Менінгітом називають розвиток запального процесу в оболонках, що покривають головний і спинний мозок.
Уражатися може будь-яка з трьох оболонок на будь-якому її протязі, у процес може втягуватися також речовина самого – спинного або головного – мозку.
У дітей і дорослих викликати менінгіт може велика кількість вірусів і бактерій, а також гриби та найпростіші, в залежності від типу збудника змінюються і шляхи зараження.
У гострому періоді захворювання можна виявити тільки за допомогою люмбальної пункції. Лікування буде залежати від виду мікроорганізму, що викликав процес, ступеня його поширеності, вихідного стану організму. Захворювання є небезпечним для життя.
Класифікація
Існує кілька класифікацій даного патологічного процесу за різними критеріями. По виду збудника менінгіти бувають:
Серозний менінгіт найчастіше викликають віруси, рідше – деякі бактерії і гриби. Гнійний менінгіт, викликаний бактеріальною флорою.
По шляху появи інфекції в оболонці мозку менінгіт буває первинним і вторинним. Перший вид розвивається як самостійне захворювання, коли мікроб потрапляє в організм і відразу з током крові або лімфи осаджується на оболонки мозку, де і викликає патологічний процес. Вторинний менінгіт – коли мікроб потрапляє на оболонки з іншого вогнища запалення.
По локалізації менінгіт може бути конвекситальный (поверхневий) і базальний (процес розвивається в глибинних структурах).
Залучення в патологічний процес оболонок мозку: якщо запалилися м’яка і арахноідальной оболонки – лептоменингит, сама тільки павутинна оболонка – арахноїдит, тверда оболонка – пахименингит. По дорозі проникнення мікроба інфекційний процес може бути: лімфогенним (мікроб проник зі струмом лімфи), гематогенним (з током крові), периневральним (по шляху проходження нервових волокон) і контактним (коли мікроб потрапив через рану порожнини черепа).
Як передається менінгіт?
Мікроби, здатні подолати специфічний клітинний бар’єр, яким імунітет огородив мозок від зовнішніх впливів, можуть проникати до нього різними шляхами:
Симптоми менінгіту у дітей і дорослих
На даний момент все частіше менінгіт у дорослих і дітей має нетипові симптоми, що значно ускладнює діагностику. Але деякі загальні, «класичні» риси все ж таки зберігаються. Вони такі (для всіх менінгітів, крім туберкульозного):
Зазвичай менінгіт починається з появи ГРЗ-подібних явищ: нежиті, кашлю, кон’юнктивіту, що супроводжуються змінами загального самопочуття (млявість, ломота в тілі, зниження апетиту). При цьому підвищення температури тіла не є обов’язковою ознакою.
При вторинних менінгітах спочатку з’являються симптоми основного захворювання: кашель, задишка – при пневмонії; температура, виділення з вуха – при отиті; закладеність і гнійне відокремлюване з носа – при синуситі.
Потім розвиваються симптоми безпосередньо самого менінгіту:
1) Поява лихоманки. Якісь характерні цифри для менінгіту не можна назвати, але зазвичай гіпертермія – вище 38°C;
2) Головний біль, який зазвичай описують таким чином:
3) Світлобоязнь;
4) Підвищена чутливість шкіри до найменших тактильним або температурних подразників;
5) Людина стає млявим, сонливим. У немовлят саме ці ознаки в поєднанні з температурою і виступаючим над кістками великого тім’ячка є основними ознаками даного захворювання;
6) Можливо пригнічення свідомості аж до коми (відсутність реакції навіть на сильні тактильні подразники, порушення власного дихання людини);
7) Може бути агресивний стан, марення, галюцинації, що може нагадувати «білу гарячку» або подібний стан;
У деяких випадках (особливо у маленьких дітей) хвороба може дебютувати з розвитку генералізованих судом (з порушенням свідомості, при цьому дихання може зупинятися).
Туберкульозний менінгіт має значні відмінності. Його розвиток повільний, тривалий час людина відзначає підвищену втому, втомлюваність, не дуже інтенсивний головний біль, що періодично виникає блювота.
Потім розвиваються різні види косоокості, можна відзначити несиметричність повік або куточків рота, людині стає важко вишкірити зуби або надути щоки. Всі ці симптоми розвиваються поступово, супроводжуються підвищенням температури до невеликих цифр.
Менінгіт у дітей: симптоми, на які варто звернути увагу – доктор Комаровський.
Діагностика менінгіту
Перший етап діагностики полягає у проведенні люмбальної пункції: між поперековими хребцями (там вже немає спинного мозку) під місцевим знеболенням робиться прокол спеціальною голкою. Для дослідження береться зовсім невелика кількість спинномозкової рідини, яка досліджується лабораторно.
З однієї частини ліквору можна сказати, є чи менінгіт, наскільки він виражений, гнійний або серозний процес. Інша частина (це буквально кілька крапель), пророщена на різних поживних середовищах, через 5 або більше днів допоможе лікарям зорієнтуватися з видом збудника і чутливість його до антибіотиків.
Так, якщо менінгіт – серозний, то в лікворі буде відзначатися підвищена кількість клітин (у дорослих – понад 10, у дітей цифра залежить від віку), більша частина (понад 50%) яких представлена лімфоцитами.
При гнійному менінгіті більший відсоток припадає на нейтрофіли.
При підозрі на туберкульозний менінгіт необхідно проведення рентгенологічного дослідження легень: запалення оболонок мозку в цьому випадку буде вторинним, і розвиватися тільки тоді, коли в легенях є туберкульозний вогнище.
Магнітно-резонансна або комп’ютерна томографія показані в перші 7 днів тільки у випадку, якщо потрібно віддиференціювати менінгіт від інших схожих захворювань. Сам неускладнений менінгіт у такі терміни ще видно не буде.
Лікування менінгіту
В першу чергу, вибір тактики лікування менінгіту буде залежить від його виду збудника:
Крім цієї терапії призначаються ще сечогінні препарати, нейропротекторы (у тому числі «Цераксон» і «Сірчанокисла магнезія»), гепарин, проводиться інфузійна терапія і оксигенація.
Профілактика і прогноз
Про прогнозі кажуть індивідуально. Все залежить від того, чим викликаний менінгіт, наскільки рано його діагностували, як важко він протікає, залучено чи ні речовина мозку в патологічний процес. У деяких випадках захворювання протікає блискавично, призводячи до швидкої загибелі, навіть за наявності лікування, в інших же випадках можливе повне одужання.
Профілактика менінгіту у дітей і дорослих в основному, неспецифічна. Це дотримання гігієнічних заходів, індивідуальний захист (марлеві або одноразові маски) при вимушеному спілкуванні з хворим членом сім’ї.
Для профілактики деяких видів менінгіту є вакцини:
Наслідки перенесеного менінгіту
Все залежить від того, яким мікроорганізмом був викликаний менінгіт, як він протікав, який імунітет у людини. У деяких випадках про перенесений менінгіті нагадуватимуть лише головний біль і сонливість, що з’являється при зміні погодних умов.
В інших випадках розвиваються: