Стопа людини має забезпечувати не тільки опору при русі, але і функцію амортизації, пом’якшуючи всі поштовхи, що виникають під час ходьби. Для виконання цих завдань, у процесі формування прямоходіння, стопа набула складне склепінчасте будова. При розвитку плоскостопості, вона перестає виконувати ресорну функцію, що призводить з часом до серйозних наслідків.
Зміст:
- Причини статичної плоскостопості
- Ознаки плоскостопості
- Профілактика розвитку плоскостопості
- Як лікувати плоскостопість
У нормі, завдяки тому, що стопа має вигнуту форму у вигляді арки або дуги, при ходьбі відбувається опора не на всю поверхню, а лише на п’яткову кістку ззаду і підстави 1 і 5 пальця спереду. Таким чином, формуються наступні склепіння стопи:
- поздовжнє (вздовж внутрішнього краю);
- поперечний (уздовж підстави пальців).
В результаті такої будови ступні відбувається амортизація при ходьбі по нерівній поверхні, а навантаження тіла на стопу розподіляється рівномірно. При розвитку плоскостопості відбувається деформація склепінь стопи у вигляді їх сплощення. Прийнято виділяти наступні види плоскостопості, в залежності від того, структура зводу порушена:
- поперечний ? відбувається згладжування поперечного зводу стопи, вона стає більш широкої (частіше зустрічається у дорослих);
- поздовжнє ? стопа подовжується за рахунок зменшення висоти поздовжнього склепіння (більш характерно для дітей і підлітків);
- комбіноване ? одночасно присутні обидва види змін стопи.
Крім цього, виділяють: вроджена плоскостопість ? пов’язане з аномаліями розвитку скелета, зустрічається рідко; і придбане плоскостопість ? формується в результаті впливу зовнішніх факторів або захворювань:
- травматична плоскостопість спостерігається після травм в області стопи (переломи кісток, пошкодження м’язово-зв’язкового апарату);
- паралітична плоскостопість зустрічається при різних видах паралічу м’язів стопи і гомілки;
- рахитическое плоскостопість спостерігається внаслідок перенесеного рахіту, при цьому кістки розм’якшуються, і під впливом навантаження відбувається деформація склепіння стопи;
- статична плоскостопість – спостерігається найчастіше, як правило, у жінок, і розвивається внаслідок збільшення навантаження на стопу.
Причини статичної плоскостопості
При формуванні плоскостопості порушується біомеханіка ходьби, стопа компенсаторно розвертається назовні, слідом за нею розгортаються гомілку і стегно. При цьому можливі різні наслідки:
- розвиток остеоартрозу суглобів нижніх кінцівок;
- часті головні болі;
- викривлення хребта;
- формування гриж міжхребцевих дисків.
Ознаки плоскостопості
Для поперечного плоскостопості характерні наступні симптоми:
- біль у стопах і литкових м’язах;
- викривлення I пальця стопи ? hallux valgus;
- потовщення окістя в області голівки I плеснової кістки, що зовні виглядає як шишка у підставі великого пальця;
- формування натоптишів, глибоких мозолів;
- судоми литкових м’язів, поява набряків;
- взуття колишнього розміру стає тісним, зношується з внутрішньої сторони.
Для поздовжнього плоскостопості характерні такі ознаки, як:
- швидка стомлюваність ніг;
- набряки стоп до вечора;
- зміна ходи;
- формування плоско-вальгусної стопи – відбувається поворот пальців стопи і п’яткової кістки назовні.
Профілактика розвитку плоскостопості
З метою запобігання сплощення зводу стопи бажано виконувати наступні рекомендації:
Як лікувати плоскостопість
Лікування плоскостопості у дорослих передбачає використання наступних методів:
Ортопедичне взуття відрізняється наявністю спеціальних устілок, що забезпечують правильне функціональне положення стопи при ходьбі. Підошва такого взуття має удар поглинаючими властивостями. Застосування ортопедичних устілок або взуття допомагає підтримувати звід стопи у фізіологічній позиції, що, в свою чергу, призводить до наступним результатам:
- зменшується навантаження на стопи;
- запобігає їх втома;
- відбувається попередження деформацій суглобів;
- поліпшуються амортизаційні функції стопи, знижується навантаження на хребет.
Максимальним терапевтичним ефектом володіє використання індивідуальних ортопедичних устілок. Вони враховують всі особливості будови, можуть оснащуватися додатковими елементами (наприклад, пронаторами). В домашніх умовах необхідно виконувати вправи ЛФК, які є важливим і обов’язковим напрямком у лікуванні плоскостопості і дозволяють:
- виправити незначні деформації стоп;
- зміцнити м’язи, що формують склепіння стопи;
- поліпшити кровообіг;
- знизити стомлюваність ніг.
Гімнастика повинна проводитися регулярно, щодня, два рази протягом дня за 15 хвилин. Корисно виконувати наступні вправи:
- підйом невеликого м’яча ногами;
- захоплення олівця пальцями ніг;
- ходьба навшпиньки;
- ходьба з опорою на зовнішню сторону стоп;
- перекочування ногами пляшки.
Додатково до занять лікувальною фізкультурою потрібно проводити масаж стоп. При цьому слід враховувати принципи виконання масажу:
- курс повинен складатися не менш ніж з 12 процедур;
- процедури виконуються через день;
- тривалість одного сеансу повинна складати не менше 10 хвилин;
- під час масажу слід також приділяти увагу м’язам спини і гомілки.
Для масажу можна застосовувати спеціальні масажні пристосування (килимки, ролики, кульки). Рекомендується робити теплі ванночки для ніг – це сприяє розслабленню м’язів. При поперечному плоскостопості формується так звана вальгусна деформація стопи. Залежно від кута відхилення I пальця стопи виділяють три ступеня:
Консервативне лікування поперечного плоскостопості проводиться тільки при першій мірі і складається з методів, описаних вище. Спрямоване на зняття больових відчуттів, попередження ще більшої деформації стопи. При II і III ступеня цього виду плоскостопості проводять хірургічне лікування.