Гострий пієлонефрит: симптоми, лікування, причини

Зміст

Що це таке – пієлонефрит являє собою запальний процес, що вражає чашечки і балії нирок і викликається хвороботворними мікроорганізмами.

Небезпека захворювання в тому, що воно тривалий час може протікати приховано, не проявляючись якими-небудь клінічними ознаками. Однак патологічний процес прогресує.

Пієлонефрит – найбільш часте захворювання верхніх сечових шляхів, на його частку доводиться 2 з 3 всіх запальних процесів сечовивідних органів. З точки зору гостроти процесу він може протікати в двох основних формах – гострою і хронічною.

Причини гострого пієлонефриту

Пієлонефрит завжди є інфекційно-залежною патологічним процесом. Тому всі мікробні агенти, які можуть викликати розвиток даного запалення, прийнято ділити на дві основні групи:

1) Умовно-патогенні мікроорганізми, які живуть на шкірі і слизових постійно, але викликають розвитку запальної реакції тільки на тлі зниження імунітету

2) Патогенні мікроорганізми, які потрапляють ззовні і при достатній яка інфікує дозі стають джерелом запального захворювання.Прийнято виділяти так звані вікові піки, коли захворюваність пієлонефритом підвищується. Для цього створюється ряд умов, пов’язаних з віком пацієнта.

Основними найбільш небезпечними періодами є:

1) Малюки у віці до 7 років, у яких є особлива будова органів сечовидільної системи, що сприяє легкому проникненню мікроорганізмів

2) Представниці жіночої статі від 18 до 30 років. Цьому сприяє початок статевого життя, вагітність з її гормональними змінами і пологи, коли спостерігається фізіологічне зниження імунітету

3) Чоловіки віком, у яких достатньою часто діагностується аденома передміхурової залози, що утрудняє нормальний відтік сечі по сечівнику. Також існує ряд факторів, які чинять несприятливий стан на органи сечовидільної системи. До них відносяться:

сечокам’яна хвороба, при якій камінь може порушувати відтік сечі, викликаючи її застій
напади ниркової коліки, які супроводжуються спазмом гладкої мускулатури з подальшим порушенням відтоку сечі
знижена активність імунної системи, що призводить до частого приєднання запального процесу
цукровий діабет, на тлі якого знижується захисна функція лейкоцитів, які перебувають у стані енергетичного голоду. До того ж глюкоза є гарним живильним середовищем для багатьох бактерій
наявність хронічних запальних процесів в організмі, що є джерелом патогенних мікробів
аномалії розвитку нирок, наприклад, подвоєння
переохолодження, знижує активність місцевого імунітету, і т. д.

Інфікування може відбуватися такими шляхами:

1) Висхідний – мікроорганізми піднімаються з нижніх сечових шляхів в нирку

2) Гематогенний – мікроби потрапляють в нирку з током крові (особливо часто цей шлях реалізується при наявності запальних захворювань ЛОР-органів)

3) Лімфогенний – при запальному процесі поряд розташованих органів, які мають зв’язки з лімфатичному відтоку з нирками

4) Контактний, при якому запалення переходить на нирку з органів, які безпосередньо з нею контактують.

Симптоми гострого пієлонефриту

Симптоми гострого пієлонефриту та загострення хронічного запального процесу багато в чому схожі і пов’язані з розвитком інтоксикації та діяльності мікроорганізмів-збудників.

В стадії ремісії хронічний пієлонефрит протікає практично безсимптомно. Таким чином, для цього процесу характерне чергування періодів загострення і ремісії.

Основними симптомами пієлонефриту є наступні:

1) Болі в поперековій області. Локалізація болю відповідає стороні ураженої нирки. При неускладненій формі захворювання для іррадіація болю не характерна. При сечокам’яній хворобі біль може віддавати в пахову область, нижню кінцівку і уретру.

2) Зміни сечі – вона може стати каламутною, а також виявляються лабораторні ознаки запального процесу

3) Підвищення температури тіла

4) Симптом поколачивания по поперекової області виявляє болісність

5) Ознаки інтоксикації – спрага, сухість у роті, нудота і т. д.

Діагностика захворювання

Діагностичний пошук при пієлонефрит полягає в проведенні наступних додаткових методів дослідження:

загальноклінічний аналіз сечі
аналіз сечі за Нечипоренко, за допомогою якого підраховують кількість формених елементів у сечі
бактеріологічне дослідження сечі
ультразвукове дослідження нирок і сечового міхура, за допомогою якого можна виключити ускладнення пієлонефриту, а також виявити фактори, що призводять до розвитку пієлонефриту
екскреторна урографія – рентгенологічне дослідження з застосуванням контрасту. Це дослідження виявляє аномалії розвитку нирок, сечового міхура і т. д.

Лікування гострого пієлонефриту

Лікування гострого та загострення хронічного пієлонефриту проводиться за однаковою схемою.

Терапія цього захворювання має бути комплексною і спрямованою на реалізацію наступних цілей:

1) Елімінація причинного мікроорганізму – призначаються антибіотики, до яких чутливі патогенні мікроби, які стали причиною захворювання

2) Дезінтоксикація шляхом введення достатньої кількості рідини, що сприяє виведенню токсичних речовин із крові (а вони утворюються в процесі життєдіяльності мікроорганізмів)

3) Імуностимулююча терапія при наявності зниженого імунітету, що підтверджено спеціальними дослідженнями. При виявленні конкретної причини пієлонефриту по можливості її необхідно усунути. Це попередить прогресування патологічного процесу. Після того, як буде досягнуто лабораторне одужання, антибіотики продовжують переривчастими курсами, щоб остаточно елімінувати патогенні мікроорганізми.

Ускладнення пієлонефриту

Якщо чоловік пізно звертається за медичною допомогою, то це призводить до розвитку ряду ускладнень на фоні пієлонефриту. Основними негативними наслідками даного запального процесу є:

абсцес нирки – наявність гнійного вогнища в її товщі
карбункул нирки – гнійний вогнище в нирці, який не має запальної капсули
ниркова недостатність
затримка сечі
цистит – запалення сечового міхура
уретрит – це запалення сечовипускального каналу
паранефрит – запалення клітковини принирковій
тромбоз ниркової вени і т. д.

Деякі з цих ускладнень потребують проведення термінового оперативного втручання. Тому стає зрозуміло, як важливо вчасно діагностувати пієлонефрит і провести його лікування з мінімальними витратами.

На закінчення необхідно відзначити, що пієлонефрит – це серйозне захворювання, що вражає органи сечовидільної системи. Воно може протікати як у гострій, так і в хронічній формі. В одних випадках ця патологія має яскраві клінічні прояви, а в інших – протікає практично безсимптомно, представляючи небезпеку для організму. Тому для цього захворювання, як ні для якого іншого, необхідно проведення своєчасної діагностики з подальшим лікуванням.