Зміст статті:
Лімфаденопатія у дорослих локалізована в черевної порожнини, супроводжується збільшенням лімфатичних вузлів, що пояснюється розвитком запальних процесів в організмі. Даного патологічного стану присвоєно кілька кодів у міжнародному класифікаторі хвороб МКБ 10 – I88, L04, R59.1. Однак лімфаденопатії не відносять самостійним захворюванням. Це вважається лише проявом патології різного генезу.
Етіологія лімфаденопатії черевної порожнини
Черевна порожнина є однією з найважливіших частин тіла людини, де розміщується велика кількість лімфовузлів. Вони мають чітке призначення в організмі – очищення лімфи від бактерій, чужорідних об’єктів і шкідливих речовин. Запалення лімфатичних вузлів відбувається при їх атаці якими інфекційними агентами, які вражають внутрішньоочеревинне простір.
До причин розвитку лімфаденопатії відносять:
- вірусні захворювання – кір, гепатит, ВІЛ-інфекція;
- бактеріальні інфекції, спричинені пиогенными бактеріями – сифіліс, бруцельоз, хвороба котячої подряпини, туляремія;
- інфекційні захворювання, викликані паличкою Коха (туберкульоз);
- венеричну лимфогранулему;
- злоякісні процеси в організмі;
- грибкові захворювання, паразитарні інфекції – токсоплазмоз, филяриатоз;
- алергічну реакцію організму.
У дорослих лімфовузли можуть бути збільшеними після травм в області живота. Іноді подібна патологія виникає на тлі прийому деяких ліків – алопуринолу, пеніциліну, цефалоспорину.
Типи лімфаденопатії
Не існує єдиної класифікації лімфаденопатії. Патологічний стан прийнято розділяти на типи з урахуванням його розташування в тілі людини, числа і розміру вогнищ запалення, тривалості перебігу.
Локальна лімфаденопатія характеризується збільшенням лімфатичних вузлів однієї групи — у черевному або зачеревному просторі, між ворітної і порожнистою веною, парааортальних. Це сама проста і часто зустрічається форма патології. Регіональна лімфаденопатія відрізняється збільшенням лімфовузлів в кількох суміжних областях тіла. Генералізована форма, що супроводжується виявленням ознак запалення в різних не пов’язаних між собою ділянках тіла.
З урахуванням строків і характеру розвитку лімфаденопатія буває:
- гострою: відрізняється яскраво вираженими симптомами, які швидко зникають після призначення правильного лікування;
- хронічної: розвивається протягом тривалого періоду часу, часто супроводжується ускладненнями;
- рецидивуючої: патологічний стан проявляється знову після пройденого лікування.
Брижова лімфаденопатія виділяється в окрему категорію подібних патологій. При її розвитку запалюються мезентеріальні лімфовузли, які знаходяться в паховій області. Цей стан важко діагностувати особливості розміщення патологічних вогнищ.
Лімфаденопатії поділяють за ступенями тяжкості – I, II, III. Класифікація здійснюється з урахуванням діаметра збільшених лімфатичних вузлів. I – до 15 см, II – до 25 см, III ступінь – більше 25 див.
Характерні ознаки патології
Основною ознакою запалення лімфовузлів в черевній порожнині називають збільшення їх діаметра. Патологічний стан часто супроводжується додатковими симптомами:
- збільшується температура тіла;
- з’являється пітливість, особливо в нічний час;
- спостерігається значна втрата ваги;
- відбувається збільшення розмірів печінки та селезінки;
- порушується процес травлення, що супроводжується нудотою, блювотою, втратою апетиту;
- загальне погіршення самопочуття.
Перелік симптомів залежить від форми патології. При гострій лімфаденопатії лімфовузли стають болючими, розвивається набряк і почервоніння в проблемній області тіла. При хронічній формі такі неприємні відчуття відсутні, клінічна картина має стертий характер.
Особливості діагностики
Для визначення причин розвитку патології і постановки точного діагнозу після виявлення збільшених лімфовузлів у чревной порожнини лікарі беруться за збір анамнезу. Пацієнта запитують про його спосіб життя, проведених медичних маніпуляціях, можливі контакти з тваринами, присутності випадкових статевих зв’язків. Обов’язково здійснюється огляд місць запалення, визначається розмір лімфатичних вузлів, наявність болю та інших симптомів.
Для виявлення походження патології та ступеня розвитку негативних процесів у організмі здійснюється апаратна та лабораторна діагностика:
- біохімічний, серологічний і загальний аналіз крові;
- дослідження сечі;
- аналізи крові на сифіліс та ВІЛ-інфекцію;
- УЗД, МРТ, КТ;
- рентгенографія.
У клінічно важких випадках проводиться біопсія лімфатичних вузлів, біоптат кісткового мозку, остеосцинтиграфія та інші дослідження на розсуд лікаря. Якщо причина розвитку патології неясна, рекомендується лапароскопія. Тільки після встановлення точного діагнозу приймається рішення про вибір тактики лікування.
Терапевтичні методи
Лікуванням лімфаденопатії займаються інфекціоністи, онкологи, ендокринологи. Терапія даного стану спрямована на усунення причин його виникнення, а не на позбавлення від проявляються симптомів. Для цього застосовується ряд медикаментів, народна медицина, у важких випадках абдомінальні операції.
Медикаментозне лікування
Щоб патологічний процес перестав поширюватися по організму людини, при бактеріальної інфекції призначають антибіотики. Їх можуть колоти у вигляді ін’єкцій або призначати в таблетках. Лікарі вважають за краще виписувати пацієнтам антибіотики з групи макролідів – Рокситромицин, Мидекамицин, Джозамицин.
Медикаментозне лікування при збільшенні розмірів лімфовузлів, розміщених у межах черевної порожнини, полягає у застосуванні таких препаратів:
- Імуномодулятори: Циклоферон, Віферон, Лікопід. Використовуються для збільшення природних захисних функцій організму, для попередження рецидивів захворювання.
- Протизапальні засоби: Ібупрофен, Парацетамол. Застосовуються для знеболювання, зняття спека, зменшення запалення.
- Спазмолітики і знеболюючі препарати: Анальгін, Спазмалгон. Використовуються з метою зменшення болю та усунення спазмів.
Коли причиною розвитку лімфаденопатії стала герпетична інфекція, для лікування використовують Ацикловір, Арбідол. При виявленні будь-яких вірусних захворювань вдаються до специфічної противірусної терапії.
При неефективності застосовуваного медикаментозного лікування або при виявленні злоякісних процесів в організмі показано видалення запалених лімфатичних вузлів. В подальшому обов’язково проводиться хіміо – або радіотерапія. Оперативне втручання показано при виявленні гнійних процесів в лімфовузлах.
Народне лікування
Продукти бджільництва часто викликають алергію
Застосування засобів народної медицини доцільно при виявленні початковій стадії захворювання або в якості допоміжної терапії. При лімфаденопатії використовуються зовнішні засоби для прийому всередину.
- Спиртові настої лікарських трав. Переважно використовуються препарати, що містять в якості основи ехінацею, календулу. Готовий аптечний розчин розводять у теплій воді в рівних пропорціях. В отриманій рідини змочують шматок марлі, яку в подальшому прикладають до запаленої ділянки на 15-20 хвилин по кілька разів на день.
- Настій з кореня ожини. Столову ложку сировини проварити в 450-500 мл води протягом 10 хвилин. Охолоджену рідину проціджують і приймають по 100 мл перед кожним вживанням їжі. Настій нормалізує функціонування кишечнику і усуває запалення лімфатичних вузлах.
- Цілюща суміш з медом. Змішати висушений корінь малини відростки і ялиці в рівних кількостях, подрібнити до порошкоподібного стану. Частина рослинної сировини висипати в ємність, посипати цукром і залити медом. Шари повторюють, поки не використовують всі підготовлені інгредієнти. Суміш настоюють протягом доби, після чого варять на водяній бані протягом 6 годин. Ліки повинні витримуватися 2 доби, після чого проціджують. Цілющу суміш з медом приймають по чайній ложці кожного разу перед їжею.
Профілактика і прогноз при збільшенні лімфовузлів
Щоб запобігти розвитку гіперплазії лімфовузлів, важливо дотримуватися здорового способу життя. Людині рекомендується відмовитися від паління, вживання алкоголю, наркотиків. Дуже важливо піддавати тіло систематичним фізичним навантаженням, багато рухатися, гуляти на свіжому повітрі. У перелік профілактичних заходів при лімфаденіті входять наступні рекомендації:
- при виявленні будь-яких проблем зі здоров’ям — загострення гастриту, підвищення температури тіла, загальна слабкість — необхідно одразу ж звертатися за консультацією до лікаря;
- необхідно уникати контакту з безпритульними тваринами, після спілкування з домашніми улюбленцями потрібно ретельно мити руки;
- слід уникати безладних статевих зв’язків, використовувати бар’єрні методи контрацепції;
- мінімум раз на рік всім чоловікам і жінкам необхідно здавати загальні аналізи і проходити профілактичне обстеження організму для раннього виявлення можливих патологій.
Прогноз при лімфаденопатії залежить від етіології його розвитку, загального стану пацієнта і своєчасно розпочатого лікування. При локальній формі захворювання часто вдається повністю одужати без негативних наслідків для організму. При генералізованої лімфаденопатії результат менш сприятливий.
