Зміст:
- Групи міорелаксантів
- Міорелаксанти при остеохондрозі
- Список препаратів, що застосовуються при остеохондрозі
Групи міорелаксантів
Міорелаксанти поділяють на дві великі групи:
- міорелаксанти з периферичним впливом, найчастіше застосовуються в травматології, анестезіології, хірургії. Діють за рахунок порушення проведення нервового імпульсу до поперекосмугастим м’язів;
- міорелаксанти центральної дії застосовуються в неврології. Діють на головний і спинний мозок, запобігаючи проведення імпульсу на рівні нейронів спинного мозку.
Міорелаксанти при остеохондрозі
Однією з головних причин формування болю в спині при остеохондрозі є надмірний м’язовий спазм. Стійке підвищення тонусу м’язів виникає як захисна реакція на появу болю. М’язовий спазм сприяє фіксації ураженого відділу хребта, вимикаючи його з акта руху, знижуючи тим самим ймовірність пошкодження і виникнення болю при русі. Ця реакція є захисною, але продовжуючись тривалий час, стає патологічною і підтримує больовий синдром.
Для зняття м’язового тонусу при остеохондрозі застосовуються міорелаксанти центральної дії, їх застосування:
- сприяє зменшення або повного усунення м’язового спазму;
- надає можливість знизити дозу ліків, тривалість лікування та попередити розвиток побічних ефектів від застосування протизапальних препаратів;
- підвищує ефективність фізіотерапії, лікувальної гімнастики, мануальної терапії і масажу в період лікування.
Список препаратів, що застосовуються при остеохондрозі
Похідні тизанідину:
- сирдалуд;
- тізалуд;
- тизанил;
- тизанідин-тева.
Похідні толперизона:
- толперил;
- мідокалм;
- толперизон-OBL.
Похідне гамма-аміномасляної кислоти:
- баклофен (баклосан).
Найпоширенішими в застосуванні цих препаратів є: сирдалуд, мідокалм, баклофен.
Сирдалуд
На додаток до миорелаксирующиму ефекту має помірну знеболювальну вплив. Препарат призначають всередину в таблетках у дозі 2-4 мг до трьох разів на день. У важких ситуаціях допускається прийом 1 таблетки додатково перед сном. Доза препарату встановлюється лікарем в індивідуальному порядку. Початкова денна доза не повинна перевищувати 6 мг в три прийоми. Доза підвищується поступово на 2 мг, через 3-7 днів. Зазвичай, лікувальний ефект дає дозування 12-24 мг. Не допускається перевищувати дозу 36 мг через день.
Викликає ряд побічних дій:
- брадикардію та пониження кров’яного тиску;
- сухість в порожнині рота, блювання, розлад кишечника;
- збільшення активності печінкових ферментів, зрідка гепатит;
- загальну м’язову млявість;
- астенію, сонливість.
Протипоказання:
- збільшена чутливість до складу препарату;
- сильне порушення роботи печінки;
- вік до 18 років;
- одномоментне використання з флувоксаміном або ципрофлоксацином.
Особливі вказівки
При застосуванні препарату у добовій дозі 12 мг варто щомісяця здавати аналізи на вимірювання ступеня активності печінкових ферментів. Якщо виникає сонливість, стомлюваність при прийомі препарату бажано утриматись від роботи, що потребує високої уваги та/або водіння автомобіля. Через вміст лактози не рекомендується застосовувати препарат людям, що мають лактозную недостатність і мальабсорбцию.
Мідокалм
Володіє антиспастическим, слабкою спазмолітичною і адреноблокирующим ефектом. Препарат застосовується внутрішньо по 50 мг після їжі 2-3 рази протягом дня, потроху дозу доводять до 150 мг до трьох разів протягом дня.
Побічні дії:
- зниження м’язового тонусу;
- головний біль;
- нудота, дискомфорт у животі;
- зниження кров’яного тиску;
- алергія.
Протипоказання до застосування:
- вік до 1 року;
- збільшена чутливість до складу препарату;
- міастенія.
Прийом препарату не призводить до седативного ефекту, тому допускається застосування при водінні автомобіля.
Баклофен
Призначається для прийому всередину по 5 мг у початковій дозі до трьох разів протягом дня. Дозу збільшують поступово кожні 3-5 днів до 30-75 мг. Максимальна можлива доза в день становить 100 мг.
Побічні дії:
- сонливість, швидка втомлюваність;
- запаморочення;
- сухість в порожнині рота;
- затримка сечі і стільця;
- депресія;
- біль у м’язах;
- тремор;
- судоми;
- зниження функції нирок при довгому використанні.
Протипоказання до застосування:
- гіперчутливість до складу препарату;
- епілепсія або судоми в минулому;
- хвороба Паркінсона;
- ниркова недостатність;
- вік до 12 років;
- атеросклероз;
- виразкові зміни шлунку і дванадцятипалої кишки;
- вагітність або грудне годування;
- цереброваскулярна недостатність.
Пацієнтам, страждаючим ураженнями печінки та цукровий діабет, слід періодично перевіряти рівень цукру в крові і ступінь активності печінкових ферментів.
Міорелаксанти необхідно застосовувати тільки за призначенням та під наглядом лікаря з-за можливих численних побічних дій та передозування. При передозуванні можливо виникнення нудоти, блювання, запаморочення, сплутаність свідомості, коми.
