Інгаляції при бронхіті

Бронхіт являє собою гостре або хронічне захворювання, що вражає слизову оболонку нижніх дихальних шляхів – бронхів. Це дуже поширена патологія – кожен з нас напевно стикався з нею, причому неодноразово. На сьогоднішній день найбільш перспективним напрямком лікування цього стану є інгаляційна терапія. Уточнимо, що ми маємо на увазі не інгаляції дідівським методом – над тазом з гарячою водою або каструлею з відварною картоплею, а з застосуванням спеціального апарату, званого небулайзером. Про переваги такого виду лікування, а також про препарати, які можуть бути використані при цьому, ви дізнаєтеся з нашої статті.

Зміст

• 1 Кілька слів про бронхіті
• 2 Переваги небулайзера
• 3 Показання до терапії небулайзером
• 4 Протипоказання
• 5 Препарати, дозволені до застосування через небулайзер при бронхіті
• 6 Що не можна вводити за допомогою небулайзера
• 7 Нюанси

Кілька слів про бронхіті

Запальний процес у слизовій оболонці бронхів може протікати гостро або ж мати тенденцію до затяжного і хронічного перебігу. Також він буває простим і обструктивним (коли стінка бронха спазмируется, просвіт її звужується і закупорюють інтенсивно відокремлюваним запаленими клітинами мокротою). У дорослих поширеною є форма хронічного бронхіту, звана хронічною обструктивною хворобою легенів.

Причин бронхіту безліч. Ними є віруси (переважно збудники ГРВІ викликають хвороба найбільш часто), бактерії, патогенні грибки. Також він може мати алергічну природу – виникати у відповідь на потрапляння в дихальні шляхи того чи іншого подразнюючої, алергенного речовини – пилку рослин, часток побутової хімії, вихлопних газів, промислових забруднювачів.

Головним симптомом бронхіту є кашель, який може бути сухим або продуктивним – з мокротою слизового, слизово-гнійного або гнійного характеру.

Звичайно, обструктивний бронхіт протікає важче простого, супроводжуючись задишкою, ускладненням дихання, а часто і нападами задухи.

Температура тіла може підвищуватися, а може залишатися в межах норми – це залежить від виду збудника хвороби та індивідуальної реактивності організму хворого.

Хронічне обструктивне захворювання легенів протікає з чергуванням періодів ремісії і загострення. В ремісії неважкого ХОЗЛ хворий почуває себе задовільно або відносно задовільно, пред’являючи скарги на задишку при фізичному навантаженні, легке утруднення дихання, частий кашель. При загостренні скарги посилюються задишка має місце і в спокої, кашель стає більш інтенсивним, кількість мокротиння збільшується, характер її стає слизисто-гнійним або гнійним.

Як правило, діагностувати бронхіт, як гострий, так і хронічний, не становить для лікаря праці. Для цього йому необхідно вислухати скарги та історію хвороби пацієнта, оглянути його, провести аускультацію (вислуховування) легенів. Щоб підтвердити діагноз, спеціаліст направить хворого на загальний аналіз крові та сечі, при підозрі на пневмонію (запалення легенів) – на рентгенографію органів грудної клітки, при необхідності диференційної діагностики з бронхіальною астмою – на спірографію.

Лікування бронхіту може включати в себе противірусні, антибактеріальні препарати, засоби, що розріджують мокротиння (муколітики), прискорюють його виведення (відхаркувальні), при бронхоспазмі – бронходилататори, при вираженому запальному процесі – інгаляційні кортикостероїди, а також кошти деяких інших фармакологічних груп.

Переваги небулайзера

При системному застосуванні (у формі сиропів, таблеток, розчинів для ін’єкцій і так далі) лікарських препаратів існує ризик розвитку побічних ефектів кожного з них, а концентрація діючої речовини у вогнищі поразки при цьому часто недостатньо висока. Саме тому в останні роки одержали широке застосування прилади, звані небулайзерами, призначені для інгаляцій тих чи інших лікарських засобів.

Цей апарат за допомогою потужного потоку повітря або ж ультразвуку перетворює розчин препарату в аерозоль з розміром частинок певного діаметру, який по трубочці надходить в маску або мундштук, а звідти – через порожнину носа або рота в нижні дихальні шляхи хворого. Таким чином створюється необхідна висока – концентрація лікарської речовини саме у вогнищі запального процесу, що суттєво підвищує ефективність лікування, прискорює одужання і мінімізує ризик побічних реакцій, очікуваних при системному прийомі цього препарату.

Використання небулайзера не має вікових обмежень – його можна застосовувати як у немовлят, так і у вікових пацієнтів. Особливо актуальна терапія за допомогою небулайзера в осіб, які страждають хронічними захворюваннями дихальних шляхів, зокрема, ХОЗЛ (вони потребують довічного прийомі ліків, а в цій ситуації ризик побічних ефектів їх особливо великий), однак не менше значення має вона і у дітей, які страждають гострими бронхітами вірусної і бактеріальної природи (полегшує стан хворих, зменшує терміни хвороби).

Ще один плюс на користь небулайзерної терапії – можливість проведення інгаляцій при високій температурі тіла пацієнта. Це не теплова процедура, хворий не вдихає гаряче повітря, а ингалирует безпосередньо лікарська речовина оптимальною для нього температури.

Показання до терапії небулайзером

Крім гострого і хронічного бронхіту інгаляції з допомогою небулайзера будуть до речі при:

• ларингітах, трахеїтах будь-якої природи;
• бронхіальній астмі;
• пневмоніях;
• туберкульоз бронхів і легенів;
• бронхоектазів;
• муковісцидозі;
• для профілактики запалення легень у лежачих (постійно або тимчасово – у післяопераційний період) хворих.

Протипоказання

Інгаляції з використанням небулайзера не можна проводити при:

• легеневому кровотечі;
• пневмотораксі;
• тяжких аритміях;
• серцевої недостатності тяжкого ступеня;
• непереносимості лікарських засобів, призначених для інгаляцій.

Препарати, дозволені до застосування через небулайзер при бронхіті

Бронхолітики:

• ипратропиума бромід (Атровент) – на інгаляцію потрібно 2-4 мл розчину, ефект від неї триває до 5-6 годин; препарат особливо рекомендовано до застосування в осіб, що страждають серцево-судинною патологією;
• фенотерол (Беротек) – на інгаляцію потрібно всього 1-2 мл лікарського засобу, а ефект від неї зберігається до 3-х годин; застосовують за показаннями – при бронхоспазмі; цей препарат також має форму випуску у вигляді балончика з аерозолем, однак застосування його у небулайзере краще, адже при цьому діюча речовина не осідає в ротоглотці, досягає слизової найбільш віддалених відділів бронхіального дерева, але одночасно зводить до мінімуму можливі побічні ефекти кошти;
• сальбутамол (Саламол, Сальгим, Вентолин) – для небулайзера є спеціальна форма випуску цього препарату – небули, містять 2,5 мл діючої речовини; для 1 процедури потрібно 1 небула, ефект від якої триває до 6 годин; є препаратом першої допомоги при нападах задухи;
• комбінований препарат фенотерол/ипратропиума бромід (Беродуал) – має властивості обох лікарських засобів, що входять до його складу; на 1 інгаляцію потрібно 3-4 мл розчину.

Всі ці препарати дозволені до прийому дітей з народження, за винятком сальбутамолу, який рекомендований пацієнтам віком від 2-х років.

Препарати, що розріджують мокротиння:

• амброксол (Лазолван) – випускається в спеціальній лікарській формі розчину для інгаляцій – у флаконах об’ємом 200 мл; препарат розриває зв’язки між молекулами мокротиння, тим самим зменшуючи її в’язкість і полегшуючи процес виведення із бронхів; на 1 інгаляцію потрібно 3 мл препарату, процедури рекомендується проводити не хаотично, а через однакові інтервали часу 4 рази на день;
• ацетилцистеїн (Флуімуціл) – розриває зв’язки мукополісахаридів мокротиння, сприяє зменшенню її в’язкості, полегшує відходження; на 1 інгаляцію потрібно 3 мл препарату, проводити процедури рекомендується 2-3 рази на день;
• фізіологічний розчин – це водний 0.9 % розчин кухонної солі; він зволожує слизову оболонку уражених запальним процесом бронхів, насичує вологою мокротиння, зменшуючи її в’язкість; може бути використаний окремо або ж для розведення інших препаратів, що використовуються в небулайзере; протипоказань не має, ускладнень не викликає;
• гіпертонічний розчин хлориду натрію – концентрація солей у ньому становить 3-4 %; застосовується, якщо у бронхах є мала кількість дуже в’язкого мокротиння, надає і легке дезінфікуючий дію; на 1 інгаляцію необхідно до 5 мл розчину.

Протизапальні засоби (інгаляційні кортикостероїдні гормони):

• Пульмикорт;
• Буденит;
• Бенакорт.

Всі 3 зазначених вище препарату є аналогами, маючи в якості діючої речовини будесонид. Є засобами базисної терапії при лікуванні ХОЗЛ і бронхіальної астми. Зменшують активність запального процесу, мають протиалергічну дію, підвищують чутливість організму хворого до засобів, що розширюють бронхи. Дози препарату підбираються лікарем індивідуально залежно від віку пацієнта і ступеня тяжкості його захворювання.

Антибактеріальні препарати:

• Флуімуціл-антибіотик – містить у своєму складі 2 компоненти – антибіотик тиамфеникол і муколитик ацетилцистеїн, отже, має виражену антибактеріальну та розріджує мокротиння дію; застосовується, як правило, при бронхітах з мокротинням гнійного характеру; порошок, що знаходиться у флаконі, розчиняють у 5 мл фізрозчину і інгалюють 1 раз на добу.
• Фурацилін є антисептиком; не застосовують таблетки, розчинені у воді (цей розчин нестерилен), а готовий аптечний розчин з концентрацією 0.02 %; на 1 інгаляцію потрібно 3-4 мл розчину, процедури проводять 2 рази в день.

Що не можна вводити за допомогою небулайзера

Деякі розчини використовувати в небулайзере неприпустимо. Ними є:

• ефірні олії та всі розчини, що їх містять – порушать рухливість миготливого епітелію бронхів; їх неможливо точно дозувати – можуть викликати алергічну реакцію або опік слизової дихальних шляхів;
• настої і відвари трав – містять зважені частки, які просто зіпсують вам небулайзер; крім того, можуть спровокувати алергічну реакцію;
• платифілін, еуфілін, димедрол – не мають точки додатка в бронхах, тобто просто не діють там;
• мінеральна вода – до речі сказати, рекомендується багатьма лікарями для використання в небулайзере, але подумайте самі: це нестерильний розчин, який, потрапляючи в бронхи (вони повинні бути стерильні!), може внести туди інфекцію; не відповідає кислотності і осмолярності бронхіальної слизу, а отже, порушить нормальне функціонування епітелію бронхів; не виводиться легенями.

Нюанси

Інгаляції можна проводити в умовах поліклініки (сьогодні небулайзери мають в своєму арсеналі багато фізіотерапевтичні кабінети) або ж будинку, якщо, звичайно, ви придбали раніше цей апарат. Вартість приладів варіюється, однак для багатьох з нас вони доступні.

Після проведеної інгаляції пацієнту необхідно протягом 20-30 хвилин відпочити в спокійній обстановці. Не можна відразу після процедури виходити на вулицю, особливо на мороз. Також слід виключити протяг, уникати різких перепадів температури повітря.

Щоб продовжити життя приладу, важливо після кожної процедури розібрати його і ретельно прополоскати деталі (звичайно, не всі, а тільки ті, про яких говорить інструкція). Також необхідно очищати фільтри та своєчасно здійснювати їх заміну згідно рекомендацій виробника.

На завершення статті хочемо звернути увагу читача на те, що інформація вище призначена виключно для ознайомлювальних цілей, а не як керівництво до дії. Призначати інгаляційну терапію при бронхіті і будь-яких інших хворобах дихальної системи повинен виключно лікар – тільки він підбере препарати, що потрібні в конкретній клінічній ситуації, і порекомендує правильну для вас дозування кожного з них. Самолікування неприпустимо – вона не тільки не прискорить одужання, але й може завдати шкоди вашому здоров’ю. Не хворійте!

Відеопрезентація на тему «Інгаляції небулайзером при бронхіті»:

Телеканал «41-домашній», програма «36,6», випуск на тему «Небулайзерна терапія»: