Гостра судинна недостатність проявляється різким падінням тиску (венозного і артеріального), також супроводжується відчуттям сильної слабкості, холодним потім, запамороченням, іноді непритомних станом. Пульс малий і нерідко ниткоподібний.
При найбільш важкою формою гострої судинної недостатності – колапсі – риси обличчя загострюються, кінцівки холонуть, температура тіла падає, очі втрачають блиск, порушується нормальний ритм дихання. Всі перераховані симптоми є наслідком кисневого голодування внаслідок порушення кровообігу тканин, органів, особливо головного мозку.
Гостра судинна недостатність виникає при масивних крововтратах, як зовнішніх, так і внутрішніх, зневодненні організму внаслідок рясної блювоти або проносів, при інтоксикаціях і інфекційних захворюваннях (висипний тиф, крупозна пневмонія, особливо в період кризи), харчових отруєннях, обширних опіках, військової та побутової травми, інфаркті міокарда, що супроводжується різким болем (шок).
Після зазначених вище станів кровонаповнення на периферії зменшується, падає тонус судин і різко знижується венозний тиск. Все це призводить до зменшення припливу крові і, отже, до різкого зниження кількості крові, що надходить до серця. В результаті зменшується хвилинний і ударний об’єм серця. Падіння об’єму циркуляції крові відбувається внаслідок парезу судин (дрібних), особливо черевних, зі зміною проникності. Є підстава думати, що ці порушення, що призводять до зменшення об’єму циркулюючої крові, або припливу крові з периферії до серця викликані гістаміном і гистаминоподобными речовинами, які впливають на вазомоторний центр, також периферичні нервові закінчення в судинах, викликаючи тим самим розширення їх і підвищення проникності.
Чинники гострої судинної недостатності
Основним фактором судинної недостатності є зменшення циркулюючої крові в об’ємі. Воно виникає внаслідок втрати рідини (крові) і зменшення переходу її з кров’яного депо в кров’яне русло, а також з-за переміщення певної частини крові із загальної циркуляції в судини органів черевної порожнини. Отже, в результаті цього приплив крові до серця значно зменшується, хоча спочатку завдяки компенсаторним пристосувальним механізмам (звуження периферичних судин, збільшення частоти серцевих скорочень) забезпечується функція життєво важливих органів – серця, мозку, нирок. Надалі виснаження компенсаторних механізмів може призвести до падіння тонусу судин, ослаблення скорочувальної здатності міокарда. Розрізняють три форми гострої судинної недостатності – колапс, непритомність, шок.
Непритомність
Непритомність може виникнути при впливі різних факторів – сильних хвилювань і нервових потрясінь, переляку, різких болів, швидкого переходу з горизонтального у вертикальне положення, іноді після швидкого видалення асцитичної або плевральної рідини (приплив значної кількості крові в судини черевної порожнини, легені), рясного кровотечі, а також гострої серцевої, коронарної недостатності. Свідомість представляє собою найбільш легку форму судинної недостатності і викликається раптовим і різким ослабленням кровопостачання мозку – його анемією, викликаною рефлекторним спазмом мозкових судин з тимчасовою втратою свідомості з-за швидкого переміщення крові в систему черевних судин. Хворі відчувають слабкість, скаржиться на потемніння в очах, нудоту (в результаті недостатнього кровопостачання сітківки, ішемії мозку), шум у вухах, запаморочення, слідом за якими настає втрата свідомості. При цьому спостерігаються холодний піт, блідість обличчя, зменшене дихання до 14 в хвилину, брадикардія, іноді аритмія. Зіниці зазвичай звужені, кон’юнктивальний рефлекс у більшості випадків відсутній, артеріальний тиск знижений. Кількість циркулюючої крові частіше зменшено; знижений і хвилинний об’єм крові. У легких випадках несвідомий стан тримається не більше 2 хвилин, іноді в більш важких випадках триває довше. Непритомні стани здебільшого закінчуються цілком благополучно, якщо не буває серйозних змін серцево-судинної системи.
Колапс
При колапсі на відміну від непритомності клінічні прояви гострої судинної недостатності виражені значно різкіше. При колапсі виникають виражені розлади функції судинного центру і периферичних судин, викликані рефлекторними впливами або безпосереднім впливом різних токсинів при інфекційних (пневмонія) та токсико-інфекційних захворюваннях, а також переливанням несумісної крові, рясними кровотечами.
При колапсі шкірні покриви бліді, покриті холодним потом, слизові оболонки ціанотичні. Кінцівки холодні і ціанотичний. Видимі вени, особливо шийні, знаходяться в спав стані. Очі западають в орбіти, тьмяні. Язик сухий, обкладений. Розміри і тони серця в межах норми. Пульс малий, частий, іноді ниткоподібний; артеріальний і венозний тиск знижений. Швидкість кровотоку і кількість циркулюючої крові зменшені. Температура знижена.
Шок
Шок виникає в результаті травми, інтоксикації , а також нервово-психічних впливів. Найбільше практичне значення має травматичний шок. При механічній, нервово-больовий травмі виникає подразнення рефлекторного апарату потоком імпульсів, що надходять з місця травми по нервових волокнах в ЦНС. В результаті цього спочатку виникає збудження ЦНС з руховим неспокоєм – еректильна фаза травматичного шоку. Через 20 хвилин внаслідок виснаження центральної нервової системи настає торпідна фаза шоку, для якої поряд з ознаками колапсу характерне різко загальмований стан хворого і байдуже ставлення до навколишнього при збереженому свідомості.
Лікування гострої судинної недостатності
Хворому слід надати горизонтальне положення для поліпшення кровопостачання мозку, також припливу крові до серця. Необхідно розстебнути стискує одяг, зігріти його, обкласти грілками. При непритомності дають нюхати нашатирний спирт. При наявності болю вкрай важливо їх усунення, що досягається введенням наркотичних засобів – морфіну, пантопон, промедолу. Якщо гостра судинна недостатність є наслідком масивної крововтрати, застосовують переливання крові, парентерально вводять фізіологічний розчин, розчин глюкози. При важкому шоці вдаються до внутриартериальному переливання крові.
Для підвищення судинного тонусу, артеріального тиску вводять кофеїн, камфору, кордіамін. Призначають підшкірно і внутрішньовенно р-н адреналіну (краплинно); мезатон; ангіотензин. З успіхом застосовують також преднізолон.
При дуже важко протікає гострої судинної недостатності вдаються до комплексу екстрених лікувальних заходів.