На жаль, у житті іноді відбувається так, що розвиток організму з якихось причин протікає не зовсім правильно, що в кінцевому підсумку виражається у вигляді різних вроджених патологій.
Микротия і атрезія вуха
Одним з прикладів цього є микротия вуха. Зрозуміти, що саме означає цей термін зовсім не складно: приставка «мікро» вказує на щось маленьке, а «від» говорить про те, що справа стосується вуха. Отже, микротия – це не щось маленьке, а «від» говорить про те, що справа стосується вуха. Отже, микротия – це неповне розвиток (аж до відсутності) вушної раковини.
Особливість ця відносно рідкісна. За статистичними даними зустрічається у однієї людини на кожні 6-10 тисяч населення. Вивчення цього стану показує, що найчастіше воно буває одностороннє, причому переважно не до кінця розвивається праве вухо.
Також, в літературі медичного характеру підкреслюється, що микротия вушної раковини не є результатом неправильного способу життя жінки в період виношування дитини. Як би «погано» не вела себе майбутня мама (прийом алкоголю, паління, схильність до стресів тощо) – до розвитку описуваного стану це не призводить.
Причини розвитку микротии
Причини, що призводять до розвитку описуваного явища, досі залишаються невивченими.
Теорій виникнення дефекту висувалося досить багато. Зокрема, причинами недорозвинення вуха називалися і пошкодження кровоносних судин, і захворювання на краснуху, і застосування під час вагітності препаратів Талідоміда. Однак жодна з цих гіпотез не мала достатнього наукового підтвердження.
Розгляд «генетичної» складової даного питання показало, що фактор спадковості, може грати роль в появі дефектів розвитку органу слуху, але при цьому є аж ніяк не визначальним.
Також, в літературі медичного характеру підкреслюється, що микротия вушної раковини не є результатом неправильного способу життя жінки в період виношування дитини. Як би «погано» не вела себе майбутня мама (прийом алкоголю, паління, схильність до стресів тощо) – до розвитку описуваного стану це не призводить.
Ступеня микротии вуха
Грунтуючись на стані як вушної раковини в цілому, так і окремих сегментів цієї анатомічної структури у медицині прийнято розрізняти кілька ступенів даного дефекту.
Перша ступінь характеризується незначним зменшенням вуха. Слуховий прохід при цьому є, однак він кілька вже, ніж звичайно буває в нормі.
При другого ступеня дефекту у людини є частково недорозвинена раковина вуха. Що стосується зовнішнього слухового проходу, то він в даному випадку або відсутня взагалі, або має дуже вузьким просвітом. При такій ступеня недуги вже відзначається часткова втрата слуху.
Микротия вушних раковин третього ступеня відрізняється тим, що вушна раковина, по суті, має вигляд зачатка нормального вуха, іншими словами, є рудиментарною. Зовнішня частина слухового проходу і барабанна перетинка при цьому повністю відсутні.
Недорозвинення вуха четвертого ступеня називається вже «анотия». Цей термін у тому випадку, коли у людини взагалі немає вушної раковини.
Необхідно відзначити, що друге вухо при описуваному захворюванні, як правило, розвивається і функціонує нормально. Проте необхідно постійно контролювати ріст і роботу здорового органу. Така міра потрібна для своєчасного попередження виникнення двосторонньої приглухуватості.
Нижче можна подивитися, як виглядає микротия вушної раковини на фото:
Операція по реконструкції вушної раковини при микротии
На сьогоднішній день єдиним, але при цьому досить ефективним варіантом усунення дефекту розвитку вуха є хірургічне втручання. Однак варто відразу відзначити, що при микротии вушної раковини операція вирішує здебільшого естетичну частина проблеми.
Процедура це складна і багатоступенева. Протяжність її може становити до півтора і більше років. Але в результаті можна домогтися часткової або повної реконструкції вушної раковини.
Таке лікування можуть виконувати такі фахівці, як пластичний хірург, реконструктивний хірург або ЛОР-хірург.
Фото микротии до оперативного втручання та після його здійснення можна побачити нижче:
Зазвичай операція включає в себе 4 етапи. Спочатку формується каркас майбутнього вуха. Матеріали можуть бути різні: донорський хрящ, поліакріл, силікон і т. д. При цьому найкращими вважаються імпланти з власних тканин хворого (частина ребра або не схильного до дефекту вуха).
На другому етапі під шкірою створюється спеціальний кишеню, в який потім поміщається приготований каркас. Останній приживається протягом півроку.
Третій етап передбачає створення основи вушної раковини з наданням їй необхідного анатомічного положення.
На останньому, четвертому етапі остаточно відтворюється вушна раковина, з використанням імплантату з шкіри і хряща (від неураженого вуха) реконструюється козелок. Такий процес займає близько 4-6 місяців.
Крім створення вушної раковини хірургічне лікування даного стану передбачає також і збереження слуху. Тому, якщо є можливість створити функціонуючий вушний канал, то у хворих з діагнозом микротия операція по відтворенню раковини вуха відходить на другий план.
