В першу чергу, провокувати цю недугу можуть порушення нормального функціонування серця (включаючи різні вроджені патології).
Так само відзначають і інші причини гіпертрофії правого шлуночка:
- Підвищений артеріальний тиск;
- Кардіоміопатія;
- Бронхіальна астма, пневмонія, бронхіт;
- Систематичне стресовий стан;
- Збільшення маси тіла;
- При дефекті перегородки між шлуночками, кров з двох відділів змішується. Системи органів і тканини отримують ненасичену киснем кров і відбувається надмірне навантаження на правий шлуночок.
- Легенева гіпертензія, яка супроводжується непритомними станами і задишкою. При цьому стані спостерігається збільшення тиску в області легеневої артерії.
- Даний симптом розвивається при Тетраді Фалло – вродженої патології, сприяє відтоку з правого шлуночка. Дитина, що народилася з таким синдромом відрізняється синюшністю шкірних покривів. Даний порок спостерігається протягом року з моменту народження дитини.
- Цей стан може виникати в результаті стенозу легеневого клапана і порушення кровотоку з правого передсердя.
Лікування
Лікування, завданням якого є зменшення розміру серця до нормального, полягає в двох етапах: медикаментозного призначення та корекції харчування, а так само способу життя хворого.
Пацієнтам рекомендовано ввести в раціон харчування велику кількість їжі рослинного походження, кисломолочних продуктів, зернових, пісного м’яса. Необхідно уникати солі, смажених і жирних страв. Не зайвим буде відмова від всіляких шкідливих звичок.
У профілактичних цілях рекомендується періодично робити електрокардіограму.
Якщо гіпертрофія провокує розвиток пороку серця, може бути призначено оперативне втручання.
Хірургічне втручання передбачає імплантацію штучного клапана.
Медикаментозне лікування гіпертрофії правого шлуночка полягає в прийомі таких груп препаратів:
- Регулярний прийом діуретиків;
- Бета – адреноблокатори (лікарські засоби даної фармакологічної групи несумісні з алкогольними напоями і курінням);
- Антагоністи кальцієвих каналів;
- Антикоагулянти;
- Препарати магнію та калію;
- Використання серцевих глікозидів допустимо в мінімальному дозуванні;
- Медикаменти, що сприяють зниженню артеріального тиску.
Можливі супутні призначення для нормалізації роботи легенів і ліквідації стенозу легеневого клапана.
У ряді випадків може виникнути необхідність прийому деяких з вищеописаних медикаментів протягом усього життя. Якщо позитивної динаміки або яких-небудь поліпшень не зазначається, пацієнту може бути призначена операція.
Терапію рекомендовано проводити під систематичним наглядом медичного спеціаліста. Під час лікування систематично фіксують роботу серця, перевіряють частоту серцевих скорочень.
У тому випадку, якщо збільшення шлуночка пов’язано з іншим захворюванням, лікування спрямовують на усунення першопричини.
Пацієнти повинні пам’ятати про шкоду самолікування і не намагатися підібрати препарати самостійно. Людям, що страждають від надлишкової маси тіла, а так само систематично піддаються фізичним навантаженням, рекомендовано регулярно обстежитися у кардіолога.