Коксартроз кульшового суглоба: симптоми, лікування, причини, діагностика

Коксартроз тазобедренного суставаКоксартроз називається захворювання незапального характеру, при якому відбуваються дегенеративно-дистрофічні зміни спочатку в суглобовому хрящі, выстилающем зчленовуються поверхні кісток, пізніше змінюються самі кістки.

В результаті такого поступово прогресуючого перебігу порушується нормальна функція суглоба, що веде до страждання всього опорно-рухового апарату.

Захворювання розвивається у людей старшої вікової групи. Розпочате на ранніх стадіях лікування дає змогу зупинити руйнування хряща, але на пізніх її стадіях запобігти повну інвалідизацію може тільки протезування суглоба.

Причини коксартрозу кульшового суглоба

В залежності від причин, що викликали хворобу, артроз кульшового суглоба буває:

1) Первинним, причина якого невідома.

2) Вторинним, причини якого:

  • порушення кровопостачання суглоба або відтоку крові від нього;
  • дисплазії кульшового суглоба;
  • хвороби Пертеса;
  • захворювання хребта, внаслідок яких підвищується навантаження на суглоб (кіфоз, сколіоз);
  • надлишкова маса тіла;
  • вроджений дефект будови хрящової тканини;
  • травм нижніх кінцівок (забитих місць, вивихів, переломів);
  • артриту (запалення) кульшового суглоба;
  • асептичного некрозу голівки стегна;
  • кісткових пухлин;
  • оперативних втручань, що виконуються на суглобі.

Механізм розвитку коксартрозу

Коксартроз тазобедренного суставаТазостегновий суглоб представлений двома кістками: головкою стегнової кістки, яка катається по кульшовій западині (остання схожа на неглибоку піалу або лузу).

Зверху вони покриті спеціальним суглобовим хрящем. Він нагадує губчата речовина: розправляється при відсутності руху в суглобі і стискається при рухах. При його стисканні в суглоб вичавлюється спеціальна рідина, яка і є мастилом для зчленовуються кісток. Крім того, сам хрящ чудово амортизує руху, рівномірно розподіляє навантаження на весь суглоб.

При коксартрозі порушується живлення самого хряща. Він стоншується, а потім зникає острівцями. Якщо процес не зупинити, у місцях атрофії хряща розростається кістка, яка намагається «заповнити» порожнечу. В результаті розвиваються кісткові «шипи» – остеофіти. Це призводить до порушення конгруентності зчленовуються кісток, «стирання» решти ділянок здорового хряща.

Симптоми коксартрозу кульшового суглоба

Коксартроз тазобедренного суставаПерші симптоми коксартрозу залежать від стадії захворювання, а також ступеня ураження кульшового суглоба.

Основні з них – це:

  • біль у тазостегновому суглобі, яка посилюється при русі, зникає в спокої;
  • кульгавість;
  • тугоподвижность в стегновому суглобі;
  • прогресуюче зменшення обсягу рухів стегна;
  • зменшення в обсязі і слабкість м’язів стегна (з-за цього і розвиваються сильні болі в коліні).

Коксартроз 1 ступеня – симптоми. Біль у тазостегновому суглобі помірної інтенсивності, виникають тільки після того, як суглоб довго або інтенсивно працював. Після відпочинку больовий синдром купірується. Обсяг рухів в суглобі не змінений. Хода людини – звична.

Коксартроз 2 ступеня – симптоми. Більш інтенсивний, ніж раніше, больовий синдром відчувається вже не тільки в тазостегновому суглобі, вона іррадіює в пах. Через атрофії м’язів починає турбувати коліно, яке часто болить сильніше, ніж клубово-бедренное зчленування. Біль іноді з’являється в стані спокою, а після фізичного навантаження для її лікування потрібен тривалий відпочинок. При тривалій ходьбі або бігу людина починає кульгати. Обсяг рухів у суглобі знижений; м’язова сила у всіх групах стегнових м’язів знижена.

Коксартроз 3 ступеня – симптоми. Тазостегновий суглоб болить постійно. Больовий синдром зачіпає і всю ногу повністю, що відчувається вже не тільки при ходьбі, але навіть і вночі. Розвивається безсоння, розлади сну.Обсяг рухів суглобових мінімальний. М’язи сідниці, стегна і гомілки атрофуються. При ходьбі людина змушений користуватися допоміжними засобами (палицею).

Якщо артроз розвивається тільки в одному кульшовому суглобі, то слабкі м’язи цього стегна провокують розвиток бокового зміщення тазу, з-за чого довжина хворої ноги зменшується.

Діагностика коксартрозу

Попередній діагноз можна поставити на підставі скарг, огляду пацієнта, під час якого визначають тонус і силу сідничних, стегнових м’язів і м’язів гомілки, вимірюють і обсяг рухів, які здійснюються в суглобі.

Точний діагноз можна поставити на підставі рентгенограми суглоба, виконаної у двох проекціях:

  • 1) При I стадії гіперпластичний процес (розростання) кістки незначний, кісткові виступи локалізуються у кульшовій западині тільки з одного боку навколо її суглобової поверхні. Стегнова кістка интактна. Відстань між сочленяющимися кістками незначно і нерівномірно звужений.
  • 2) II стадія: продуктивний процес спостерігається по обох краях кульшової западини. Розвиваються вже і невеликі деформації головки, а також потовщення шийки стегнової кістки. Відстань між голівкою стегна і кульшової западиною набагато менше норми, нерівномірно.
  • 3) При III стадії гіперплазія кістки спостерігається вже і з боку стегнової, і з боку клубової складової суглоба. Шийка стегна значно потовщена, а суглобова щілина, навпаки, значно звужена.

    Лікування коксартрозу кульшового суглоба

    Ключові моменти терапії коксартрозу залежать від декількох факторів:

    • віку пацієнта;
    • стану його здоров’я;
    • стадії коксартрозу.

    Перша стадія коксартрозулікується амбулаторно. Вона включає такі аспекти:

    1) Виключити тривале ходіння, підйом вантажів, біг.

    2) З медикаментів застосовуються:

    • протизапальні препарати у вигляді мазей та таблеток: «Моваліс», «Індометацин», «Диклофенак», «Реопірин», «Целебрекс»;
    • для поліпшення відновлення тканини внутрішньом’язово і у вигляді таблеток: «Мільгамма», «Нейрорубін», «Склоподібне тіло», «Алое»;
    • хондропротектори: «Артра», «Дона», «Структум»;
    • препарати для поліпшення мікроциркуляції в суглобі: «Пентоксифілін», «Цинаризин»;
    • препарати, що усувають спазм м’язів: «Сирдалуд», «Мідокалм».

    3) Масаж попереку – після зменшення больового синдрому.

    4) ЛФК з інструктором за курсом індивідуально підібраного комплексу вправ.

    5) Фізіотерапія:

    • електрофорез з розчином новокаїну;
    • лазеротерапія;
    • магнітотерапія;
    • ультразвукова терапія.

    Коксартроз другій стадії лікується в стаціонарі:

  • 1) Застосовуються лікарські засоби тих же груп, але перевага віддається внутримышечному або внутрішньовенного їх введення. В суглоб 2-3 рази можуть вводитися гормони («Кеналог», «Солумедрол») при виражених болях.
  • 2) ЛФК – обов’язково.
  • 3) Витягування суглоба на ліжку або на спеціальному столі, з допомогою 5-7-кілограмового вантажу протягом декількох годин в день.
  • 4) Масаж м’язів стегна.
  • 5) Підводний масаж стегна струменем води.
  • 6) Електростимуляція сідничних м’язів.
  • 7) Плавання.
  • 8) Ходьба на лижах – при стиханні болю. Лікування коксартрозу третин стадії також проводиться в умовах ортопедичного або травматологічного відділення:

    1) Медикаментозна терапія включає:

    • пероральне або внутрішньом’язове застосування знеболюючих препаратів: «Целебрекс», «Рофіка», «Диклофенак», «Ібупрофен»;
    • приймати хондропротектори вже зазвичай не має сенсу, так як суглобового хряща вже практично немає;
    • всередину суглоба вводяться гормони: «Кеналог», «Гідрокортизон»;
    • у порожнину суглоба вводяться синтетичні аналоги суглобової «мастила» – гіалуронової кислоти.

    2) Ходити дозволяють тільки з опорою на тростину, а при загостренні – на милиці.

    3) ЛФК.

    4) Гідрокінезотерапія.

    5) Класичний і підводний масаж.

    У деяких випадках функцію суглоба можна відновити тільки за допомогою ендопротезування кульшового суглоба, коли замість пошкодженого встановлюється металевий суглоб з інтактних матеріалів.

    Після такої операції з перших днів потрібно виконувати комплекс вправ, в яких будуть брати участь м’язи стопи, гомілки і стегна. Ходьбу без опори дозволяють з 14 дня після операції. Частково навантажувати суглоб можна через місяць після втручання, повна навантаження дозволяється через півроку. Тоді ж рекомендується санаторно-курортне лікування.

    Профілактика коксартрозу

    Коксартрозу кульшового суглоба можна уникнути, якщо:

    • лікування запальних захворювань суглоба;
    • своєчасна терапія дисплазії суглоба;
    • правильна фізична навантаження: вона повинна бути, але присідання, особливо з вантажем, повинні виконуватися правильно;
    • контроль маси тіла;
    • уникнення травм суглоба.
  • Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя