Гнійні виділення з пупка у дорослих і дітей: причини, лікування та профілактика

Запальний процес в області пупка з утворенням гною називається омфаліт. Захворювання частіше розвивається у новонароджених дітей після попадання інфекції в пупкову ранку. На тлі впливу провокуючих факторів патологічний процес може розвиватися у дорослих людей.

Причини омфаліту

Пірсинг пупка — часта причина занесення інфекції

Запальний процес в області пупка розвивається після потрапляння в тканини різних патогенних або умовно-патогенних мікроорганізмів, до яких відносяться бактерії, грибки. У новонароджених дітей інфекція розвивається після неправильної обробки пупкової ранки антисептиками або при її відсутності. Причини появи гною з пупка у дорослих людей і дітей старше 1-го року включають наступні фактори:

  • Пірсинг – проколювання шкіри біля пупка, яке часто має місце у жінок, підвищує ризик занесення інфекції, особливо у випадках, якщо процедура виконується недостатньо продезинфицированным інструментарієм. Прокол повинен проводитися тільки в умовах медичного закладу з обов’язковим дотриманням правил асептики і антисептики, спрямованих на запобігання інфікування тканин.
  • Пупкова грижа з наступним затисканням тканин, яку може провокувати вагітність.

    Процес утворення і утиску грижі

  • Різні перенесені мікротравми шкіри біля пупка, які не були належним чином оброблені і почали гноїтися.
  • Наявність анатомічних особливостей – глибокий пупок, особливо на тлі великих запасів підшкірної жирової клітковини, провокує розвиток хвороботворних або умовно-хвороботворної мікрофлори на шкірі з подальшою запальною реакцією.
  • Вроджений порок розвитку, який характеризується формуванням нориці (незарощення жовчно-кишкового або сечового міхура) – патологічний канал або «дірка» в пупку, що з’єднується з черевною порожниною. В ньому створюються умови для розвитку інфекційного процесу, в тому числі викликаного умовно-хвороботворної мікрофлорою.
  • Недостатня гігієна пупка, особливо на тлі надмірної маси тіла.

Знання провокуючих факторів необхідно для проведення профілактичних заходів, спрямованих на виключення їх впливу.

Симптоми патології

Гнійні виділення з пупка — ознака інфекції

Запальний процес характеризується появою кількох характерних симптомів:

  • Почервоніння (гіперемія) тканин навколо пупка, вони стають гарячими на дотик (локальне підвищення температури).
  • Набряклість тканин, розвивається внаслідок локального виходу плазми із судинного русла в тканини на тлі підвищення проникності стінок капілярів. При цьому пупок часто випинається.
  • Відчуття дискомфорту в ділянці пупка у вигляді болю.
  • Патологічні виділення – може з’являтися слизу з прожилками крові, гною – ознака того, що тканини почали загнивати.
  • Поверхневе порушення цілісності тканин у вигляді ерозій або виразок – по мірі прогресування патологічного процесу вони покриваються скоринкою. Потім під неї може накопичуватися гній (нагноєння), який періодично може наривати з виходом назовні.
  • Загальна інтоксикація – гнійний процес практично завжди супроводжується підвищенням температури від +38 °С, ломотою в тілі, головним болем, погіршенням апетиту, аж до його повної відсутності. Вираженість інтоксикації залежить від тяжкості перебігу гнійного процесу.

Якщо запалення має грибкове походження, шкіра навколо пупка починає свербіти і лущитися, гною при цьому немає. Якщо свербіж дуже виражений, на шкірі з’являються розчухи, які є вхідними воротами для бактеріальної інфекції.

Мокнучий пупок — проста форма омфаліту

В залежності від тяжкості перебігу, характеру патологічного процесу і переважної симптоматики виділяється кілька клінічних форм омфаліту:

  • Мокнучий пупок або проста форма – запальна реакція супроводжується невеликими ерозіями, серозними виділеннями, може формуватися скоринка. Загальний стан дитини або дорослої людини не страждає.
  • Флегмонозна форма – важкий перебіг запалення, яке поширюється на тканини, що оточують пупок. Відбувається скупчення гною в міжклітинному речовині, при цьому немає чіткого обмеження патологічного процесу. На поверхні утворюється кірка, з-під якої періодично сочиться гній (більшою мірою при натисканні). Страждає загальний стан, розвивається тяжка інтоксикація з підвищенням температури до +39 °С, ломотою, загальною слабкістю.
  • Гангренозна (некротична) форма розвивається на тлі відсутності терапевтичних заходів, відбувається загибель тканин, при цьому гноїться пупок із запахом гнилі. Значно погіршується загальний стан людини, на тлі інтоксикації розвивається виснаження (кахексія).

На тлі відсутності адекватного лікування відбувається поступове прогресування захворювання. При цьому запальний процес починається з мокнутия, потім область починає гноїтися, розвивається флегмона і далі – гангрена. Після загибелі ділянки тканин може формуватися патологічний канал (свищ), що з’єднується з черевною порожниною. Це підвищує ризик розвитку перитоніту (запалення очеревини, яке часто має гнійний характер) і смертельного результату на тлі інтоксикації і декомпенсації функціональної активності всіх органів.

До якого лікаря звертатися

При появі перших ознак розвитку запального процесу в області пупка необхідно звертатися за кваліфіковано допомогою. До розвитку гнійного запалення діагностикою та лікуванням патології у дітей займається неонатолог або педіатр, у дорослих – терапевт або сімейний лікар.

Якщо на тлі прогресування запальної реакції відбувається утворення гною, слід звертатися до лікаря хірурга. Фахівець проведе огляд вогнища, при необхідності призначить додаткове обстеження, а також підбере терапевтичну тактику.

Діагностика

Первинним методом діагностики захворювання є пальпація живота

Первинний діагноз спеціаліст встановлює на підставі клінічного обстеження, що включає збір анамнезу, огляд, пальпацію (промацування) тканин. При необхідності лікар призначає додаткові об’єктивні дослідження. Для верифікації збудника виконується кілька аналізів:

  • Мікроскопія патологічних виділень, яка дає можливість орієнтовно, але швидко встановити походження запального процесу.
  • Бактеріологічний посів – здійснюється нанесення біологічного матеріалу (зазвичай виділення) на спеціальні живильні середовища. При наявності збудника на них виростають колонії мікроорганізмів, які ідентифікуються за різними властивостями. Дослідження дає можливість визначити чутливість виділених бактерій до основних антибактеріальних засобів з наступним вибором найбільш ефективних препаратів.
  • ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) – дослідження передбачає виявлення та ідентифікацію генетичного матеріалу збудників. Вона володіє високою чутливістю і специфічністю, призначається в сумнівних випадках, коли інші діагностичні методики не дають можливості точно встановити вид мікроорганізмів.

Для оцінки функціонального стану організму призначається загальний аналіз крові, сечі. При необхідності проводиться ЕКГ (електрокардіограма), флюорографія, рентгенографія різних областей тіла. На підставі результатів лікар підбирає оптимальне лікування.

Методи терапії

Перекис водню для обробки омфаліту

Лікувати омфаліт слід комплексно. Призначається кілька напрямків терапевтичних заходів, до яких відносяться:

  • Обробка тканин розчинами антисептиків використовуються фурацилін, перекис водню, які надають мінімальну ушкоджувальну дію на тканини.
  • Фізіотерапія – кварцування тканин, вплив ультрафіолетовим опроміненням.
  • Антибіотикотерапія – при бактеріальному походження призначаються антибіотики широкого спектру дії: цефалоспорини, захищені напівсинтетичні пеніциліни. Після бактеріологічного посіву підбирають препарати, до яких збудники максимально чутливі. При розвитку гангренозного запалення призначається Мірамістин.
  • Хірургічне втручання – на тлі утворення гною виконується розсічення тканин і встановлюється дренаж для відтоку. Самостійно проколювати не можна, так як є ризик пошкодження органів черевної порожнини. Якщо сформувався свищ, який самостійно не може зарости, проводиться видалення змінених тканин, після чого виконується пластика каналу. В сучасних клініках для маніпуляцій використовується лапароскопія.

Напрямок терапевтичних заходів визначається в індивідуальному порядку. Зазвичай одночасно призначаються антибіотики та антисептики.

Профілактичні заходи

Необхідно регулярно проводити очищення пупкової зони

Запобігання запального процесу в пупку можливо при виконанні профілактичних заходів:

  • Забезпечення достатньої гігієни шкіри пупкової області, особливо у осіб з підвищеною масою тіла.
  • Обробка ранок розчинами антисептика.
  • Після народження дитини і відсікання пупкового канатика накладається спеціальна стерильна прищіпка. При перших ознаках розвитку запальної реакції необхідно обробляти розчинами антисептиків.
  • Підвищення активності імунітету, для чого використовуються імуностимулятори переважно на рослинній основі.

Гнійне запалення пупка легше запобігти, ніж боротися з наслідками. На тлі своєчасного початку адекватного лікування вдається отримати хороший прогноз і уникнути ускладнень.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Здоровий спосіб життя