Аневризма – це патологічне розширення стінки артерії. За формою вона може бути мешковидной – виступ на судинній стінці, або веретеноподібної, коли розширення ділянки артерії відбувається рівномірно.
Небезпека аневризми в тому, що в ній порушується гемодинаміка, в результаті чого тиск крові на її стінки зростає, а самі стінки зазвичай тонкі. З-за цього аневризма може розірватися в будь-який момент, викликавши рясна кровотеча. Оскільки стінки судин головного мозку не спадаються при розриві, ризик тяжких неврологічних порушень і летального результату дуже великий. Єдиний спосіб уникнути таких наслідків – своєчасно проведена операція.
Діагностика аневризми та показання до операції
Наявність яких-небудь симптомів при аневризмі судин головного мозку залежить від її розташування та розміру. У деяких випадках аневризма може протікати безсимптомно, в інших – викликати ознаки осередкового ураження мозку (порушення чутливості або рухової активності, порушення слуху, зору, мови).
Для визначення наявності аневризми проводяться наступні процедури:
- ЭхоЭГ для виявлення дефекту судинної стінки.
- КТ для найбільш точного визначення форми і розміру аневризми.
- МРТ для виключення злоякісних новоутворень.
Виявлення аневризми вже є показанням до операції, особливо якщо аневризма викликає неврологічні порушення, або якщо є супутні захворювання, які можуть спровокувати розрив – цукровий діабет, стенокардія, серцева недостатність різного походження.
Якщо є генетична схильність до розриву аневризми, то це теж суттєвий аргумент на користь операції. Якщо аневризма розміром менше 7мм, не супроводжується неврологічними порушеннями, і немає ніяких супутніх захворювань, то операція може бути відкладена за бажанням пацієнта. Але якщо ризик розриву високий, то чим швидше буде проведено кліпування, тим більше шансів зберегти здоров’я і життя пацієнта.
Метод кліпірування аневризми
Суть цієї операції проста на перший погляд – накладення спеціальної кліпси на шийку аневризми і виключення її з кровотоку, так що аневризма перестає наповнюватися кров’ю і більше не може розірватися. На ділі кліпування аневризми вимагає високого професіоналізму від оперує бригади, як і більшість операцій на головному мозку. Якщо пацієнт страждає хронічними захворюваннями, то на момент операції його стан має бути стабілізоване.
Операція проводиться під загальним наркозом. Перший етап – це трепанація черепа, потім нейрохірург повинен дуже обережно знайти потрібний посудину, не пошкодивши ні його, ні сусідні тканини мозку. Кліпса, яка накладається на посудина, зроблена зі сплаву титану, сумісного з людськими тканинами, щоб не викликати реакції відторгнення трансплантата і забезпечена самозатягивающимся замком, так що хірургу не доводиться докладати фізичну силу, ризикуючи викликати внутриоперационный розрив аневризми.
Сам процес накладання кліпси залежить від форми аневризми – якщо вона мешкообразная, то кліпса накладається на шийку, якщо веретеновидная на посудину накладаються дві кліпси з двох сторін, з таким розрахунком, щоб не погіршити кровозабезпечення нервової тканини. Завершення операції – кісткова пластика трепанаційного отвору, так, що цілісність черепа відновлюється.
Післяопераційний період
Відновний період після операцій на головному мозку завжди тривалий і важкий. Перші дві доби пацієнту необхідно перебувати в реанімаційному відділенні, щоб забезпечити належний догляд, нагляд і екстрену допомогу у разі виникнення кровотечі.
Строгий постільний режим рекомендується ще протягом тижня після переведення з реанімації в нейрохірургічне відділення. Він необхідний, оскільки ризик розриву аневризми зберігається, поки не відбудеться повного заростання її шийки в місці накладання кліпси. Трепанації черепа переносяться досить важко, тому пацієнту слід забезпечити максимально можливий комфорт під час реабілітаційного періоду.
З препаратів у цей період обов’язково призначаються знеболюючі препарати, в тому числі наркотичні, антиагреганти (аспірин кардіо та ін), що перешкоджають утворенню тромбів на стінки аневризми, ноотропи, що дозволяють швидше повернути мозок у форму. В цей час особливо важливо стежити за артеріальним тиском, коефіцієнтом атерогенності, для пацієнтів з цукровим діабетом – глюкози.
Для більш успішної реабілітації призначаються лікувальні комплекси вправ. Більш швидка стомлюваність, ніж до операції, вважається нормальним явищем, вона зникає після того, як пацієнт повертається до попередньої активності.
Повернення до активної діяльності, в тому числі до різних видів спорту, можливо не раніше, ніж через місяць після операції, але в цілому прогноз для життя і здатності сприятливий – після лікування пацієнт може повернутися до колишнього способу життя. Під час післяопераційного періоду не слід приймати препарати, що знижують згортання крові, так як це може посилити ризик кровотечі. Повернутися до їх прийому, якщо він необхідний, можна після консультації з неврологом та нейрохірургом.
