Гіпотиреоз: симптоми у жінок, принципи немедикаментозного лікування

Гіпотиреоз – захворювання, яке виникає внаслідок недостатньої вироблення тиреоїдних гормонів щитовидною залозою. Це найпоширеніше захворювання серед ендокринних патологій. Частіше хворіють їм жінки у віці старше 60 років.

Зміст

• 1 Фактори ризику
• 2 Класифікація
• 3 Прояву хвороби у жінок
• 4 Діагностика
• 5 Лікування
• 6 Фізіотерапія

Фактори ризику

Як правило, гіпотиреоз розвивається в результаті впливу на організм наступних факторів:

• вік;
• обтяжена спадковість (наявність аутоімунних хвороб у родичів);
• опромінення голови і шиї;
• лікування цитостатиками, йодовмісними засобами;
• наявність тиреоїдитів, токсичного зобу у хворого в минулому.

Класифікація

Розрізняють такі види гіпотиреозу:

• первинний (вроджений чи набутий — при недорозвиненні щитовидної залози, недостатність йоду, вплив радіації, після операцій на щитовидній залозі, при аутоімунному тиреоїдиті);
• вторинний (при ураженні гіпофіза);
• третинний (при ураженні гіпоталамуса);
• транзиторний (виникає при різних хворобах або після прийому ліків, при безсимптомних тиреоїдитах, проходить самостійно після усунення причини);
• периферичний (при нечутливості тканин до гормонів щитовидної залози);
• субклінічний (підвищення тиреотропного гормону гіпофіза при нормальному рівні тиреоїдних гормонів, розвивається внаслідок аутоімунного тиреоїдиту, лікування радіоактивним йодом).

У переважній числі випадків дане захворювання є первинним.

З-за нестачі гормонів щитовидної залози в організмі знижується обмін речовин, особливо в ростучих тканинах, що призводить до порушення функціонування всіх органів і систем. Внаслідок порушення обміну білків у тканинах накопичуються глікозаміноглікани, які притягують сіль і воду, що є причиною надмірної набряклості.

Прояви хвороби у жінок

Початок хвороби повільне, хворі часто звикають до свого стану і не помічають його прогресування. Вони пред’являють скарги на загальну слабкість, мерзлякуватість, оніміння рук, постійну сонливість, сповільненість мислення, дій, зниження пам’яті, погіршення слуху, запори, задишку, рясні менструації або їх відсутність, поява і мимовільне витікання грудного молока.

Зовнішній вигляд хворих має деякі особливості. Шкіра суха, холодна, жовтуватого кольору, погано береться в складку, обличчя одутле, набряки навколо очей, язик збільшений, волосся тьмяне і ламкі, можуть бути ділянки облисіння, часто випадають волосся на бровах, в пахвах. Є зміни з боку внутрішніх органів (уповільнення частоти серцевих скорочень, накопичення рідини в грудній, черевній порожнині і в навколосерцевої сумці, атонія кишечника, набряклість суглобів, здавлення нервових волокон внаслідок набряку, зниження гемоглобіну).

Гіпотиреоз у жінок викликає безпліддя за допомогою блокування овуляцій. При адекватному лікуванні та досягнення нормального рівня гормонів вагітність можлива.

Ступеня тяжкості хвороби:

Легка (з’являється набряклість обличчя, уповільнюються рухи та мова, брадикардія, працездатність зберігається).

Діагностика

При детальному огляді лікар може поставити діагноз «гіпотиреоз» на підставі клінічних даних. Підтвердити його допомагають лабораторні аналізи, визначення в крові рівня гормонів щитовидної залози (трийодтироніну і тироксину), тиреотропного гормону гіпофіза. Також інформативно УЗД залози (можуть бути виявлені ознаки тиреоїдиту, зобу, зменшення розмірів залози), визначення рівня антитиреоїдних антитіл (підвищується при аутоімунному тиреоїдиті, субклінічному гіпотиреозі). При подальшому обстеженні виявляється: у крові – низький гемоглобін, підвищення ШОЕ, підвищення вмісту холестерину, зниження рівня глюкози; в сечі — білок; на електрокардіограмі – брадикардія; на УЗД серця – зниження скорочувальної здатності міокарда. При підозрі на вторинний або третинний гіпотиреоз призначається рентгенографія черепа або комп’ютерна томографія, ці дослідження можуть виявити ураження або зони пухлини гіпофіза і гіпоталамуса.

Лікування

Хворим на гіпотиреоз призначається замісна терапія синтетичними аналогами гормонів щитовидної залози. Може призначатися L-тироксин, тиреокомб, эутирокс та ін.

Рекомендується починати лікування з четвертої частини призначеної дози, поступово збільшуючи її, доводячи до необхідної дози. Ефективність лікування оцінюють за регресу скарг і об’єктивних ознак, нормалізації тиреотропіну в крові. Залежно від тяжкості захворювання лікування може проводитися амбулаторно, так і в стаціонарі.

Фізіотерапія

Цілі лікування фізичними факторами: стимуляція функції щитовидної залози, посилення дії тиреоїдних гормонів, поліпшення метаболізму в органах і тканинах, нормалізація діяльності ендокринної і вегетативної нервової системи.

Методи, що поліпшують функціонування щитовидної залози:

• ванни з йодом і бромом (відновлюють обмін речовин, виявляють протизапальну дію, знижують в’язкість крові);
• СМВ-терапія щитовидної залози (використовуються сантиметрові хвилі низької інтенсивності).

Методи, що підвищують метаболізм:

• повітряні ванни;
• кисневі ванни;
• озонові ванни;
• таласотерапія (морелечение).

Методи, які нормалізують роботу ендокринної, вегетативної нервової системи:

• трансцеребральная електротерапія низькочастотна;
• трансцеребральная УВЧ-терапія;
• ТКЭА;
• вуглекислі ванни;
• радонові ванни.

Лікування гіпотиреозу повинне починатися на ранніх стадіях, перешкоджаючи подальшому прогресуванню хвороби та розвитку загрозливих для життя ускладнень. Самолікування неприпустимо і неефективно. При правильно підібраній замісної терапії захворювання регресує.

Телеканал DobroTV, ток-шоу «Без рецепта» на тему «Гіпотиреоз і гіпертиреоз»:

Здоров’язберігаючий канал, практикуючий лікар Ганна Масленнікова розповідає про гіпотиреозі: