Минущі порушення мозкового кровообігу: роль фізіотерапії в лікуванні

Минущі порушення мозкового кровообігу – гострий розлад мозкового кровообігу, загальномозкові або вогнищеві симптоми якого зникають протягом доби. Якщо прояви порушення мозкового кровообігу зберігаються довше, то це розцінюють як інсульт. Іноді симптоми хвороби йдуть дуже швидко, і хворі навіть не звертаються за медичною допомогою. ПНМК – найчастіший вид порушення мозкового кровообігу.

Зміст

  • 1 Причини ПНМК
  • 2 Види ПНМК
  • 3 Клінічні прояви
    • 3.1 ПНМК гіпертензивного генезу
    • 3.2 Транзиторні ішемічні атаки
    • 3.3 ПНМК венозного генезу
  • 4 Діагностика
  • 5 Лікування
  • 6 Фізіотерапевтичне лікування
  • 7 Висновок


Причини ПНМК

  • Артеріальна гіпо – та гіпертензія;
  • атеросклероз судин мозку;
  • венозний застій;
  • аневризми мозкових судин;
  • захворювання сполучної тканини;
  • виражений остеохондроз шийного відділу хребта;
  • травми;
  • пухлини різної локалізації;
  • інфекції.

Минущі порушення мозкового кровообігу можуть поєднуватися з порушеннями кровообігу в інших органах.

Основні механізми розвитку: емболія, синдром обкрадання (патологічне перерозподіл мозкового кровотоку), стеноз мозкових судин.

Види ПНМК

  • Транзиторні ішемічні атаки.
  • ПНМК гіпертензивного генезу.
  • ПНМК гіпотензивного генезу.
  • ПНМК венозного генезу.
  • Клінічні прояви

    Клінічна картина залежить від виду і причини порушення кровообігу. При ПНМК виникають загальномозкові та вогнищеві симптоми. Загальномозкові симптоми (нудота, блювота, головний біль, шум і дзвін у вухах та ін) характерні для всіх видів ПНМК, вони можуть бути різного ступеня вираженості. Вогнищеві симптоми різноманітні, так як порушення кровообігу може виникати в басейні сонної, хребетної, основної та інших артерій. Тривалість проявів – від декількох хвилин до 24 годин.

    ПНМК гіпертензивного генезу

    Виникають у хворих на гіпертонічну хворобу. Різке підвищення артеріального тиску супроводжується нудотою, запамороченням, головним болем, дзвоном у вухах, пригніченням свідомості або руховим збудженням, порушенням чутливості, координації і мови. Мають місце вегетативні порушення (рясне потовиділення, тахікардія, підвищення температури тіла). При злоякісному перебігу гіпертонії підвищення артеріального тиску може супроводжуватися підвищенням венозного тиску. Це сприяє набряку головного мозку. Посилюється головний біль, блювота, з’являються менінгіальні симптоми, судоми. Можуть виникати минущі парези і паралічі, розлади мови.

    Транзиторні ішемічні атаки

    У 80 % випадків причиною цього стану є атеросклероз. ТІА зазвичай повторюються неодноразово (кілька разів на рік), можуть передувати інсульту.

    Для ішемії в басейні внутрішньої сонної артерії характерне порушення зору на боці ураження і геміпарез — на протилежній. Якщо уражається передня мозкова артерія, то рухові і чутливі розлади найбільше виражені в нижньої кінцівки, а при ураженні середньої мозкової артерії – у верхньої кінцівки і нижній частині обличчя. При ішемії в вертебро-базилярном басейні можлива втрата свідомості, запаморочення, повторна блювота, вегетативні порушення, амнезія. При ураженні задньої мозкової артерії виникають зорові розлади.

    ПНМК венозного генезу

    Підвищення венозного тиску призводить до венозного застою в порожнині черепа. Це спостерігається при тромбозі внутречерепного вен, підвищення внутрішньогрудного тиску, вадах серця, важкої серцевої недостатності. При венозній кризі з’являється тяжкість і шум у голові, головний біль, посиніння обличчя та набряк повік. Іноді можлива втрата свідомості, дезорієнтація в просторі, порушення мови, слабкість в руках і ногах, при цьому артеріальний тиск залишається в нормі.


    Діагностика

    Діагноз ПНМК встановлюється ретроспективно на підставі історії захворювання, скарг після їх зникнення. У розпал хвороби складно прогнозувати, чим закінчиться дане патологічний стан — повним одужанням або інсультом. При зверненні до фахівця він проводить огляд та обстеження. Призначається загальноклінічне обстеження, електроенцефалографія, комп’ютерна томографія, МРТ та ін

    Лікування

    Лікування спрямоване на купірування симптомів захворювання, попередження його повторних епізодів і профілактику розвитку інсульту. Хворі отримують лікування в стаціонарі, їм необхідний психічний і фізичний спокій.

    Лікувальні заходи:

  • Нормалізація артеріального тиску.
  • З цією метою застосовуються інгібітори АПФ (еналаприл, лізиноприл), сартани (лозартан, ірбесартан), діуретики (гипохлортиазид), ?-блокатори (бісопролол, карведилол), антогоністи кальцію (амлодипін). Артеріальний тиск необхідно знижувати поступово, під контролем лікаря.

  • Зменшення в’язкості крові, зниження ризику утворення тромбів.
  • Показано підшкірне введення фраксіпаріна, гепарину, потім перехід на пероральний прийом варфарину, клопідогрелю, аспірину. Для профілактики інсультів рекомендується тривалий прийом дезагреганти та антикоагулянтів.

  • Поліпшення мозкового кровотоку, метаболічних процесів.
  • Рекомендується курсове лікування пентоксифиллином, ницерголином, винпоцетином, инстеноном. У гострий період препарати вводяться внутрішньовенно.

  • Призначення нейропротекторов.
  • Як нейропротекторов призначається церебролізин, актовегін, мексидол, енцефабол, глиатилин.

  • Призначення гіполіпідемічних препаратів (аторвастатин, розувастатин та ін)
  • Симптоматична терапія.
    • для зменшення набряку головного мозку призначають фуросемід, манітол;
    • при запамороченні показано бетагістин, меклозин;
    • при нудоті і блюванні – метоклопрамід;
    • для зменшення головного болю застосовуються анальгетики (диклофенак, ібупрофен, німесулід).
  • Санаторно-курортне лікування.
  • Хворим, які перенесли ПНМК, при відсутності протипоказань рекомендується оздоровлення в санаторіях місцевого типу через 2-3 місяці після нападу та лікування на кліматичних курортах через 4 місяці.

    Фізіотерапевтичне лікування

    Фізичні методи лікування застосовуються після минования гострих проявів хвороби з метою відновлення мозкового кровотоку, нормалізації в’язкості крові, метаболізму мозкової тканини.

    Основні методи фізіотерапії, які застосовуються для лікування ПНМК:

    • масаж комірцевої зони;
    • електростимуляція паретичных м’язів;
    • лікарський електрофорез з застосуванням еуфіліну, платифіліну, магнію, глутамінової кислоти;
    • ванни, насичені киснем;
    • ванни із хвоєю, йодом, бромом;
    • діадинамотерапія (покращує живлення мозкової тканини);
    • ампліпульстерапія (покращує трофіку тканин);
    • лазеротерапія (нормалізує обмінні процеси);
    • трансцеребральная УВЧ-терапія (покращує метаболізм нервової тканини);
    • низькочастотна магнітотерапія (зменшує в’язкість крові);
    • тривала аеротерапія.

    Висновок

    Дана патологія має особливе значення, вона може бути передвісником ішемічних та геморагічних інсультів. Основне завдання лікування – запобігти посилення ішемічного ураження головного мозку. При наданні своєчасного правильного лікування прогноз щодо одужання і життя сприятливий. Хворим, які перенесли ПНМК, рекомендується постійний прийом засобів, що нормалізують артеріальний тиск, ліпідний обмін, в’язкість крові.

    Телеканал «Росія 1», програма «Про головне», фахівець відповідає на питання «Що таке мікроінсульт?»:

     

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя