Лікарська рослина кизил і його плоди незаслужено обділені увагою більшості людей. В силу специфічних смакових якостей (кизил має кисло-солодкий терпкий смак) і деяких складнощів з вирощуванням кизилу (плоди на кущі або дереві з’являються лише на шістнадцятий рік його життя, а з моменту зав’язування до дозрівання плодів проходить майже півроку) багато дачники абсолютно безпідставно відмовляються від обробітку рослини. Однак його харчові та лікувальні властивості з лишком окупають всі недоліки.
Невеликі яскраво-червоні ягоди кизилу з приємним ароматом містять величезну кількість корисних речовин: органічні кислоти (лимонна, яблучна, янтарна), азотисті речовини, ефірні масла, багато глюкози і фруктози, фітонциди і флавоноїди, пектинові і дубильні сполуки. У кизилі міститься багато вітаміну Е, кальцію, калію, магнію, а за кількістю вітаміну C ягода здатна дати фору такого рекордсмену, як чорна смородина.
Плоди кизилу, включені в повсякденний раціон, благотворно впливають на обмін речовин: прискорюють метаболізм, виводять з організму шлаки і токсини, пов’язують шкідливу щавлеву і сечову кислоту, протистоять отруєнь ртуттю і свинцем, нормалізують рівень холестерину в крові. Поряд з цими властивостями здатність стимулювати роботу підшлункової залози використовується у введенні кизилу в дієту хворих на цукровий діабет.
Кизил має жовчогінну, сечогінну, жарознижувальну, протизапальну і загальнозміцнюючу дію. Вплив на серцево-судинну систему обумовлено нормалізацією артеріального тиску та зміцненням стінок судин. Включення кизилу в їжу дозволяє попереджати склероз, варикозне розширення вен, поява набряків і головних болів. Також ягоди кизилу рекомендують при подагрі, недокрів’ї, геморої, дизентерії, різних шлунково-кишкових захворюваннях, артриті і шкірних хворобах.
Народні рецепти на основі кизилу
У народній медицині використовують свіжі ягоди кизилу, різні напої і настої з них, відвари з листя, кори, коренів і кісточок кизилу.
Як загальнозміцнюючий засіб, при авітамінозі і хронічної втоми 10-15 сухих або свіжих ягід кизилу заливають півлітра води і варять на повільному вогні протягом півгодини. Відвару дають настоятися, проціджують і доводять об’єм до півлітра звичайною кип’яченою водою. Приймають по третині склянки три рази в день.
Для посилення апетиту ягоди кизилу просто включать в щоденний раціон в невеликій кількості.
При розладах шлунка і проносі використовується відвар з 20 свіжих ягід і такої ж кількості листя кизилу на літр води. Рослинну сировину заливають водою, доводять до кипіння і кип’ятять протягом 10 хвилин, потім відвар настоюють і проціджують. Приймають по півсклянки 3-4 рази на день. Для приготування відвару можна використовувати по 2 столові ложки сушених плодів і листя кизилу.
Як сечогінний засіб, а також при недокрів’ї по половині столової ложки сухої трави і кори кизилу заливають склянкою окропу і тримають на повільному вогні півгодини, потім настоюють, проціджують і приймають по чверті склянки 3-4 рази на день.
При ревматизмі 1 чайну ложку подрібнених коренів кизилу заливають півлітра окропу, варять 15 хвилин і настоюють у теплому місці 2 години. Потім засіб проціджують і приймають по дві столові ложки в день.
При цукровому діабеті як ліки рекомендується свіжий кизиловий сік. Перші кілька днів його приймають по 50 грамів за півгодини до їжі, і якщо не з’являється жодного дискомфорту, дозування збільшується до половини склянки щодня. Курс лікування становить не менше 1 місяця.
В якості заспокійливого засобу використовують перемелені кісточки кизилу. З такого порошку готують лікувальний відвар.
Цілі кісточки кизилу застосовують для лікування геморою. Склянка рослинної сировини ділять на шість рівних частин і проковтують їх в шість прийомів протягом дня. Курс такого лікування складає 2 дні.
При мігрені відвар з плодів кизилу застосовують зовнішньо у вигляді компресів.
Протипоказання кизилу
Стиглі ягоди кизилу і кизиловий сік не рекомендується людям з підвищеною кислотністю шлункового соку, а також страждаючим запорами, при нервовій збудливості і безсонні.
Кизил протипоказаний жінкам під час вагітності та годування груддю, а також маленьким дітям і літнім людям.