Коліт кишечника: симптоми, лікування та причини коліту

Зміст

Коліт кишечника являє собою запалення слизової оболонки товстого кишечника.

Це захворювання досить поширене серед тих, хто має які-небудь проблеми з органами травлення. Симптоми коліту багатогранні, але не специфічні, через що його часто плутають з іншими захворюваннями товстого кишечника.

Для постановки точного діагнозу необхідна консультація у спеціаліста, а також проведення інструментальних та лабораторних методів діагностики. Розрізняють кілька форм колітів і як мінімум п’ять її видів в залежності від етіології захворювання.

Причини коліту кишечника

Причин, які можуть спровокувати розвиток запального процесу в слизовій оболонці товстого кишечника, досить багато.

1) Так, найпоширенішою причиною виникнення коліту є інфекція, яка може бути викликана рядом патогенних мікроорганізмів, наприклад: стрептококами, стафілококами, сальмонелами, холерними вібріонами і т. д.

2) Наступною причиною розвитку коліту є частий прийом антибіотиків. Багато людей приймають антибіотики без призначення лікаря в надії якомога швидше вилікувати, наприклад, застуду, не розуміючи, що існує безліч її збудників. Отже, антибіотики, спрацювали минулої застуду, можуть не спрацювати в нинішню. Подібні даремні прийоми лікарських засобів, особливо без підтримуючої терапії, стають причиною розвитку коліту кишечника.

3) У деяких випадках нерегулярне харчування, зловживання алкоголем і постійні стреси провокують виникнення запалення товстого кишечника.

4) Окремо варто виділити згубний вплив токсичних речовин та отрут на організм людини, що може призвести не тільки до коліту кишечника, але і до багатьох інших захворювань. У зоні ризику, де існує висока ймовірність того, що людина зазнає впливу отрут і токсинів, виявляються працівники небезпечних виробництв.

5) Також можуть вплинути на розвиток коліту кишечника різноманітні захворювання шлунково-кишкового тракту (ШКТ), як наприклад: діарея, запори і порушення кровообігу.Деякі фахівці окремо виділяють коліт неясної етіології, коли причини його виникнення не представляється можливим визначити точно. Іноді коліт неясної етіології пов’язують з індивідуальною алергічною реакцією людини на певний харчовий алерген, а також з спадковістю і наявністю аутоімунних захворювань. Коліт неясної етіології називають виразковим.

Таким чином, враховуючи вищеописані причини виникнення коліту кишечника, його можна класифікувати наступним чином:

інфекційний коліт;
лікарський;
токсичний;
виразковий;
ішемічний.

Крім того, кожен з цих видів колітів може володіти гострою або хронічною формою захворювання. Гострий коліт характеризується швидким розвитком і яскравістю проявів. Хронічний коліт розвивається поступово, протікає мляво, а симптоми його не сильно виражені.

Симптоми коліту кишечника

Симптоми коліту кишечника краще всього розглядати з точки зору його форм.

Для гострого коліту характерно поява тягнуть болів і спазмів, постійних позивів до дефекації. Людини може мучити нестійкий стілець, тобто чергування проносу і запору в поєднанні зі здуттям живота і постійним бурчанням.

Нерідко в калі може бути виявлена кров і слиз, що вказує на сильне запалення, а сам кал буде відрізнятися смердючим запахом. Крім того, у хворого відзначаються підвищення температури тіла, слабкість і швидка стомлюваність. У більшості випадків інфекційні, виразкові й токсичні коліти мають гостру форму перебігу.

Для хронічного коліту в першу чергу характерний нестійкий стілець, коли діарея змінюється запорами. Типовими є симптоми тяжкості в животі, переповнення, біль і помилкових позивів до дефекації. У деяких випадках можлива наявність нудоти, присмаку гіркоти у роті, головні болі і запаморочення.

Хронічна форма спостерігається найчастіше в лікарських та ішемічних колітів. Крім того, хронічний коліт дуже часто розвивається внаслідок нерегулярного харчування людини, зловживання алкоголем, а також в якості наслідки після перенесеного гострого інфекційного коліту.

Таким чином, можна виділити загальні для всіх видів колітів ознаки:

болі і спазми;
запори або діарея;
кал з кров’ю або слизом;
підвищення температури тіла;
слабкість, швидка стомлюваність.

Діагностика коліту кишечника

Діагностика коліту починається зі збору анамнезу, в якому враховуються перенесені захворювання хворого, які можуть спровокувати розвиток коліту.

Обов’язковим є пальпація живота, яка дозволить лікарю визначити хворобливі ділянки товстого кишечника та наявність здуття. Важливу роль у діагностиці коліту відіграють лабораторні дослідження.

Обов’язковим до виконання є наступні тести:

загальний аналіз крові;
біохімічний аналіз крові;
аналіз калу.

Дані аналізи дозволяють визначити як загальний стан здоров’я людини, так і специфічні ознаки захворювання, як наприклад: наявність в калі слизу, крові, яєць гельмінтів (см як лікувати гельмінтоз), а також ознак запалення з визначенням збудників.

Крім того, дуже часто діагностику коліту проводять за допомогою інструментальних методів обстеження, які дозволяють візуально оцінити стан слизової оболонки товстого кишечника, визначити наявність і локалізацію запального процесу, а також провести біопсію з наступним лабораторним дослідженням взятого матеріалу.

Інструментальні методи дослідження дозволяють виявити спайки, поліпи, виразки, пухлини товстого кишечнику, що вкрай важливо для постановки правильного діагнозу і подальшого лікування.

До інструментальним методам діагностики відносять:

ендоскопію;
ректороманоскопію;
ірігоскопії;
колоноскопію.

Відмінною особливістю цих досліджень є необхідність попередньої підготовки пацієнта до них.

Лікування коліту кишечника

Визначення точного діагнозу безпосередньо впливає на успіх лікування. Лікування коліту кишечника залежить від локалізації запального процесу, від виду і форми коліту, від супутніх захворювань. У будь-якому випадку необхідно в першу чергу усунути причину захворювання, а в подальшому проводити терапію, спрямовану на підтримання та відновлення здоров’я людини.

1) У разі інфекційного коліту застосовується антибактеріальна терапія. Антибіотики призначаються тільки після проведення посіву на визначення збудників захворювання та їх чутливості до антибактеріальних препаратів. У сукупності з антибіотиками зазвичай призначають препарати, які підтримують мікрофлору кишечника.

2) При отруєннях, які призводять до токсичного або хронічного коліту, має сенс застосовувати кишкові адсорбенти і препарати, прибирають дисбактеріоз кишечника. Адсорбуючі препарати здатні зв’язати і усунути негативний вплив токсинів. Лікування хронічних колітів повинно бути комплексним, що передбачає прийом болезаспокійливих, протизапальних, протидіарейний коштів, а також коштів, які попереджають і лікують шлунково-кишкові розлади.

3) Виразкові коліти (див. неспецифічний виразковий коліт), причини виникнення яких індивідуальні для кожного випадку захворювання, лікують в залежності від причинного фактора. У разі якщо виникнення виразкового коліту пов’язано зі спадковістю, то необхідна симптоматична терапія. Важливу роль у лікуванні коліту кишечника відіграє дієта. Так, хворим показана дієта №4, яка передбачає відмову від жирної, смаженої, дуже солоною або гострої їжі. Дієта дозволяє не перевантажувати ШКТ і не провокувати подальший розвиток запалення. Звичайно, на час лікування варто відмовитися від вживання алкоголю в будь-яких кількостях.

Хірургічне лікування колітів застосовується в рідкісних випадках виразкового коліту, а також у разі ішемічного коліту при утворенні тромбів в гілках черевної аорти з наступною емболією.

Можливі наслідки

Ускладнення коліту у більшості випадків виникають внаслідок відсутності лікування або призначення неправильної терапії.

До таких ускладнень відносять:

інтоксикацію організму.
зневоднення організму.
поява крововтрати і, як наслідок, розвиток анемії.
збільшення ризику розвитку ракових захворювань.
виникнення головного болю і запаморочення.
появу дисбактеріозу.
утворення спайок і рубців, які нерідко призводять до кишкової непрохідності.
перфорація кишкової стінки з подальшим розвитком перитоніту.

Всі перераховані вище ускладнення можливо уникнути, якщо вчасно провести діагностичні дії для постановки правильного діагнозу, а також призначити ефективне лікування. Крім того, дуже важливо дотримуватися спеціальної дієти, щоб не зводити ефект всіх лікувальних дій до нуля. При лікуванні прогноз коліту кишечника в більшості випадків сприятливий.