Ларинготрахеїт: симптоми і лікування, профілактика, ускладнення

Зміст

З настанням осінніх холодів все частіше можна почути діагноз – ларинготрахеїт.

Цим захворюванням страждають як дорослі, так і діти. Діти хворіють частіше з-за вікових особливостей будови гортані.

Ларинготрахеїт характеризують, як захворювання верхніх дихальних шляхів, при якому відбуваються одномоментні запальні процеси слизових оболонок гортані(laryngo) і трахеї (tracheitis). Хвороба носить інфекційний характер, частіше спостерігається як наслідок ГРВІ або герпесной інфекції.

Причини ларинготрахеїту

Захворювання відноситься до высококонтагеозному типу, поширюється повітряно-крапельним шляхом.

У дітей причиною ларинготрахеїту є гемофільна паличка (В-типу), у дорослого може бути викликана як стрептококом (бета-гемолітичних), так і дифтерійною паличкою, або ж вірусами парагрипу. Враховуючи клінічну схожість з дифтерією або по-простому «круп», ларинготрахеїт часто називають «помилковим крупом».

До основних причин безпосередньо відноситься вірус – збудник хвороби. Але є причини, що призводять до захворювання:

гучне надривне спів (у співаків);
тривалий або частий крик (діти раннього віку);
алкоголізм і куріння;
вдихання газів, пилу;
тривале перебування на холоді;
прийом холодних або гарячих напоїв (діє як подразник).

За формою хвороба підрозділяють:

1) Гостра форма;

2) Хронічна форма.У гострому періоді ділять:

1) Первинний (вперше виник);

2) Рецидивуючий (виникає повторно).Хронічний перебіг може бути обумовлено такими факторами як неправильне лікування, зниження імунітету, ряд супутніх патологій (цистит, туберкульоз, гастрит тощо). Хронічна форма зустрічається у педагогів та співаків, як наслідок професійного перенапруження голосових зв’язок.

Первинний ларинготрахеїт може виникати як самостійне захворювання без ознак вірусної інфекції, так і на тлі ГРВІ, або як ускладнення ГРЗ.

Виділяють і третій вид ларинготрахеїту – стенозуючий (обтуруючий). Він виникає на тлі тривалих запальних процесів, як ускладнення. Може виникати на тлі травми гортані або трахеї (хімічний опік, чужорідне тіло).

За течією ларинготрахеїт буває:

хвилеподібного характеру перебігу;
постійним (безперервним перебігом).

Морфологічно захворювання ділять на види:

1) Катаральний вид – зміни: гіперемія, інфільтрація і ущільнення слизової, незначні крововиливи в слизовій.

2) Гіпертрофічний вид – зміни: синюшний колір слизової, інфільтрація волокон м’язової тканини, можуть виникати виразки і кістозні утворення.

3) Атрофічний вид – зміни: слизова вкрита склерозирующимся соединительнотканным освітою, відбувається атрофія м’язової тканини і залоз.

Симптоми ларинготрахеїту

У дорослих перші симптоми ларинготрахеїту, за якими можна запідозрити розвиток захворювання:

гіпертермія (підвищення температури тіла до 40 градусів);
шумне дихання з рясними хрипами (стенотичне дихання);
сиплий голос, біль у горлі;
кашель (гавкаючого характеру);
хворі можуть відчувати труднощі при ковтанні.

У маленьких дітей зустрічається прояв у вигляді помилкового крупа. Напади кашлю, задухи. Ці напади починаються в пізній час доби, по тривалості – до півгодини, мають нав’язливий характер.

При обтурирующем ларинготрахеїті до вищеперелічених симптомів приєднується м’язовий спазм, який тягне за собою дихальну недостатність і гіпоксію (кисневу недостатність).

Ларинготрахеїт може бути як ускладнення таких захворювань, як сифіліс або туберкульоз. У таких випадках прогноз не сприятливий, повне одужання спостерігається вкрай рідко, а втрата голосу спостерігається у 90% випадках.

Діагностика

У дорослих і дітей діагноз можна поставити на підставі:

1) Скарг (біль при ковтанні, осиплість голосу, кашель, гіпертермія слизової гортані) пацієнта;

2) Клінічних проявів (набряк слизової оболонки, гіперемія гортані, збільшення лімфатичних вузлів).Підтвердити діагноз можна:

1) Лабораторними дослідженнями (клінічні аналізи крові та сечі, біохімічні аналізи крові);

2) Інструментальними (ларингоскопія з метою виключення раку, трахеоскопия, рентген органів грудної клітки);

3) Вірусологічними дослідженнями (дослідження мазків слизової і мокротиння).Велику роль в постановці діагнозу має диференціювання від захворювань:

наявності сторонніх тіл гортані або трахеї;
онкологія органів верхніх дихальних шляхів;
паппиломатоза гортані;
заглоточных абсцесів;
астми;
дифтерії;
пневмонії.

Лікування ларинготрахеїту

Опис лікування варто почати з того, що ларинготрахеїт у різних стадіях веде себе по-різному.

Так при початковій стадії захворювання можна обмежитися постільним режимом, голосовим спокоєм, рясним питвом і місцевими антисептиками. У той же час при приєднанні вірусної інфекції, або ж якщо захворювання є наслідком вірусу, необхідно ретельно підібрати лікування ларинготрахеїту.

Це стосується і лікування дітей. У дитячому віці процеси метаболізму в організмі відбуваються набагато швидше, ніж у дорослого, тому від елементарного зневоднення і до стану шоку зовсім небагато.

Лікування ларинготрахеїту можна умовно розділити:

1) Не медикаментозне:

провітрити приміщення;
зволожити повітря;
дотримуватися голосовий спокій (повна тиша);
прийом щадної їжі дрібними порціями;
рясне тепле пиття;
фітотерапія (полоскання і інгаляції з травами, грудний збір.)

2) Медикаментозне:

жарознижуючий (при високій температурі тіла);
противірусні препарати ;
протикашльові;
муколітики (для розрідження харкотиння);
антигістамінні препарати (з метою зняття набряку);
інгаляції (лужно-масляні, інгаляції мінеральною водою, але протипоказані при високій температурі);
зрошення гортані місцевими антисептиками( протипоказано в гострому періоді,через вміст спиртів може призвести до ларингоспазму);
спазмолітики (при наявності спазму гортані);
антибіотикотерапія ( при наявності бактеріальних супутніх захворюваннях).

3) Оперативне лікування:

видалення кіст;
збільшення просвіту гортані.

Ускладнення ларинготрахеїту

Ларинготрахеїт досить добре піддається лікуванню. Якщо у хворого немає глобальних проблем з імунітетом, і він дотримується призначення лікаря, поліпшення стану не змусить себе довго чекати. Але при неправильному лікуванні або його відсутності, з’являються небажані ускладнення:

отит;
трахеобронхіт;
пневмонія;
бронхеолит;
легенева або серцева недостатність;
асфіксія;
стеноз гортанного хряща;
пухлини гортані (частіше доброякісного характеру, що є наслідком тривалого запального процесу).

Профілактика

Профілактика ларинготрахеїту складається з комплексу заходів:

профілактика ГРВІ;
профілактика запальних процесів гортані;
дієта з виключенням гострої, солоної, кислої ,гарячої або холодної їжі;
обов’язкові заняття спортом;
дихальна гімнастика;
загартовування з раннього віку;
виключити переохолодження організму;
прийом імуномодулюючих препаратів.

Якщо ларинготрахеїт протікає в нормальному руслі, без ускладнень, то одужання настає протягом тижня. Не варто займатися самолікуванням, лікувальний процес повинен бути під контролем лікаря.