Серед захворювань сечостатевої системи, простатит займає одне з перших місць по частоті зустрічальності. Його своєчасне лікування дозволяє не тільки запобігти розвитку можливих ускладнень, але і відстрочити появу раку простати.
Гнійний простатит є однією з форм гострого простатиту. Він розвивається в результаті ускладнення катарального простатиту. Для нього характерне утворення гнійних порожнин на місці фолікулів, виділення гною в просвіт сечовипускального каналу. Все це супроводжується появою інтенсивних болів в промежині, підвищенням температури до 38-39 градусів. Після сечовипускання, у сечі виявляються гнійні нитки. Сам процес сечовиділення також стає вкрай болючим.
Лікування гнійного простатиту на ранній стадії дозволяє повністю усунути запальний процес, уникнути утворення абсцесу передміхурової залози, а також запобігти проведення хірургічних втручань.
Медикаментозні способи лікування простатиту
З консервативних методів лікування гнійного простатиту використовуються антибіотики, клізми, свічки, сидячі ванни.
Антибіотики є основним препаратом в лікуванні гнійного простатиту, так як найчастіше він розвивається в результаті впливу будь-яких мікробної інфекції. Використовуються антибіотики широкого спектру дії у великих дозах (так як часто не вдається отримати секрет залози для визначення збудника (секрет залози зазвичай отримують після проведення масажу простати, який протипоказаний при гнійній формі процесу)). Препарати вводяться або внутрішньом’язово або внутрішньовенно, або (під контролем УЗД) безпосередньо в саму залозу.
- При інтенсивному больовому синдромі призначають введення свічок з анальгетиками (пантопон або промедол).
- Мікроклізми сприяють стихання болів, а також розсмоктуванню дрібних гнійних вогнищ.
- Використання сидячих ванн дозволяє знизити біль, а також сприяє дифузному проникненню лікарських препаратів безпосередньо в пряму кишку, а через її стінку – в залозу.
Хірургічне лікування – показання до його проведення
У важких випадках гнійного простатиту потрібно хірургічне втручання. Показаннями до її проведення є утворення масивних гнійників,
загроза розкриття гнійного абсцесу в параректальну клітковину (жирову тканину, що оточує пряму кишку), загроза тромбоутворення та гнійного розплавлення судин тазу.
У разі самовільного прориву гнійника хірургічні заходи зводяться до установки дренажу в порожнину гнійника і ретельного промивання від залишків гною з подальшим ушиванням порожнини.
Якщо абсцес масивний, і існує загроза його прориву в тазову або параректальну клітковину (подібні прориви можуть призвести до летального результату), вдаються до хірургічного розтину абсцесу.
Розкривають його або безпосередньо через промежину (при великих розмірах), або через стінку прямої кишки. Гнійний вміст ретельно видаляється через дренаж, порожнину промивається антисептичними розчинами і, в наслідку, операційна рана ушивається. В післяопераційному періоді показано використання антибіотиків та імуностимуляторів для профілактики рецидиву захворювання.
Показання та протипоказання до проведення лікування
Перед проведеним лікуванням слід з’ясувати, чи є у пацієнта непереносимість того чи іншого препарату, дозволяють його життєві показники провести хірургічне втручання.
Протипоказано при розвитку гнійного простатиту проведення більшості фізіотерапевтичних процедур, масажу простати.
Крім того, проведенні операції протипоказане в гострому періоді захворювання – спочатку слід домогтися стихання запальних процесів.
Як видно з вищесказаного, гнійний простатит, як і будь-яке інше запальне захворювання, що є досить небезпечним і важким станом. Своєчасна діагностика і компетентне лікування дозволяють добитися повного лікування в максимально короткі терміни.
