Ілеостомія, це операція, яку роблять не заради лікування хворого, а заради підтримки якості життя, така операція називається паліатив, (паліативне втручання). Операція илеостома полягає у виведенні клубової кишки (кінцева частина тонкого кишечника) на передню черевну стінку, і утворення тимчасового або постійного свища для відтоку калових мас.
Звичайно мати калоприймач задоволення не велике, але в порівнянні зі стражданнями, які хворі відчувають до операції, для багатьох хворих стома – світло в кінці тунелю! За даними вчених 45-60% людей після стомирования ведуть звичне життя, а деякі примудряються зробити з нещастя справжнє шоу. Так спортсмен Блейк Бекфорд став знаменитим боді-билдером вже після операції ілеостоми, накладеної в результаті виразкового ураження кишечника!
Операцію «Илеостома» роблять у випадку тяжких уражень кишечника після перенесених захворювань такого характеру як:
- Неспецифічний виразковий коліт;
- Ішемічний коліт;
- Хвороба Крона;
- Пухлинні патології товстого кишечника, такі як: рак, дивертикуліт та коліт, тягнуть за собою перитоніт або гостру кишкову непрохідність;
- Ускладнення оперативного втручання на товстому кишечнику;
- Поранення і побутові травми кишечнику з ознаками перитоніту;
- Кишкова непрохідність;
- Тромбоз кишечника.
Илеостома може бути тимчасовою, і через деякий час її закриють, а може бути й постійною, пожиттєвою.
Трохи історії
Метод виконання илеостомии з’явився набагато пізніше колостомии, але відразу показав важливість таких операцій. Першу операцію по виведенню ілеостоми провів у 1879 році Баум онкологічному хворому, у якого була закупорка висхідної ободової кишки на тлі ракової пухлини кишечника. Баум виводив ободову кишку на черевну стінку і формував илеостому, надаючи кишечнику гоїтися самостійно.
Перші операції мали безліч недоліків. Після виведення ілеостоми таким методом постійно з’являвся серозит (запалення серозної оболонки), з тонкої кишки виливалося величезна кількість рідкої субстанції. І слизова зросталася з шкірою тільки після тривалого періоду, коли кишечник, нарешті, адаптувався до свого нового стану.
Новим кроком в історії розвитку хірургії, стала запропонована методика ілеостоми за Торнболлу. Він зрозумів, що зовнішня оболонка кишечника не витримує впливу зовнішнього середовища, і спробував прикривати виведену оголену частину кишки шматком шкіри. Методика виконання такої операції була осінь складною, але натомість проблема адаптації кишки була вирішена.
Але найбільш вдалим виявилося пропозицію доктора Брука, хоча і досить суперечливе. За його методикою кишка виверталася й до шкіри подшивалась внутрішня слизова оболонка. Така операція відрізнялася простотою виконання, а головне вона на багато скоротила період адаптації кишківника після операції.
Як жити з стомой тонкого кишечника?
Виділення з клубової кишки має рідку консистенцію лужного характеру. Такий стан речей пояснюється тим, що всмоктування рідини відбувається тільки в товстому кишечнику. А так само в тонкому кишечнику не живе ті бактерії, які перетворюють рідкий вміст у тверду масу. Лужний характер виділень представляє постійний дратівливий чинник для шкіри, тому догляд за тонкокишковій стомой вимагає особливої ретельності. Тим більше що обсяг виділяється з тонкого кишечника набагато перевищує кількість калу, що виходить з колостоми, і може досягати до 1,5 літрів за добу.
Пацієнтам з илеостомой завжди потрібно пам’ятати, що постійна втрата рідини може призвести до зневоднення, що в свою чергу стане причиною утворення каменів у жовчному міхурі або в нирках.
- Недолік рідини позначається на роботі нирок. Що б хоч якось компенсувати водний баланс, нирки виробляють більш концентровану сечу, яка і є провокатором для утворення каменів. Про те, як попередити обезводнення читайте у статті харчування при илеостоме.
- Одна з функцій печінки, це виробництво жовчі, яка подається через жовчні протоки в кишечник. При нормальній роботі, обов’язково частина жовчі повинна повернутися до печінки через клубову кишку. Виведення ілеостоми перериває цей зв’язок, внаслідок чого печінка змушена виробляти набагато більше жовчі, ніж потрібно, що і провокує утворення каменів у жовчному міхурі.
Види і типи илеостом
Якщо розглядати суть ілеостоми, що це таке, можна сказати коротко – це створення штучного отвору, що заміняє задній прохід для виведення калу. Так само як колостома, илеостома має кілька видів, відмінних один від одного. В сучасній хірургічній проктології застосовуються такі види илеостом як:
? Одноствольная илеостома за методи Брука
В окремо сформований отвір на правій здухвинній частині живота виводиться кінець тонкої кишки, вивертається, і підшивається до шкіри. У підсумку виходить своєрідний «хоботок», який виступає над рівнем живота приблизно на 2 див Це дозволяє легко вправляти його в калоприймач.
? Клапанна илеостома за методом Кока (резервуарна)
Постановка цього виду виконується як другий відновлювальний етап після колопроктоэктомии. Формується резервуар з тканин кишечника перед илеостомой, саму ж илеостому здавлює м’язова манжета. Сформований резервуар звільняють від вмісту двічі на добу спеціальним катетером.
? Петльові илеостома за методом Торнболла
Цей вид ілеостоми виконується при важких пухлинних ураженнях кишечника, коли немає можливості провести радикальну операцію. На поверхні черевної стінки фіксується петля тонкого кишечника, потім на ній робиться розріз, що б зробити двуствольную стому.
? Двуствольная роздільна илеостома
В останні роки в клінічній хірургії з усіх відомих видів илеостомии це найпоширеніша операція. Обидва кінця розсіченою кишки виводяться у відокремлені отвори. Це дає можливість при відновної операції швидко визначити приводить і відводить петлі для виконання їх анастомозірованія.
Підготовчий період до илеостомии
Під час бесіди з лікарем напередодні операції необхідно з’ясувати всі питання, що цікавлять пацієнта питання, які можуть включати інформацію про можливості життя з илеостомой (заняття спортом, сексуальне життя, вагітність).
В передопераційний період треба:
- Виключити прийом препаратів, що розріджують кров (гепарин);
- Напередодні операції пити багато рідини;
- Дізнатися точно, які ліки необхідно випити безпосередньо перед операцією;
- В день операції відмовитися від куріння;
Напередодні ввечері ставиться декілька очисних клізм до чистої води. З цього моменту забороняється вживання будь-якої їжі і рідини. Вранці в день операції ставиться тільки одна очисна клізма.
Методика проведення операції
Виконується операція илеостома вторинним етапом після проведення часткового або повного хірургічного видалення хворим товстої або прямої кишки, а також після видалення частини тонкого кишечника. Первинні операції, що виконуються перед постановкою ілеостоми, мають на увазі такі дії як:
- Мінімальна резекція кишечника;
- Повна колектомія видалення товстої кишки;
- Повна проктоколэктомия з подальшим виведенням ілеостоми.
Постановка ілеостоми може виконуватися на короткий час, в тому випадку, коли видаляється лише частина товстого кишечника, а інша частина залишається неушкодженою. Стома в цьому випадку необхідна лише на час, необхідний для відновлення тканин прооперованого ділянки. Після повного загоєння, проводиться закриття ілеостоми, і відключена частина кишечника починає брати участь травному процесі.
Виведення стаціонарної ілеостоми проводиться у разі повного видалення товстої і прямої кишки.
По ходу илеостомии розсікається черевна стінка. Потім підтягується до розрізу ділянка тонкої кишки, максимально віддалений від шлунка, і виводиться зсередини через готовий отвір. Виведений край вивертається, і до поверхні шкіри підшивається внутрішня слизова оболонка кишки. Готова илеостома виглядає як внутрішня стінка кишечника, трохи виступає над загальною поверхнею шкіри.
Виступає положення кишки необхідно для того, щоб илеостома легко входила в отвір калоприемника, їдка лужну вміст, що виходить назовні, не роз’їдає шкіру навколо отвору. Це значно полегшує догляд за илеостомой.
Можливі ускладнення
Як і будь-яке оперативне втручання ілеостомія має свій список можливих ускладнень після її проведення. Постановка ілеостоми може спровокувати інфікування відкритих тканин, утворення тромбів, порушення дихальної системи, і навіть серцевий напад аж до інсульту.
Так само після илеостомии можливе утворення таких ускладнень, як:
- Внутрішнє прихована кровотеча;
- Зневоднення;
- Порушення всмоктування поживних речовин;
- Приєднань вторинної інфекції кишечника, сечовидільної системи або легенів;
- Повільне загоєння раневої поверхні;
- Освіта порочних рубців, блокуючих кишечник;
- Розбіжність швів.
Закриття илеостом
Після відновлення прооперованого ділянки кишечника потреба в стоми відпадає, і виконується закриття ілеостоми.
При петлевом вигляді кишка відділяється від шкіри, вирізається петля і накладається анастомоз методом «бік у бік» або «коней в кінець».
При двуствольной илеостоме анастомоз накладається між тонкою кишкою і найближчим відділу товстого кишечника.
Після закриття ілеостоми також можливі деякі ускладнення, особливо при неправильному поведінці пацієнта. До них відносяться:
- Кровотеча;
- Інфекція;
- Кишкова непрохідність;
- Парез кишечника
Догляд за илеостомой
У медичних установах догляд за хворими з илеостомой здійснюється спеціально підготовленим персоналом. Перед випискою лікар докладно розповідає хворим, як самостійно здійснювати догляд за стомой. Враховуючи індивідуальні особливості хворого, підбирається вид калоприемников і докладно розповідається, як здійснювати догляд за ними. Якщо рани загоїлися, стому можна чіпати руками, можна купатися.
Людині необхідно спостерігати за зовнішнім виглядом стоми. Її поверхня повинна бути червоного кольору, це ознака нормально циркулюючої крові. Поверхня шкіри, навколишнього илеостому повинна бути завжди сухою, для цього потрібно догляд спеціальними засобами, які порекомендує лікар.
Калоприймач необхідно звільняти від вмісту, коли він наповнюється до половини.
Виконуючи всі вимоги по догляду за илеостомой, і дотримуючись рекомендації лікаря, людина може вести нормальний спосіб життя, і не відчувати себе збитковим. Докладно про зміну калоприемника і догляд за шкірою читайте у статті: догляд за стомой.
