Коксартроз називається захворювання незапального характеру, при якому відбуваються дегенеративно-дистрофічні зміни спочатку в суглобовому хрящі, выстилающем зчленовуються поверхні кісток, пізніше змінюються самі кістки.
В результаті такого поступово прогресуючого перебігу порушується нормальна функція суглоба, що веде до страждання всього опорно-рухового апарату.
Захворювання розвивається у людей старшої вікової групи. Розпочате на ранніх стадіях лікування дає змогу зупинити руйнування хряща, але на пізніх її стадіях запобігти повну інвалідизацію може тільки протезування суглоба.
Причини коксартрозу кульшового суглоба
В залежності від причин, що викликали хворобу, артроз кульшового суглоба буває:
1) Первинним, причина якого невідома.
2) Вторинним, причини якого:
- порушення кровопостачання суглоба або відтоку крові від нього;
- дисплазії кульшового суглоба;
- хвороби Пертеса;
- захворювання хребта, внаслідок яких підвищується навантаження на суглоб (кіфоз, сколіоз);
- надлишкова маса тіла;
- вроджений дефект будови хрящової тканини;
- травм нижніх кінцівок (забитих місць, вивихів, переломів);
- артриту (запалення) кульшового суглоба;
- асептичного некрозу голівки стегна;
- кісткових пухлин;
- оперативних втручань, що виконуються на суглобі.
Механізм розвитку коксартрозу
Тазостегновий суглоб представлений двома кістками: головкою стегнової кістки, яка катається по кульшовій западині (остання схожа на неглибоку піалу або лузу).
Зверху вони покриті спеціальним суглобовим хрящем. Він нагадує губчата речовина: розправляється при відсутності руху в суглобі і стискається при рухах. При його стисканні в суглоб вичавлюється спеціальна рідина, яка і є мастилом для зчленовуються кісток. Крім того, сам хрящ чудово амортизує руху, рівномірно розподіляє навантаження на весь суглоб.
При коксартрозі порушується живлення самого хряща. Він стоншується, а потім зникає острівцями. Якщо процес не зупинити, у місцях атрофії хряща розростається кістка, яка намагається «заповнити» порожнечу. В результаті розвиваються кісткові «шипи» – остеофіти. Це призводить до порушення конгруентності зчленовуються кісток, «стирання» решти ділянок здорового хряща.
Симптоми коксартрозу кульшового суглоба
Перші симптоми коксартрозу залежать від стадії захворювання, а також ступеня ураження кульшового суглоба.
Основні з них – це:
- біль у тазостегновому суглобі, яка посилюється при русі, зникає в спокої;
- кульгавість;
- тугоподвижность в стегновому суглобі;
- прогресуюче зменшення обсягу рухів стегна;
- зменшення в обсязі і слабкість м’язів стегна (з-за цього і розвиваються сильні болі в коліні).
Коксартроз 1 ступеня – симптоми. Біль у тазостегновому суглобі помірної інтенсивності, виникають тільки після того, як суглоб довго або інтенсивно працював. Після відпочинку больовий синдром купірується. Обсяг рухів в суглобі не змінений. Хода людини – звична.
Коксартроз 2 ступеня – симптоми. Більш інтенсивний, ніж раніше, больовий синдром відчувається вже не тільки в тазостегновому суглобі, вона іррадіює в пах. Через атрофії м’язів починає турбувати коліно, яке часто болить сильніше, ніж клубово-бедренное зчленування. Біль іноді з’являється в стані спокою, а після фізичного навантаження для її лікування потрібен тривалий відпочинок. При тривалій ходьбі або бігу людина починає кульгати. Обсяг рухів у суглобі знижений; м’язова сила у всіх групах стегнових м’язів знижена.
Коксартроз 3 ступеня – симптоми. Тазостегновий суглоб болить постійно. Больовий синдром зачіпає і всю ногу повністю, що відчувається вже не тільки при ходьбі, але навіть і вночі. Розвивається безсоння, розлади сну.Обсяг рухів суглобових мінімальний. М’язи сідниці, стегна і гомілки атрофуються. При ходьбі людина змушений користуватися допоміжними засобами (палицею).
Якщо артроз розвивається тільки в одному кульшовому суглобі, то слабкі м’язи цього стегна провокують розвиток бокового зміщення тазу, з-за чого довжина хворої ноги зменшується.
Діагностика коксартрозу
Попередній діагноз можна поставити на підставі скарг, огляду пацієнта, під час якого визначають тонус і силу сідничних, стегнових м’язів і м’язів гомілки, вимірюють і обсяг рухів, які здійснюються в суглобі.
Точний діагноз можна поставити на підставі рентгенограми суглоба, виконаної у двох проекціях:
Лікування коксартрозу кульшового суглоба
Ключові моменти терапії коксартрозу залежать від декількох факторів:
Перша стадія коксартрозулікується амбулаторно. Вона включає такі аспекти:
1) Виключити тривале ходіння, підйом вантажів, біг.
2) З медикаментів застосовуються:
3) Масаж попереку – після зменшення больового синдрому.
4) ЛФК з інструктором за курсом індивідуально підібраного комплексу вправ.
5) Фізіотерапія:
Коксартроз другій стадії лікується в стаціонарі:
1) Медикаментозна терапія включає:
2) Ходити дозволяють тільки з опорою на тростину, а при загостренні – на милиці.
3) ЛФК.
4) Гідрокінезотерапія.
5) Класичний і підводний масаж.
У деяких випадках функцію суглоба можна відновити тільки за допомогою ендопротезування кульшового суглоба, коли замість пошкодженого встановлюється металевий суглоб з інтактних матеріалів.
Після такої операції з перших днів потрібно виконувати комплекс вправ, в яких будуть брати участь м’язи стопи, гомілки і стегна. Ходьбу без опори дозволяють з 14 дня після операції. Частково навантажувати суглоб можна через місяць після втручання, повна навантаження дозволяється через півроку. Тоді ж рекомендується санаторно-курортне лікування.
Профілактика коксартрозу
Коксартрозу кульшового суглоба можна уникнути, якщо: