Лікування подагри медикаментами

План лікування подагри складається лікарем для кожного хворого індивідуально і залежить від стадії хвороби, т. к. тактика терапії при гострому нападі та допомога хворому при хронічному перебігу захворювання різна. Кожному пацієнту даються загальні рекомендації про необхідність дотримання певного режиму, який би перешкоджав наступу переходу хвороби в хронічну стадію і рецидивів (коли хвороба вже стала хронічною). Такими профілактичними заходами можуть стати наступні правила:

  • Відмова від прийому алкоголю.
  • Боротьба з ожирінням.
  • Дотримання дієти №6.
  • Санаторно-курортне лікування та фізіотерапія.
  • Також, після призначення лікарських препаратів, кожного хворого обов’язково інформують про тих побічних діях, які вони можуть надавати.

    Про загальні принципи лікування подагри медикаментами і поговоримо в цій статті.

    Зміст

    • 1 Основні принципи призначення медикаментів
    • 2 Лікування гострого подагричного нападу
    • 3 Корекція рівня сечової кислоти в крові
    • 4 Медикаментозна терапія ускладнень подагри


    Основні принципи призначення медикаментів

    При призначенні лікарських препаратів для лікування подагри лікар поділяє курс терапії на два основних етапи:

    • I – призначаються медикаментозні засоби для усунення запальних реакцій: набряк, біль, почервоніння, відчуття тепла в області ураженого суглоба, які приймаються пацієнтом до повного зникнення всіх симптомів;
    • II – після усунення ознак запалення або через декілька днів і тижнів після їх зникнення хворому призначаються засоби для зниження рівня сечової кислоти в крові і для профілактики повторних нападів артритів, появи тофусів і ниркової недостатності.

    Прийом лікарських засобів для усунення урикемии, який був початий несвоєчасно, може призводити до початку рухів кристалів уратів в інших суглобах. Це ускладнює перший подагричний напад і посилює страждання хворого, саме тому більшість лікарів не рекомендують ранній початок прийому препаратів цієї групи і радять починати курс такого лікування тільки через кілька днів або тижнів (в залежності від тяжкості першої подагричної атаки) після повного зникнення ознак запалення суглоба.

    У комплекс медикаментозного лікування подагри можуть включатися препарати у вигляді таблеток, розчинів для ін’єкцій і мазей для зовнішнього застосування.

    Лікування гострого подагричного нападу

    Основна мета лікування першого нападу подагри полягає у швидкому усунення ознак запалення, попередження рецидивів хвороби і її переходу в хронічну форму, що супроводжується ураженням нирок, руйнуванням суглобів і освітою тофусів.

    Для цього можуть застосовуватися нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ). Вони зручні у використанні, але можуть купірувати напад лише через 12-24 години після його початку.

    Для отримання більш швидкого ефекту лікар спочатку призначає хворому високі дози цих протизапальних засобів, а після отримання необхідного ефекту щодо усунення ознак запалення – знижує дозування. Як правило, вже через кілька діб ці препарати скасовуються.

    Найбільш ефективними медикаментами для усунення гострих подагричних артритів визнані такі нестероїдні протизапальні засоби:

    • Індометацин;
    • Диклофенак (Діклоберл);
    • Бутадіон;
    • Напроксен;
    • Німесулід (Найз).

    Перераховані вище засоби, для досягнення швидкого терапевтичного ефекту, призначаються лікарем як для зовнішнього так і для внутрішнього застосування. Паралельно з ними, для підтримки функцій печінки, шлунка і кишечника, які можуть порушуватися з-за прийому нестероїдних протизапальних, хворому рекомендуються препарати для підтримки роботи органів ШКТ.

    НПЗЗ, які є похідними ацетилсаліцилової кислоти, для лікування подагричного артриту не використовуються, оскільки вони утруднюють виведення уратів з організму.

    У лікуванні гострих подагричних нападів артриту добре зарекомендував себе препарат Колхіцин, який крім гальмування виділення активних речовин, що сприяють запаленню, здатний впливати на відкладення уратів в суглобових тканинах. Його найбільша ефективність відзначається при його ранньому призначенні, яке відбулося у перші 12-24 години нападу. Вже через 6-12 годин після першого прийому у хворого спостерігаються поліпшення в перебігу артриту і зниження рівня сечової кислоти в крові.

    У комплексі з НПЗЗ при вкрай тяжкому першому подагричний напад можуть використовуватися стероїдні гормони, які також сприяють усуненню запалення. Для цих цілей можуть застосовуватися наступні препарати:

    • Кеналог;
    • Гідрокортизон;
    • Дипроспан.

    Приводом для їх призначення можуть стати важкі випадки артриту, коли в суглобі скупчується велика кількість рідини і клінічні випадки, коли прийом НПЗЗ і Колхіцину протипоказаний з-за присутності інших супутніх подагрі патологій.


    Корекція рівня сечової кислоти в крові

    Для припинення надходження сечової кислоти в організм хворого призначається дієта, раціон якої включає в себе продукти, що не містять солей уратів, а для прискорення виведення сечової кислоти використовуються препарати з групи урикодепрессантов. Ці кошти переривають деякі біохімічні реакції, які сприяють припиненню синтезу сечової кислоти в організмі.

    Для припинення синтезу уратів в організмі застосовуються такі препарати:

    • Алопуринол;
    • Тиопуринол;
    • Алломарон.

    Алопуринол і Тиопуринол призначаються при відсутності ознак гострого запалення суглобів. Вони можуть застосовуватися для профілактики гострих нападів та розвитку наслідків подагри (тофусів та уражень нирок). Якщо напад подагричного нападу починається під час загострення подагри, що можливо при неправильному підборі дози або при призначенні урикодепрессантов в перші півроку після першого нападу, а хворий вже приймає ці препарати, то їх скасування не проводять.

    В інших ситуаціях Алопуринол і Тиопуринол може призначатися з метою профілактики загострення подагричного артриту. Для цього їх дозують за спеціальною схемою, яка передбачає постійний контроль рівня сечової кислоти в крові і збільшення дози до досягнення нормалізації рівня уратів в сечі.

    Препарат Алломарон, завдяки своїм фармакологічним властивостям, не тільки дозволяє затормаживать синтез сечової кислоти в організмі, але і сприяє швидшому виведенню уратів з організму разом з сечею.

    Також для прискорення виведення сечової кислоти разом з сечею можуть використовуватися деякі діуретики. До них відносяться:

    • Уролесан;
    • Кетазон;
    • Уродан;
    • Бензобромарон.

    В деяких випадках підвищення рівня уратів може викликатися супутніми захворюваннями – ІХС, бактеріальними та вірусними інфекціями, цукровим діабетом, тиреотоксикозом. При швидкому та ефективному лікуванні цих патологій відповідними медикаментозними засобами, спостерігається і зниження рівня уратів в крові. Це сприяє полегшенню страждань хворого і гальмує прогресування подагри.

    Медикаментозна терапія ускладнень подагри

    Для лікування розкритих і інфікованих тофусів застосовуються різні антисептичні розчини та антибактеріальні засоби, які перешкоджають занесенню та поширенню інфекції. При своєчасному лікуванні та профілактиці загострень подагри ці подагричні шишки самостійно зменшуються, і саме ці заходи є кращими способами попередження цих ускладнень хвороби.

    Найбільш складну задачу для лікарів являє лікування такого важкого ускладнення подагри, як хронічна ниркова недостатність. Для її профілактики хворим призначаються періодичні внутрішньовенні вливання ощелачівающіх розчинів (електролітних і содового). Такі інфузії обов’язково проводяться під контролем лабораторних показників крові і сечі, які дозволяють оцінювати кількість виведеної з організму сечової кислоти і кислотно-основний стан.

    Відсутність комплексного лікування подагри може призводити до ускладнення захворювання і поступової інвалідизації хворого, яка згодом призводить до летального результату. Багато пацієнтів, які страждають цим важким і грізною недугою, змушені все життя приймати препарати для зниження рівня уратів в крові, але при цьому відчувають себе абсолютно здоровим тривалий час. Саме тому прийом медикаментозних засобів при подагрі є основним методом лікування цієї хвороби. Не нехтуйте рекомендацій лікаря щодо їх прийому і будьте здорові!

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя