Інфільтраційна анестезія: цілі та ефективність

Інфільтраційна анестезія: цілі та ефективність

Зміст:

  • 1 Механізм дії інфільтраційної анестезії
  • 2 Види знеболювання: особливості вибору анестетиків
  • 3 Ускладнення інфільтраційної анестезії

Інфільтраційна анестезія є одним з видів місцевого ін’єкційного знеболення. Крім неї використовують провідникову (підвиди: периферична і центральна) і метод повзучого інфільтрату А. В. Вишневського. Анестетик, речовина блокує провідність нерва, не дає виникнути болі і забезпечує комфорт під час процедури.

Механізм дії інфільтраційної анестезії

Інфільтраційна анестезія в стоматології використовується при лікуванні пульпіту, періодонтиту, карієсу зубів верхньої щелепи, кореневих каналів, перед розкриттям гнійного вогнища, видалення кіст, пухлин і під час інших хірургічних втручаннях на верхній і нижній щелепі.

Інфільтраційна анестезія: цілі та ефективність

Інфільтраційна анестезія

Після введення знеболюючого препарату в область, безпосередньо пов’язану з втручанням, він починає діяти на периферичні нервові закінчення та блокує імпульси болю. Найчастіше цей метод використовують для лікування зубів верхньої щелепи, різців і малих корінних зубів нижньої щелепи. Ефект у місці введення ліків настає практично «на кінці голки», до потрібних маніпуляцій можна приступати вже через 3-5 хвилин після ін’єкції.

Зубна анестезія при вагітності не повинна містити в своєму арсеналі анестетики з адреналіном (він підвищує тиск). Самий безпечний період для лікування – другий триместр. При гострій необхідності лікар може використовувати місцеві анестетики, наприклад, лідокаїн, ультракаїн.

Іноді фахівці вибирають схожі методи місцевого наркозу, виходячи з обсягу робіт, стану пацієнта. Це:

  • аплікаційна анестезія в стоматології, коли анестетик у формі мазі, гелю, аерозолю високої концентрації наносять на поверхню слизової порожнини рота (застосовують при видаленні молочних зубів перед знеболюючим уколом, зубного каменю біля основи зуба, під час обробки країв ясен, перед розкриттям гнійного нариву);
  • провідникова анестезія шляхом ін’єкції в ділянку біля нервового стовбура для блокування больового імпульсу, що викликає відсутність чутливості не тільки в області хворого зуба, але і частині нижньої губи, щоки, язика (використовують для лікування, видалення жувальних зубів на нижній щелепі).

Види знеболювання: особливості вибору анестетиків

Залежно від глибини та місця уколу, инфильтрационную анестезію класифікують на різні види.

  • Внутрислизистая (анестетик вводиться голкою тканину слизової оболонки).
  • Підслизова або интрапапилярная (ін’єкція під слизову оболонку на 2-3 мм зубний сосочок).
  • Надкостничная (речовина підводиться до проекції верхньої частини кореня зуба на альвеолярний відросток верхньої або нижньої щелепи).
  • Поднадкостничная (більш глибоке знеболювання під окістя з допомогою уколу).
  • Спонгіозна внутрішньо-кісткова (анестетик вводять голкою в губчасту спонгиозное речовину кістки).
  • Внутрипульпарная (роблять ін’єкцію препарату в пульпу).
  • Друк-анестезія або знеболювання під тиском (в каріозну порожнину вводять тампон, змочений розчином місцевого анестетика).
  • Найбільш використовувані препарати для місцевого наркозу — це новокаїн, лідокаїн, дикаин, пирамикаин. При инфильтрационном використовують артикаин, мепивакаин, ультракаїн, тримекаїн та ін. Для провідникового знеболювання обирають місцеві анестетики з додатковими компонентами (адреналін, морфін, фентаніл, стероїдні речовини).

    Інфільтраційна анестезія: цілі та ефективність

    Лідокаїн (аерозоль)

    Вибір анестетика залежить від клінічних умов та завдань втручання. Якщо хвороба пацієнта є протипоказанням до проведення інфільтраційної анестезії, то термінове втручання проводиться тільки в умовах стаціонару. При виборі місцевого анестетика для дітей потрібно враховувати максимально допустимі дози (0,5-1,2 мл), які розраховуються на кілограм маси тіла. Оптимальними препаратами вважаються малотоксичні анестетики короткої дії, наприклад, артикаин. У дітей дошкільного віку місце уколу на верхній або нижній щелепі знеболюється спеціальним гелем, у старших – 10% аерозолем лідокаїну.

    Порада: знижувати дію анестетика може сильний страх, алкоголь, індивідуальна толерантність до препарату, коли він не діє. Тому важливо підготуватися до візиту і обов’язково повідомити стоматолога про перенесені захворювання, які лікували за допомогою анестетиків, алергічних реакціях на харчові продукти, ліки, важких хворобах (інфаркт, пошкодження тканин у вигляді сильного запалення, грубих рубців, цукровий діабет), вагітності в першому триместрі.

    Ускладнення інфільтраційної анестезії

    Інфільтраційна анестезія: цілі та ефективність

    Ускладнення при умові використання препаратів нового покоління рідкісні – 1 інцидент на 100 тисяч ін’єкцій

    Ускладнення після місцевої анестезії в стоматології можуть бути ранніми і пізніми. До першої групи відносять ранні (непритомність, раптова серцево-судинна недостатність, анафілактичний шок, інтоксикація анестетиком) і пізні (пошкодження нерва, пульпи, неповний параліч м’якого піднебіння, розлади зору, поломка голки, постін’єкційні біль у верхньої, нижньої щелепи). Друга група включає в себе інфікування Снідом, вірусним гепатитом В, алергічні реакції.

    Порада: якщо у пацієнта вже була алергічна реакція на який-небудь анестетик, перед використанням такої ж або нового препарату потрібно обов’язково зробити пробу в центрі алергології.

    Через деякий час може проявитися контрактура, некроз тканин, запальний процес з нагноєнням, гнійне запалення сполучної тканини на верхньої, нижньої щелепи. Пошкодження лицьового нерва виникають лише при порушенні техніки ін’єкції.

    Місцева інфільтраційна анестезія за умови дотримання технології проведення – це один з найбільш сучасних і ефективних методів знеболювання в стоматології і щелепно-лицьовій хірургії.

    Радимо почитати: мандібулярна анестезія

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: