Логоневроз у дітей: чи допоможе фізіотерапія?

Логоневроз у дітей: чи допоможе фізіотерапія?

Логоневроз (невротичне заїкання) – рухове невротичний розлад, що характеризується порушенням плавності, темпу і ритму мови. Це пов’язано з судорожними скороченнями м’язових волокон, що беруть участь у мовному акті. Дана патологія є досить поширеною в дитячому віці. Короткочасне заїкання спостерігається у 4 % дітей. Іноді (в 1 % випадків) захворювання має стійкий характер. Частіше зустрічається у хлопчиків, ніж у дівчаток. Критичний період припадає на вік 4-5 років, коли відбувається інтенсивне формування мислення. Ризик виникнення заїкання також підвищується в період становлення мовлення (2-3 роки).

Зміст

  • 1 Причини логоневрозу
  • 2 Клінічні прояви
  • 3 Діагностика
  • 4 Види заїкання
  • 5 Лікування логоневрозу
  • 6 Фізіотерапевтичне лікування
  • 7 Висновок


Причини логоневрозу

  • Спадкова схильність.
  • Наявність заикающихся осіб у близькому оточенні.
  • Гострі психічні травми (розлука з батьками, перші відвідування дитячого садка, переляк).
  • Тривалі психотравмуючі ситуації (напружена обстановка та конфлікти в родині, деякі особливості виховання).
  • Родова травма з ушкодженням нервової системи.
  • Інформаційні перевантаження.
  • Спроби форсування темпів розвитку мовлення.
  • Підвищені вимоги батьків до мовлення дитини.
  • Двомовність в сім’ї.
  • Напади заїкання частішають після перенесених інфекційних захворювань, перевтоми.

    Клінічні прояви

    Логоневроз у дітей: чи допоможе фізіотерапія?Заїкання може протікати в гострій формі або проявлятися епізодично. Його появі часто передують різні невротичні розлади (страхи, тики, нічний енурез, порушення сну та ін). Надалі воно може піддаватися зворотному розвитку або фіксуватися у вигляді невротичного стану з синдромом заїкання, до складу якого входять різні астенічні, фобічні (фобія – острах), депресивні розлади і вегетативні прояви. У початковому періоді захворювання виникають тонічні судоми в дихальній і вокальної мускулатурі, пізніше з’являються судоми в артикуляційної (відповідальної за відтворення звуків) мускулатурі. Надалі виявляються різні супутні мови рухи м’язів обличчя, шиї, рук.

    Логоневроз може мати різну вираженість – від різко виражених мовних дефектів, які ускладнюють спілкування, до плавної незатруднительной мови. Заїкання посилюється при хвилюванні, емоційному напруженні. У звичній для дитини, домашній обстановці, при спілкуванні з близькими і друзями воно стає практично непомітним.

    По закінченню 1-2 років діти починають помічати свій дефект мови і соромляться його. Вони відмовляються брати участь у виступах, намагаються не говорити в присутності сторонніх. У старших дітей може розвиватися страх мовлення (логофобия), що ускладнює навчання в школі і засвоєння шкільної програми.

    В підлітковому віці ще більше загострюється реакція на мовний дефект. На основі цього у ослаблених дітей з певними особливостями характеру виникає невротичний формування особистості, в структуру якого входить заїкання, знижений настрій, патологічне зміна характеру.

    Перебіг захворювання має хвилеподібний характер із періодами загострення симптомів. У багатьох пацієнтів воно затяжне, але в більшості випадків в період статевозрілості заїкання згладжується або зникає. Це пов’язане з дозріванням нервової системи і мовно-рухових центрів. Певну роль відіграють компенсаторні механізми. Проте у 10 % хворих симптоми хвороби зберігаються протягом усього життя.

    Діагностика

    Логоневроз у дітей: чи допоможе фізіотерапія?Діагноз «логоневроз» базується на клінічній картині, історії захворювання. Спеціаліст оглядає і обстежує дитини. Для виключення органічної патології нервової системи при необхідності призначаються електроенцефалографія, комп’ютерна томографія, МРТ та ін Лікар проводить диференційну діагностику логоневрозу з іншими видами заїкання, так як від цього залежить тактика ведення хворих.


    Види заїкання

  • Невротичний (власне логоневроз).
  • Неврозоподобное (розвивається в осіб з органічними рисами психіки, поєднується з тики, енурез, розсіяної неврологічної симптоматикою; реакція особистості на дефект мови відсутня; виявляються зміни на електроенцефалограмі).
  • Органічне (виникає на фоні органічної патології головного мозку і являє собою гиперкинез з насильницькими скороченнями м’язів, відповідальних за формування мови, часто поєднується з порушенням дихання).
  • Лікування логоневрозу

    Лікування дитини із заїканням повинно бути раннім і комплексним. Воно здійснюється в амбулаторних умовах, логопедичних полустационарах. У важких резистентних випадках проводиться терапія в спеціалізованих логопедичних відділеннях психіатричних клінік. На першому етапі з’ясовується причина заїкання, яку треба обов’язково усунути.

    Лікувальні заходи

  • Психотерапія.
  • Якщо заїкання пов’язане з психічною травмою, то на початку лікування рекомендується дотримувати режим мовчання на 7-10 днів з подальшим поступовим включенням мовленнєвої діяльності дитини. В сім’ї теж повинен бути присутнім особливий мовний режим. Логоневроз у дітей: чи допоможе фізіотерапія?При цьому мовна навантаження обмежується, мова всіх членів сім’ї повинна бути плавною, повільною, спокійною. Не можна привертати увагу дитини до недоліку мовлення або висловлювати зауваження з цього приводу. Рекомендується оберігати дитину від психічних перевантажень, перевтоми. У важких або затяжних випадках заїкання застосовується індивідуальна або групова психотерапія, аутогенне тренування. Всі види психотерапії проводяться з метою поліпшення емоційного стану дитини, подолання страхів, формування правильного ставлення до проблеми та можливості її розв’язання.

  • Логопедичні заняття.
  • Цей вид лікування починається після стабілізації стану та усунення невротичних розладів. При проведенні логопедичних занять з дитиною логопед не повинен акцентувати увагу на мовних дефектах, так як це може посилити мовленнєвий розлад. Кожному хворому підбирається комплекс спеціальних вправ, які роблять мова плавною і допомагають усунути заїкання.

  • Фізіотерапія (розглянемо нижче).
  • Лікувальна фізкультура.
  • Медикаментозне лікування:
    • седативні препарати (на основі валеріани, собачої кропиви, меліси та ін);
    • транквілізатори (седуксен, еленіум).

    Фізіотерапевтичне лікування

    Лікування фізичними факторами доповнює основне, що допомагає стабілізувати роботу нервової системи, заспокоює дитину і покращує його психоемоційний стан.

    З седативної метою призначаються:

    • Логоневроз у дітей: чи допоможе фізіотерапія?лікувальний електрофорез на комірцеву зону з седативними засобами;
    • электросонтерапия;
    • франклінізація;
    • ванни з азотом, йодом і бромом;
    • голкорефлексотерапія;
    • аеротерапія;
    • вибромассажная релаксація;
    • лікувальний масаж.

    Для нормалізації роботи артикуляційних м’язів проводяться:

    • діадинамотерапія на область гортані;
    • дарсонвалізація передньої поверхні шиї.

    Висновок

    Логоневроз – це досить серйозна проблема в житті дитини, яка при тривалому існуванні призводить до психічних розладів. Батьки повинні розуміти, що чекати, коли заїкання «пройде само собою», не варто, так як впоратися самотужки з цією проблемою дуже складно, а іноді й неможливо. При цьому у хворого може бути більш важка патологія нервової системи. Ось тому при перших проявах захворювання необхідно звернутися до лікаря, який допоможе з’ясувати і усунути причину заїкання, призначить правильне лікування.

    Телеканал «Білорусь 1», програма «Дитячий лікар», випуск на тему «Заїкання у дітей»:

    Логопед Світлана Томіліна розповідає про заїкання:

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: