Катаральний езофагіт: причини виникнення, діагностика і лікування

Зміст

  • 1 Причини виникнення
  • 2 Форми розвитку захворювання
  • 3 Симптоматика захворювання
  • 4 Методи діагностики
  • 5 Лікування катарального езофагіту
    • 5.1 Медикаментозні засоби
  • 6 Народні засоби
    • 6.1 Дієта при катаральному езофагіті
  • 7 Профілактика езофагіту

Запальний процес, що виникає в слизовій оболонці стравоходу і супроводжується її набряком і гіперемією, називається катаральний езофагіт.

Патологія є самостійною, розвивається на тлі захворювань органів ШКТ. Така форма езофагіту вважається легкою, має сприятливий прогноз при її лікуванні.

Катаральний езофагіт: причини виникнення, діагностика і лікування

Причини виникнення

Патологія обумовлена негативним впливом на слизову внутрішніх і зовнішніх факторів, які призводять до ураження клітин епітелію.

Виділяють причини виникнення патології:

  • куріння;
  • вживання алкогольних напоїв;
  • пристрасть до страв і продуктів, надають подразнюючу дію на слизову кишечника;
  • незбалансований раціон харчування, в якому міститься мала кількість зелені, фруктів і овочів;
  • недостатнє пережовування їжі;
  • часті перекуси;
  • постійне вживання гарячих страв;
  • переїдання;
  • стан депресій і нервові перенапруження;
  • недотримання дієти, встановленої при лікуванні гастроентерологічних захворювань хронічної форми;
  • травми живота або наявність чужорідного тіла в стравоході;
  • збільшення внутрішньочеревного тиску, що виникає внаслідок надмірної маси тіла, підвищених фізичних навантажень, вагітності та носіння тугих поясів. До патологій, що характеризується цією ознакою відносять стеноз стравоходу, доброякісні та злоякісні пухлини в області органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту, хронічні запори і захворювання дихальних шляхом, що супроводжуються сильним кашлем;
  • зловживання або тривале лікування медикаментозними препаратами (НПЗП, глюкокортикостероїди, антибіотики, цитостатики, анальгетики);
  • інфекційні захворювання (дифтерія, скарлатина, герпес, гриб, кандидоз) і ослаблений імунітет;
  • недотримання правил проведення езофагогастродуоденоскопії;
  • опік стравоходу хімічними речовинами або після проходження курсу променевої терапії;
  • закидання шлункового соку в стравохід при ослабленості кардії та інших захворюваннях органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту (гастроентерит, гастрит, ГЕРХ, панкреатит, грижа стравоходу, виразка);
  • стоматит.

Катаральний езофагіт: причини виникнення, діагностика і лікуванняІснує безліч причин розвитку захворювання

Також захворювання може виникнути і внаслідок тривалої блювоти, під час якої відбувається подразнення слизової агресивними ферментами.

Форми розвитку захворювання

За ступенем впливу дратівної фактора класифікують езофагіт на дві форми:

  • Гостра.
  • Виражена клінічна картина розвивається раптово. Її прояви можуть самостійно зникнути через декілька тижнів. Виникає гостра форма унаслідок травм або інфікування слизової. Регресія симптоматики при цьому не означає повне відступ запального процесу. При відсутності лікування патологія з часом набуває хронічне протягом.

    Катаральний езофагіт: причини виникнення, діагностика і лікуванняЕзофагіт може протікати в гострій або хронічній формі

  • Хронічна.
  • Обумовлена постійним впливом агресивного фактора. Симптоми не будуть носити виражений характер, тому багато хто не надають їм значення, ніж сприяють збільшенню захворювання та розвитку ускладнень. При діагностуванні хронічної форми пацієнту доведеться дотримуватися дієти, проходити огляди у гастроентеролога.

    Симптоматика захворювання

    Початкова стадія захворювання характеризується безсимптомним перебігом. У пацієнта можуть з’являтися слабкий біль в області живота або печія після прийому дратівливої їжі.

    Гостра форма характеризується ознаками:

    • печія супроводжується відрижкою;
    • білястий наліт на язиці;
    • під час проходження їжі по травному каналу відчуваються гострі пекучі болі, що віддають в шию;
    • підвищена слинотеча;
    • озноб;
    • підвищення температури;
    • слабкість;
    • дискомфорт при ковтанні.

    Катаральний езофагіт: причини виникнення, діагностика і лікування

    У разі хронічної форми катарального езофагіту клінічна картина має наступний вигляд:

    • болі в загрудинної області. Дискомфорт посилюється під час трапези, фізичних навантажень та при прийнятті горизонтального положення, а також іррадіює в шию, спину і серце;
    • постійна печія;
    • відрижка;
    • нудота;
    • блювання;
    • утруднене дихання;
    • гикавка;
    • рясне виділення слини;
    • поява неприємного запаху з ротової порожнини;
    • запори тривалого характеру можуть змінюватися діареєю

    У разі рефлюксу пацієнт скаржиться на кислу відрижку, переймоподібні болі в шлунку, що віддають у ліву частину грудей і виникають у стані спокою. Якщо патологічний процес зазначається у дитини, він характеризується зригуванням після годування.

    Клінічна картина схожа з симптоматикою інших шлунково-кишкових патологій, тому встановити точний діагноз може тільки лікар-гастроентеролог.

    Методи діагностики

    При виявленні симптомів людині потрібно відвідати гастроентеролога, який проведе діагностичні заходи:

    • огляд шляхом пальпації живота в області виникнення хворобливих відчуттів;
    • опитування пацієнта про вигляді проявилися симптомів, часу їх прояви. В обов’язковому порядку лікар уточнює пристрасть до шкідливих звичок, характер раціону харчування, які медикаменти, і в якій дозуванні вживалися за останній час. Останній фактор має значення, так як лікарські препарати будуть причиною змащеній симптоматики;
    • вивчення анамнезу допомагає визначити наявність хронічних патологій органів ШКТ і проведення оперативного лікування.

    Катаральний езофагіт: причини виникнення, діагностика і лікування

    Для підтвердження діагнозу обов’язково призначаються апаратні дослідження:

    • стравохідна рН-метрія. Через ніздрю вводять зонд у відділ стравоходу, з допомогою якого записується інформація про появу симптомів і часу прийому їжі. Дослідження дозволяє визначити кількість кислоти, надходить у стравохід протягом доби, частоту і тривалість рефлюксу;
    • рентген стравоходу з введенням контрастної речовини. Призначається у разі підозри на розвиток пухлинного процесу. Допомагає визначити прохідність органів ШКТ, виявити патологічні зміни їх стану;
    • езофагеальна манометрія. Дозволяє оцінити рівень моторики шлунка;
    • ендоскопія. Проводиться тільки при відсутності гострої симптоматики, так як в цьому випадку існує великий ризик травмування. Лікар з допомогою приладу оглядає слизову оболонку ураженого органу, виявляючи при цьому її набряклість і гіперемію;
    • у ході процедури здійснюють біопсію для виключення новоутворень різного виду. Гістологічне дослідження полягає у фарбуванні зразка тканини і огляді його під мікроскопом, що дозволяє виявити клітинні зміни.

    На основі результатів досліджень лікар встановлює причину патології і підбирає препарати для проведення терапії.

    Лікування катарального езофагіту

    Визначення точної причини захворювання дозволяє усунути дратівливий чинник, від якого залежить план лікування. Терапія включає в себе прийом лікарських препаратів та дотримання дієти.

    Медикаментозні засоби

    Лікування передбачає прийом таких лікарських препаратів:

    • в залежності від природи запалення використовують медикаменти антибактеріального або протигрибкової дії;
    • спазмолітики або анальгетики (Но-шпа);
    • антациди (Альмагель, Фосфалюгель). Нейтралізують соляну кислоту, яка входить до складу шлункового соку, що допомагає усунути печію;
    • прокінетики (Итомед, Мотилак). Призначають для підвищення тонусу кардіального сфінктера шляхом стимулювання моторики;
    • антисекреторні. Використовують інгібітори протонної помпи (Омепразол) або Н2 блокатори гістамінових рецепторів (Ранітидин), що пригнічують вироблення соляної кислоти. Курс становить – 1 міс.;
    • альгінати (Гевискон). Їх дія спрямована на полегшення симптоматики;
    • обволікаючі (карбонат кальцію, нітрат вісмуту). Покривають слизову захисною плівкою, перешкоджаючи негативного впливу дратівної фактора;
    • в’яжучі (танін, нітрат срібла). Також сприяють утворенню захисної плівки на слизовій;
    • для прискорення процесу загоєння слизової при четвертій ступені тяжкості призначають ін’єкції репаранта (Солкосерил).

    Катаральний езофагіт: причини виникнення, діагностика і лікування

    При виникненні езофагіту у формі ускладнення гастроентерологічного захворювання потрібно проводити лікування, що включає прийом препаратів для усунення його причини.

    Тривалість лікування залежить від ступеня тяжкості патології, але у більшості випадків становить 1 міс. за умови відсутності ускладнень.

    Народні засоби

    Рецепти народної медицини допоможуть зняти запалення і полегшать симптоми:

    • лист алое на кілька днів кладуть у холодильник, а потім вичавлюють з нього сік. Приймають засіб по 10 крапель перед трапезою;
    • відвар шипшини. Для його приготування заливають 1 ст. л. подрібнених ягід 250 мл окропу і залишають настоюватися 10 ч. П’ють відвар 3 р. в день за 30 хв. до їди по 50 мл;
    • обліпихову олію вживають по 1 ч. л. до їди і після трапези;
    • свіжий картопляний сік готують шляхом натирання картоплі на тертці і віджимання отриманої маси. Приймають по 100 мл 2 р. на добу;
    • ромашку можна придбати в аптеці і приготувати з неї чай. Для цього 1 ст. л. трави заварюють 1 ст. окропу і залишають настоятися протягом 15 хв. П’ють чай перед їжею 5 грн. на день;
    • відвар насіння льону. 1 ч. л. насіння залити 250 мл окропу. Засіб збовтується протягом 10-15 хв, поки не відбудеться відділення слизу. Відвар проціджують і приймається по 1 ст. л. 4 р. на добу перед трапезою;
    • при відсутності алергії на мед його можна використовувати в якості ефективного протизапального засобу. За добу потрібно з’їсти 50 г меду в перерві між прийомами їжі;
    • 30 г кореня женьшеню в подрібненому вигляді заливають горілкою (0,5 л) і залишають настоюватися протягом 1 міс. у тім’яної місці. П’ють настій перед їжею 2 р. на добу по 20 крапель.

    Катаральний езофагіт: причини виникнення, діагностика і лікуванняДля лікування захворювання можна використовувати алое

    Народні засоби застосовують після консультації з лікарем фахівцем в якості терапії, так як вони не зможуть замінити медикаментозні препарати, дія яких спрямована на усунення патології.

    Дієта при катаральному езофагіті

    При лікуванні катарального езофагіту важливо дотримувати дієти, у разі її недотримання медикаментозна терапія не принесе ефекту. Пацієнту призначається стіл № 1, який виключає прийом смаженої, гострої, копченої, солоної, кислої, жирної та грубої їжі. Під забороною знаходяться алкоголь, газовані напої, міцний чай і каву. Страви не повинні подаватися в гарячому або холодному вигляді.

    Рекомендується вживати овочеві супи, нежирні сорти м’яса і риби, каші на воді, пюре з картоплі, макарони, кисломолочні вироби, мармелад і ягідне желе. Їжа повинна готуватися шляхом відварювання, гасіння або запікання продуктів. М’ясо вживати у вигляді парових котлет.

    Катаральний езофагіт: причини виникнення, діагностика і лікуванняХворому необхідно дотримуватися дієти

    Необхідно дотримуватися правила прийому їжі:

    • харчуватися малими порціями 5-6 р. на добу;
    • перерва між трапезами – 3 год;
    • останній прийом їжі здійснюється за 2-3 год. до сну;
    • не переїдати;
    • страви подаються в теплому вигляді, а при їх приготуванні не використовуються спеції;
    • перед трапезою рекомендується випивати 1 склянку чистої води, а по її закінченню ні в якому разі не можна лягати протягом 2 ч. Ідеальним варіантом буде піша прогулянка.

    У разі загострення лікарі радять перші добу відмовитися від їжі і вживати трав’яні відвари або неміцний чай. При необхідності пацієнту в цьому випадку призначають введення глюкози з допомогою крапельниць.

    Тільки комплексний підхід до лікування допоможе знизити ризик розвитку ускладнень і прискорить процес одужання. Дотримання рекомендацій лікаря є запорукою повернення до звичного способу життя.

    Профілактика езофагіту

    Заходи щодо запобігання патології полягають у діях:

    • відмова від куріння;
    • зниження споживання алкоголю до мінімальних доз;
    • процес споживання їжі не повинен супроводжуватися поспіхом;
    • у раціон харчування необхідно ввести в достатній кількості овочі, зелень і фрукти;
    • споживання продуктів, що подразнюють слизову звести до мінімуму;
    • не вживати їжу безпосередньо перед сном;
    • своєчасно проходити терапевтичний курс при наявності хронічних патологій органів ШКТ;
    • не нехтувати щорічними оглядами;
    • намагатися не піднімати тяжкості і виключити підвищені фізичні навантаження. Їх рівень повинен підтримувати масу тіла в нормальному стані;
    • уникати стресів, нервових напружень і травмонебезпечних ситуацій;
    • дотримання правил роботи з хімічними речовинами щоб уникнути опіку слизової;
    • при лікуванні медикаментозними препаратами дотримуватися дозування, встановлену лікарем;
    • проводити профілактику інфекційних захворювань.

    Катаральний езофагіт менш небезпечний, ніж інші форми патології, але це не означає, що слід зволікати з лікуванням. Чим швидше зверніться до гастроентеролога для проведення діагностики з метою виявлення причини патологічних симптомів, тим менш тривалим буде лікування і знизиться ризик ускладнень.

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: