Гіпофункція і гіперфункція підшлункової залози: причини виникнення синдрому

Зміст

• 1 Причини виникнення
• 2 Симптоматика патології
• 3 Методи діагностики
• 4 Лікування захворювання
  • 4.1 Медикаментозні засоби
  • 4.2 Народні засоби
  • 4.3 Дієта
• 5 Можливі ускладнення
• 6 Профілактика

Підшлункова залоза – це один з найважливіших органів, що беруть участь у функціонуванні ендокринної, травної систем.

І якщо внаслідок впливу ряду факторів виникає порушення функціонування підшлункової залози, то можуть розвинутися такі небезпечні стани, як гіпофункція і гіперфункція. Ці захворювання становлять серйозну небезпеку і потребують довічного лікування.

Порушення функціонування підшлункової залози — це дуже небезпечний стан

Причини виникнення

Якщо підшлункова залоза функціонує нормально, то в крові міститься допустимий рівень цукру, а травний тракт добре справляється з переробкою БЖУ. Але якщо в роботі органу відбувається збій, то можуть розвинутися такі небезпечні стани:

• гіпофункція – знижений рівень інсуліну в організмі, що провокує розвиток цукрового діабету;
• гіперфункція – підвищений рівень інсуліну в організмі, що провокує розвиток гіпоглікемії.

Основною причиною розвитку гіпофункції підшлункової залози є ураження острівців Лангерганса – особливої клітинної групи, що виробляє гормони.

Знижений синтез гормонів може бути викликаний такими чинниками:

• ожиріння;
• інфекційне ураження;
• аутоімунні реакції;
• інтоксикація організму;
• гіперфункція щитовидної залози;
• психоемоційне перенапруження, стреси.

Гіперфункція підшлункової залози з’являється внаслідок дефіциту глюкози в крові, з-за якого організм посилено виробляє інсулін. Спровокувати розвиток такого стану можуть наступні причини:

• пухлини головного мозку;
• глюкагонома – пухлина, яка формується на острівцях Лангерганса, яка переважно носить злоякісний характер;
• інсуліноми – пухлина, що формується в органах ШКТ, яка підсилює вироблення інсуліну, носить доброякісний характер;
• неправильний введення інсуліну при діабеті;
• підвищена кислотність шлункового соку.

Підвищений синтез гормонів вважається рідкісним явищем, яке зазвичай діагностується у представниць жіночої статі.

Симптоматика патології

Порушення функціонування підшлункової залози часто має слабо виражену, неспецифічну симптоматику, внаслідок чого виникають труднощі з ранньою діагностикою проблеми.

Гіпофункція супроводжується розвитком цукрового діабету першого типу, першою ознакою якого є невситима жага, з-за якої хворий може випивати за день близько 10 літрів води. Внаслідок того, що в організм надходить велика кількість рідини, виникає синдром поліурії – прискорене сечовипускання.

Також знижений синтез гормонів можна запідозрити за такими ознаками:

• сухість у роті;
• виражена слабкість;
• знижена працездатність;
• зневоднення організму;
• швидка втрата ваги навіть при постійних перееданиях.

Якщо крім цих ознак спостерігається нудота і блювання, сплутаність свідомості і нестерпна слабкість, то це свідчить про розвиток діабетичної коми. При появі таких симптоматичних проявів потрібно терміново звернутися до лікаря. Головним симптомом гіперфункції підшлункової залози є синдром гіпоглікемії, який проявляється наступною симптоматикою:

• низький рівень цукру в крові з ранку або після фізичного перенапруження;
• втрата свідомості при тривалому голодуванні;
• запаморочення;
• гіпергідроз;
• тремтіння в тілі;
• безпричинна тривога, страх;
• нудота, блювання;
• втома, слабкість;
• аритмія, тахікардія.

Хворий постійно відчуває звірячий голод, може неадекватно вести себе по відношенню до їжі, намагатися відібрати її в іншої людини. Стан нормалізується і симптоматика зникає, якщо ввести пацієнту дозу глюкози. Відсутність терапії призводить до появи таких неврологічних порушень:

• дезорієнтація вранці (повторення слів і рухів, відповіді невпопад);
• психомоторне збудження, людина перебуває в «сп’янілому стані;
• дезорієнтація на місцевості;
• неможливість сконцентруватися;
• неуважність;
• апатія;
• тривалі судомні напади, схожі з епілептичними припадками;
• порушення свідомості, аж до коми.

Перший час ознаки такі, що пацієнт приймає це за перевтома і не звертається до лікаря.

З плином патології симптоматика підсилюється, виражається більш яскраво, з’являються вегетативні напади. Під час загострення гіпоглікемії у хворого може спостерігатися рухливий погляд, двоїння в очах, тремтіння у всьому тілі. Хронічна гіпоглікемія супроводжується такими ознаками:

• погіршення пам’яті, розумових здібностей;
• втрата професійних навичок;
• порушення смакових якостей;
• дисфагія;
• постійна сонливість;
• головні болі.

Якщо лікування гіперфункції підшлункової залози відсутня, то відбуваються незворотні психічні зміни, що виникають важкі ускладнення.

Методи діагностики

Симптоматика гіпофункції і гіперфункції підшлункової залози на ранніх стадіях розвитку слабко виражені і неспецифічні, що утруднює постановку правильного діагнозу. Внаслідок цього діагностика може, пацієнтові часто ставлять неправильний діагноз.

Для вірної діагностики проблеми після докладного опитування і огляду, лікар повинен призначити наступні обстеження:

• Аналіз крові. Насамперед лікар призначає аналіз крові на виявлення рівня інсуліну, проінсуліна і глюкози. Забір крові для дослідження проводиться натще.
• Функціональні проби. Якщо на момент проведення аналізу крові у хворого відсутні ознаки гіпоглікемії, то проводиться функціональна проба з голодуванням. Для цього робиться відмова від їжі протягом 2-3 днів. Для підтвердження діагнозу гіпоглікемії може призначатися ще одна проба, при якій хворому робиться ін’єкція інсуліну, після чого досліджується кров.
• КТ. Дозволяє виявити пухлину підшлункової залози на ранній стадії, детально вивчити структуру освіти і характер його зростання. Томографія також застосовується з метою відстеження стану органу протягом лікування.
• Ангіографія. Допомагає виявити зміни підшлункової залози, виявити пухлину, визначити її місце локалізації і розміри.

При підозрі на порушення функціонування підшлункової залози призначається також аналіз сечі. При необхідності можуть призначатися інші діагностичні заходи, консультації різних фахівців.

Лікування захворювання

Лікування захворювання підбирається індивідуально з урахуванням особливостей перебігу та причини патології. Повністю вилікуватися від гіпофункції або гіперфункції підшлункової залози неможливо, терапія повинна здійснюватися протягом усього життя. Дуже важливо змінити спосіб життя, переглянути раціон харчування.

Медикаментозні засоби

При загостренні гіпофункції або гіперфункції підшлункової залози призначається введення штучної глюкози внутрішньовенно. Для купірування та профілактики гіпоглікемічного нападу можуть призначатися такі медикаментозні засоби:

• катехоламіни: адреналін, норадреналін, дофамін;
• глюкокортикоїди: Преднізолон, Дексаметазон;
• засоби, що пригнічують синтез інсуліну: Варапамил, Фенітоїн;
• препарат Діазоксид у поєднанні з діуретиком;
• седативні препарати: Гліцин, Персен.

Персен — хороший седативний препарат у даному випадку

Іноді призначаються препарати, спрямовані на улучшениюе функціонування ШКТ (Омепразол, Панкреатин). Якщо підвищений синтез гормонів викликаний пухлиною, то виникає необхідність проведення хіміотерапії, хірургічного втручання. Вид операції підбирається з урахуванням розмірів, характеру освіти.

Народні засоби

Для відновлення функціонування підшлункової залози можна скористатися наступними народними засобами:

• Кроповий відвар. Десертну ложку насіння кропу залийте 200 мл окропу, дайте настоятися 30-40 хвилин, після чого процідіть і приймайте протягом дня невеликими ковтками.
• Гречка з кефіром. Залийте половину склянки гречки 250 мл кефіру, залиште її настоювати на 1 ніч. Першу половину порції використаєте вранці, а другу – за 3 години до сну. Курс лікування 10 днів. Такий народний засіб добре допомагає при цукровому діабеті.
• Настій шипшини. Невелику жменьку подрібнених плодів шипшини залийте 0,5 л окропу, процідіть, приймайте по 200 мл двічі на день. Можна додати трохи меду.

При гіпоглікемії рекомендується приймати трав’яні відвари, настої або чаї на основі подорожника, звіробою, деревію, лимона і чорної смородини.

Терапію народними засобами рекомендується проводити тільки після ретельного обстеження, з дозволу лікаря.

Дієта

При наявності такого захворювання вкрай важливо дотримуватися спеціальної дієти, суть якої полягає у вживанні великої кількості простих вуглеводів, що провокують надходження в кров високої концентрації інсуліну. До таких продуктів відносяться різні солодощі. Але зловживати вуглеводами також не варто, достатньо приймати добову норму.

При гіперфункції рекомендується як можна більше пити солодкого чаю, відвар шипшини, лужну негазовану мінералку.

Необхідно відмовитися від вживання смаженої, жирної, солоної, гострої або кислої їжі. Якщо було діагностовано порушення функціонування підшлункової, то рекомендується дотримуватися дієти стіл №9 по Певзнеру.

Можливі ускладнення

Гіпофункція і гіперфункція підшлункової залози являють собою небезпечні стани, які при відсутності терапії призводять до розвитку серйозних наслідків. При зниженому синтезі гормонів внаслідок високої концентрації глюкози в крові може початися руйнування судинної системи, тканин.

Це провокує розвиток патологічних станів:

• інсульт;
• інфаркт міокарда;
• гангрена;
• втрата зору.

При цьому стані відбувається зниження захисних реакцій організму, внаслідок чого виникають часті інфекційні, гнійничкові захворювання. Важким ускладненням гіпофункції підшлункової залози є діабетична кома, яка при відсутності своєчасної допомоги може стати причиною летального результату.

Посилений синтез гормонів є більш небезпечним станом, здатною серйозно нашкодити здоров’ю людини.

Гіперфункція підшлункової залози загрожує розвитком ускладнень:

• серцеві патології;
• судоми;
• епілепсія;
• галюцинації;
• порушення психіки;
• парестезія кінцівок;
• імпотенція;
• м’язова атрофія;
• ожиріння.

Дане захворювання може призвести до инсулиновому шоку, втрати свідомості, коми. Часто пацієнти швидко виходять із коматозного стану, однак при частих повтореннях нападів кома може призвести до смерті. Уникнути таких небезпечних ускладнень можна, якщо вчасно звернутися до лікаря і почати лікування.

Профілактика

Методом профілактики гіпофункції і гіперфункції підшлункової залози є правильне харчування, що припускає дотримання дробового харчування, регулярний прийом вуглеводної їжі. Найкраще з цією метою підійде дієта стіл №5 по Певзнеру. Попередити розвиток проблеми можна, якщо дотримуватися наступних профілактичних заходів:

• вести активний спосіб життя;
• кинути палити;
• уникати інтоксикації організму;
• при лікуванні цукрового діабету дотримуватися всіх рекомендацій лікаря;
• зміцнювати імунну систему;
• приймати вітамінно-мінеральні комплекси;
• не зловживати алкоголем;
• уникати психоемоційного перенапруження, стресових ситуацій;
• не займатися медикаментозним самолікуванням;
• уникати строгих дієт, голодування.

Порушення функціонування підшлункової залози може виникнути внаслідок різних патологій, тому необхідно періодично проходити профілактичний медичний огляд і при виявленні будь-якої проблеми, відразу ж приступати до її лікування.

Вкрай важливо регулярно перевіряти рівень глюкози в крові.