Контактний дерматит являє собою запалення шкіри, яке виникає в результаті зіткнення шкіри з певним алергеном або подразником.
Такими алергенами і подразниками можуть бути деякі харчові продукти, метали, побутова хімія, косметичні засоби, синтетичні речовини і багато іншого.
Контактний дерматит розвивається швидко, якщо у людини спочатку підвищена чутливість до алергену. В іншому випадку дерматит може розвиватися кілька тижнів, протягом яких людина повинен систематично піддаватися впливу подразника.
Захворювання може виникнути як самостійний синдром, так і в сукупності з алергічним кон’юнктивітом або ринітом.
Причини контактного дерматиту
Контактний дерматит є різновидом клітинної імунної відповіді, поява якого не миттєво. Людина взаємодіє з якоюсь речовиною протягом тривалого часу, протягом якого імунні сили людини можуть перестати «визначати» це речовина як безпечне.
Виникає відповідна імунна реакція, причому у разі контактного дерматиту реакція виникає на місці контакту з подразником, наприклад, на долонях або зап’ястях. Якщо у людини раніше була алергія на якусь речовину, то в такому випадку для появи контактного дерматиту не потрібно багато часу.
Зазвичай достатньо всього декількох годин або днів. Крім того, фактором, який підвищує ймовірність розвитку дерматиту, є пошкодження шкірних покривів. У такому разі дерматит може з’явитися вже через кілька днів після контакту людини з речовиною, на якого у нього раніше не було алергії.
До речовин і предметів, на які у людини найчастіше розвивається алергія і, як наслідок, контактний дерматит, відносять:
- деякі харчові продукти (мед, цитрусові фрукти, риба, арахіс тощо);
- косметичні засоби (шампуні, зубна паста, мило, косметика тощо);
- побутову хімію (засоби для миття посуду, вікон, пральні порошки і т. д.);
- різні речовини (барвники, клей, чорнило);
- метали (золото, срібло, нікель тощо);
- лікарські засоби і багато іншого.
Дивіться також, лікування дерматиту на обличчі.
Симптоми контактного дерматиту
Симптоми контактного дерматиту залежать від подразника, від часу і частоти контактів людини з ним, а також від імунної реакції організму.
У більшості випадків відзначається почервоніння шкіри і набряк на місці контакту з подразником, можлива поява бульбашок, які з часом підсихають, а також висипки та ерозії. Дуже часто уражене місце свербить, що приносить людині деяку незручність. Крім того, свербляче місце людина може несвідомо розчесати, що збільшить ймовірність зараження інфекцією.
Висип найчастіше локалізується на місцях контакту з алергеном, але з часом може ставати більше. При гострому контактному дерматиті з вираженими симптомами можливо підвищення температури тіла, поява ознобу, слабкості та загального погіршення самопочуття людини, особливо якщо приєдналася вторинна інфекція.
Місце виникнення дерматиту може допомогти визначити алерген або подразник.
Діагностика
Діагностика контактного дерматиту починається в першу чергу зі збору анамнезу захворювання і аналізу скарг хворого. В постановці правильного діагнозу допомагає така інформація, як місце почервоніння, наявність свербежу, печіння, час появи перших симптомів, наявність контактів з новими косметичними або хімічними засобами, а також з іншими можливими алергенами. Наявність шкідливих звичок, погані умови роботи, робота на небезпечному виробництві, наявність алергії можуть також допомогти в діагностиці.
Далі, необхідний зовнішній огляд, за допомогою якого лікар впевниться, що шкірні прояви не відносяться до іншого захворювання. Може знадобитися загальний аналіз крові, який покаже стан здоров’я людини, а також важливий показник еозинофілів, які вказують на наявність алергічної реакції в організмі людини. Якщо показник еозинофілів перевищує нормальне значення, то це свідчить на користь наявності алергії.
Якщо за результатами первинного огляду, а також отриманої інформації про спосіб життя людини і його скаргах, неможливо встановити причину виникнення контактного дерматиту, то проводяться спеціальні тести. До таких тестів відносять аплікаційну шкірну пробу. Суть її полягає в нанесенні можливих алергенів на шкіру людини для встановлення позитивної реакції.
Аплікаційна шкірна проба повинна проводитися фахівцем, щоб знизити ймовірність хибнопозитивних або хибнонегативних реакцій. Зазвичай для визначення алергену достатньо двох днів.
Читай також, лікування атопічного дерматиту, а також симптоми алергічного дерматиту.
Лікування контактного дерматиту
Після постановки правильного діагнозу необхідно призначення ефективного лікування. Лікування контактного дерматиту зводиться до виключення взаємодії людини з алергеном, після чого прояви дерматиту досить швидко проходять.
На уражену ділянку необхідно накладення асептичної пов’язки. При необхідності можна користуватися місцевими протизапальними або антигістамінними засобами. У разі сильної алергічної реакції організму, коли до контактного дерматиту приєднується алергічний кон’юнктивіт або риніт, необхідний пероральний прийом антигістамінних препаратів.
Так як уражені ділянки нерідко сверблять, людина може по необережності розчесати їх і занести в рану інфекцію. В такому випадку в обов’язковому порядку потрібно обробляти уражену ділянку місцевими антибіотиками широкого спектру дії. Крім того, для полегшення стану можливе застосування відварів лікарських трав у вигляді примочок, прикладених на уражену ділянку.
Проста ромашка аптечна має протизапальну та протимікробну дію, що сприяє загоєнню ураженої ділянки і навіть зніме свербіж на деякий час.
Ускладнення
Ускладнення контактного дерматиту в більшості випадків пов’язані з приєднанням до ураженої ділянки вторинної інфекції і подальшим її розвитком. Так, можуть з’явитися виразки, гнійні ураження шкіри, абсцеси і флегмони, лікувати які набагато важче, ніж прості прояви контактного дерматиту.
Крім того, контактний дерматит може перейти в хронічну форму. Це відбувається внаслідок того, що людина не може в силу, наприклад, роботи, відмовитися від взаємодії з алергеном. Постійна поява дерматиту переводить захворювання в хронічну форму, справлятися з якою важче.
Профілактика контактного дерматиту
Специфічної профілактики, яка дозволить людині уникнути контактного дерматиту, не існує. Можливо лише зниження ймовірності виникнення дерматиту завдяки таким профілактичним діям:
