Міжхребцева, міжхребцева, дискова, хребетна грижа – все це назви одного й того ж патологічного процесу. Суть цього процесу полягає в зміщенні дисків, розташованих між хребцями. Дискові грижі виникають в будь-якому відділі хребта в шийному, грудному або поперековому. Але грижа поперекового відділу хребта в клінічній практиці зустрічається найчастіше.
Зміст:
- Трохи анатомії
- Причини поперекових дискових гриж
- Ознаки захворювання
- Принципи діагностики
Трохи анатомії
Між тілами сусідніх хребців (вище і нижчих) розташовані міжхребцеві диски. Кожен диск являє собою сполучнотканинну структуру. Зовні він має тверду фіброзну оболонку, представлену кількома концентрично розташованими хрящовими кільцями. Усередині диска є рідке драглисте ядро. Зверху і знизу диск обмежений замыкательными платинами.
З точки зору виконуваних функцій хрящові диски є прокладками. При навантаженні на хребет, зміні положення тіла вони стискаються і розправляються, тим самим забезпечуючи амортизацію. Ці хрящові прокладки в деякій мірі захищають хребці від пошкоджень, від передчасного зношування.
Причини поперекових дискових гриж
На поперековий відділ хребта припадає максимум навантаження при рухах, перенесенні тягарів, підтримці тіла у вертикальній позі. І будь-який патологічний процес, в т. ч. і грижа, найчастіше розвивається саме в поперековому відділі. Поперекова грижа – це свого роду плата людини за прямоходіння.
Найчастіша причина дискових гриж – це остеохондроз. Це дегенеративно-дистрофічний процес призводить до зменшення висоти дисків і до зниження їх еластичності. Такий диск легко зміщується вбік при навантаженні на хребет – розвивається грижа поперекового відділу хребта.
Факторами ризику у цьому плані є:
- надмірна вага;
- малорухливий спосіб життя;
- зниження імунітету;
- літній вік;
- супутні захворювання ендокринної системи, шлунково-кишкового тракту.
Остеохондроз – часта, але не єдина причина розвитку поперекових дискових гриж. До зміщення диска можуть приводити і інші захворювання хребта:
- викривлення хребетного стовпа (сколіози, патологічні лордози і кіфози);
- дегенеративно-дистрофічні порушення (хвороба Бехтєрєва, деформуючий спондилоартроз);
- специфічні ураження хребців при туберкульозі, сифілісі;
- вроджені аномалії будови хребців;
- травми і пухлини хребта.
У ряді випадків до дискових гриж може призвести вагітність, так як на пізніх термінах виношування плоду зростає навантаження на хребетний стовп.
Ознаки захворювання
Основні симптоми міжхребцевої грижі в поперековому відділі:
- біль в області зміщення диска;
- порушення чутливості в попереку і в нижніх кінцівках;
- зниження обсягу рухів в попереку і в нижніх кінцівках;
- патологічне напруження м’язів поперекового відділу;
- іноді – втрата контролю над тазовими органами, нетримання калу, сечі;
- у чоловіків – зниження потенції.
Наявність цих симптомів залежить від ступеня зміщення. У зв’язку з цим розрізняють кілька стадій дискових гриж:
Чим пізніше стадія, тим більше виражені ознаки міжхребцевої грижі. Основним симптомом, який змушує пацієнта звернутися до лікаря, є біль – наслідок подразнення задніх, чутливих нервових волокон спинномозкових нервів. Характер болю буває різним. Це може бути ниючий біль в попереку (люмбалгія) або раптовий простріл (люмбаго).
У поперековому готелі 5 хребців. Найчастіше диск зміщується між 4 і 5 хребцями або між 5 і крижами. У цьому місці розташовані корінці, дають початок самому потужному нерву нашого організму – сідничного. Біль по ходу сідничного нерва (ішіалгія) має пекучий характер, і поширюється з поперекової області на сідницю і далі – на задню поверхню стегна, гомілки і підошву стопи.
У дорослих людей в нижній частині поперекового відділу спинний мозок відсутній – він закінчується приблизно на рівні 1 поперекового хребця. Замість речовини спинного мозку тут в спиномозковому каналі є пучок численних спинномозкових нервів – т. зв. кінський хвіст. Роздратування цих нервів сместившимся диском носить назву синдрому кінського хвоста. Біль при синдромі кінського хвоста пекуча, інтенсивна, з поперекової області поширюється на сідниці і внутрішню поверхню стегон. М’язи рефлекторно напружені. Нерідко пацієнти скаржаться на парестезії – специфічні чутливі порушення за типом повзання мурашок, оніміння і похолодання кінцівки.
Біль і супутнє обмеження руху нижньої кінцівки служать причинами кульгавості. В подальшому, при запущених формах захворювання чутливі і рухові порушення можуть приймати характер часткових (парезів) і повних (плегий) паралічів. Напруга м’язів змінюється атрофією, що проявляється зниженням м’язового тонусу і зменшенням м’язів в обсязі. Сухожильні рефлекси (колінний, ахіллів) пригноблені. Постійне подразнення волокон, які іннервують органи тазу, що призводить до нетримання сечі і калу, у чоловіків – до еректильної дисфункції.
Принципи діагностики
Найпростіший метод діагностики – це рентгенографія хребта виконана в 3-х проекціях – прямій, бічній і косою. Але звичайний рентген «не бачить» зміщення диска. На рентгенограмі можна виявити лише непрямі ознаки дискових гриж – ушкодження хребців, зміщення їх один відносно одного (спондилолістез), викривлення хребетного стовпа.
Найкраще міжхребцева грижа в попереку діагностується за допомогою комп’ютерної томографії. Тут дослідження проводиться пошарово. На знімках, що мають вигляд характерних тканинних зрізів тканин, можна виявити структурні зміни хребта. Хоча і цей метод не завжди інформативний, особливо – при мінімальних зсувах. У цих випадках проводять магнітно-резонансну томографію (МРТ), засновану на явища ядерного магнітного резонансу. За допомогою МРТ можна виявити дискові грижі навіть на стадії пролапсу і протрузії.