Гіпотрофія у новонароджених дітей та фото гіпотрофії 1, 2 і 3 ступеня у дитини

Гіпотрофія у новонароджених дітей та фото гіпотрофії 1, 2 і 3 ступеня у дитиниГіпотрофія у новонароджених дітей – одна з різновидів хронічного порушення харчування.

З самого своєї появи на світ малюки починає активно набирати у вазі. Ростуть всі їх органи, продовжують розвиватися всі системи організму. Якщо ж дитину недостатньо годувати і неправильно доглядати за дитиною, то досить швидко з’являться перші ознаки порушення.

Ця патологія є найбільш поширеним і найбільш значущим варіантом дистрофії. Цього недугу особливо схильні малюки перших 3-х років життя. Поширеність зазначеного стану серед дитячого населення залежить від рівня соціально-економічного розвитку країн і коливається в межах від 2-7 до 30 %.

Як правило, про гіпотрофії йде мова в тому випадку, коли є відставання маси тіла від вікової норми більш ніж на 10%. Розглянуте захворювання супроводжується глибокими порушеннями процесу обміну речовин, пригніченням імунітету, відставанням психомоторного і мовного розвитку.

Причини гіпотрофії у новонароджених

Причини, у результаті яких може розвинутися гіпотрофія у новонароджених, можна розділити на внутрішні і зовнішні фактори.

До перших відноситься енцефалопатія, внаслідок якої порушується робота всіх органів; незрілість легеневої тканини, що приводить до недостатнього постачання тіла киснем і як наслідок до уповільнення розвитку органів; вроджена патологія травного тракту та інші патологічні стани.

Другі включають в себе недостатнє і неправильне вигодовування, пізнє введення прикорму, дія отруйних речовин, у тому числі лікарських, і захворюваність різними інфекціями. Всі ці негативні зовнішні фактори, що ведуть до гіпотрофії новонароджених, фото якої розташоване нижче, зустрічаються досить рідко. Однак, не можна їх недооцінювати.

Гіпотрофія у новонароджених дітей та фото гіпотрофії 1, 2 і 3 ступеня у дитини Гіпотрофія у новонароджених дітей та фото гіпотрофії 1, 2 і 3 ступеня у дитини

Порушення харчування у дітей може бути двох видів: вроджене та набуте. Перше розвивається ще в період перебування малюка в материнській утробі. Друге виникає вже після появи малюка на світ.

Прояви описуваного недуги можуть бути легкими, середньої тяжкості або тяжкі, що відповідає трьом ступеням розглянутої патології.

Внутрішньоутробна гіпотрофія 1 ступеня у новонароджених дітей

Гіпотрофія новонародженого 1 ступеня проявляється незначною зміною апетиту, до якого зазвичай приєднуються порушення сну і часті явища занепокоєння. Дана ступінь вважається найлегшою. Відставання в масі тіла при цьому складає не більше 20%, у зростанні відхилень не відзначається. Покриви шкіри немовляти, як правило, не зазнають будь-яких змін, за винятком появи деякої блідості і пониженої пружності. Худоба при цьому відзначається тільки в районі животика. М’язовий тонус зазвичай збережений, іноді трохи знижений.

В окремих випадках внутрішньоутробна гіпотрофія 1 ступеня у новонароджених протікає з анемією або рахіт. Діяльність системи імунітету в цілому знижується. Дітлахи від цього частіше хворіють, зовні здаються не такими вгодованим як однолітки. У деяких маляток можуть відзначатися травні розлади у вигляді діареї або закрепів.

Часто гіпотрофія 1 ступеня у новонароджених і зовсім не помічається батьками. Захворювання може бути виявлено тільки досвідченим фахівцем в ході ретельного огляду з проведенням діагностики.

При цьому лікар обов’язково з’ясовує, чи не належить худоба дитини до його фізіологічним особливостям. Справа в тому, що високий зріст, худорлявість могли передатися дитині у спадок. І цілком можливо зовсім не варто переживати з приводу того, що дитя виглядає не настільки вгодованим, якщо при цьому у малюка зберігається активність, він досить веселий і цілком добре їсть.

2-я ступінь гіпотрофії у новонародженої дитини

Гіпотрофія у новонароджених дітей та фото гіпотрофії 1, 2 і 3 ступеня у дитиниДруга ступінь цієї патології за ступенем тяжкості є середньою. Вона включає в себе відставання від норми і в масі, і в довжині тіла. Вага при цьому знижено в середньому на 20-30%, зростання на 30-40 мм, що на відміну від першого ступеня захворювання вже не залишається непоміченим з боку батьків.

Дана ступінь гіпотрофії новонароджених може супроводжуватися частим зригуванням, у малюка відзначається млявість, він неохоче приймає їжу або зовсім відмовляється від неї, мало рухається, сумує, ручки і ніжки його холодні.

При описаному варіанті патологічних змін у немовлят відставання в розвитку відбувається не тільки у фізичному, але ще і в психічному плані. Спостерігаються погіршення сну. Шкіра стає сухою і блідою, часто піддається лущення, вона втрачає свою еластичність і легко збирається в складки.

Худоба виражена більш явно і зачіпає вже не тільки живіт, але і кінцівки. При гіпотрофії другого ступеня у дитини чітко проглядаються контури ребер. Малюки з подібною формою порушення дуже часто піддаються різного роду захворювань. Стілець таких дітей характеризується нестійкістю.

Гіпотрофія 3-го ступеня у новонароджених дітей

Гіпотрофія новонародженого 3 ступеня – найважча з описаних варіантів. Відхилення в масі тіла при цьому досягають 30%. Дефіцит значне зростання, в середньому становить близько 10 див. Дитина слабкий, сонливий і плаксивий, практично байдужий до всього. Багато набуті навички у малюка втрачаються.

Витончення підшкірного жирового шару клітковини в значній мірі виражена по всьому тілу. З боку м’язів відзначається сильна атрофія. Ручки і ніжки малюка холодні. Шкірні покриви сухі, колір відрізняється блідістю з сіруватим відтінком. Очі й губи малюка сухі, навколо рота утворюються тріщини.

Нерідко у дітей з подібним варіантом патології розвиваються різні інфекційні ураження тих чи інших органів, зокрема нирок (пієлонефрит), легень (пневмонія) і т. д.

Лікування гіпотрофії у новонароджених дітей

Гіпотрофія у новонароджених дітей та фото гіпотрофії 1, 2 і 3 ступеня у дитиниДіагноз описуваної патології встановлюється не тільки за даними лікарського огляду.

Для того щоб об’єктивно оцінити ступінь вираженості гіпотрофії новонародженого здійснюється визначення маси тіла дитини і вимірювання довжини тіла малятка. Крім того, з’ясовується товщина шкірної складки, і визначається коло плечей і стегон.

Терапія даного патологічного стану завжди залежить від причини, що призвела до її розвитку, від ступеня вираженості захворювання, а також від характеру і виду сформувалися в результаті хвороби порушень функціонування внутрішніх органів.

Щоб позбавити малюка від гіпотрофії, необхідно не тільки приймати вітамінні медикаментозні засоби чи починати посилене годування. Лікування даного захворювання звичайно передбачає цілий комплекс заходів, націлених на усунення причини недуги, підтримання оптимального відповідного віку харчування, а також спрямованих на боротьбу з ускладненнями.

При патології 1 ступеня малюк може проходити лікування на дому. Гіпотрофія 2 ступеня у новонароджених, а вже тим більше 3 ступінь захворювання в обов’язковому порядку лікується в умовах стаціонару.

Основним терапевтичним методом при цьому недугу є дієта. Першим її етапом є перевірка стійкості системи травлення. При цьому лікар спостерігає за тим, як дитина засвоює їжу, немає діареї, здуття живота і т. д.

Другий етап включає поступову компенсацію відсутніх поживних речовин, в тому числі мікроелементів і вітамінів. Кількість прийомів їжі зменшується, обсяг і калорійність її підвищується.

На третьому етапі дієтотерапії навантаження їжею збільшується. Робиться це тільки після повного відновлення функції шлунка і кишечника. При цьому обмежується вживання білка. Критеріями ефективності лікування є щоденні прибавки ваги на 25-30 грам, відновлення апетиту і загального стану дитини, нормалізація стану шкіри.

При гіпотрофії 3 ступеня у новонароджених самостійний прийом їжі часто стає неможливим. Плюс до всього травний тракт малюка сильно пошкоджений і не в змозі переробляти їжу. Виходячи з цього, таких дітей переводять на внутрішньовенне харчування, в якості якого застосовують різні розчини, що заповнюють об’єм рідини і регулюють обмін речовин.

Обов’язковим компонентом терапії цієї патології є внутрішньом’язове або внутрішньовенне введення вітамінів. Самими основними в даному випадку є вітаміни С, В1 і В6. В подальшому призначаються полівітамінні комплекси.

Недолік шлункового соку замінюють ферментними препаратами, з яких найбільш часто призначається Фестал або Панзинорм. Для поліпшення обмінних процесів вдаються до стимулюючої терапії. Призначають Пентоксифілін або препарати жень-шеня. У важких випадках вдаються до допомоги імуноглобуліну.

При розвитку рахіту застосовується фізіотерапія і вітамін Д. У разі приєднання анемії призначають препарати заліза.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: