Зміст:
- Механізм розвитку невралгії
- Причини
- Симптоми
- Медикаментозне лікування
Механізм розвитку невралгії
Міжреберні нерви формуються із спинномозкових корінців, що виходять з хребта. Ці нерви повторюють хід реберної дуги і локалізуються в кістковій борозни нижньої поверхні ребра. Основним фактором розвитку невралгії (торакоалгия) є запалення нерва внаслідок його здавлення, порушення харчування (трофіки) і пошкодження волокон в області виходу з хребта. Таке запалення називається асептичним, так як в його розвитку немає інфекційного початку. Біль при невралгії викликана самим здавленням і дією простагландинів (медіатори запалення), які подразнюють нервові волокна і закінчення.
Причини
До здавлення і подальшого запалення міжреберних нерва наводять кілька основних факторів:
- Остеохондроз – хронічна патологія міжреберних дисків, при якій зменшується їх висота і відбувається здавлювання міжреберних нервів – одна з найбільш частих причин.
- Хронічна патологія хребта, що призводить до порушення анатомічної пропорції висоти між грудними хребцями – спондиліт (запалення хребців), спондилопатія (дегенеративна патологія, при якій руйнується кісткова тканина хребців), хвороба Бехтерева (аутоімунне захворювання з поступовим зрощенням міжхребцевих хрящових з’єднань і суглобів).
- Защемлення нерва при різкому невдалому русі в області грудної клітини.
- Спазм поперечнополосатой мускулатури, яка здавлює нерв або спинномозкові корінці, зазвичай розвивається після локального переохолодження (перебування людини на протязі) або підвищених фізичних навантажень.
Міжреберна невралгія частіше розвивається у людей старшого віку, у молодих людей та дітей вона практично не зустрічається.
Симптоми
Основний прояв – біль, яка має ряд характерних особливостей:
- Локалізація – оперізуючий біль частіше проявляється більшою мірою по ходу реберної дуги (відповідно локалізації ураженої міжреберного нерва).
- Зв’язок з рухом – при русі в грудній клітці (дихання, кашель, розмова) біль посилюється, причому значно. Неінтенсивні больові відчуття ниючого характеру можуть бути постійними.
- На піку інтенсивності біль носить характер поколювання.
- Біль супроводжується підвищеним потовиділенням («кидає в піт»), шкіра в області невралгії стає блідою, може супроводжуватися посмикуванням окремих груп поперечносмугастих м’язів.
Такий біль може бути не пов’язаною із запаленням і здавленням міжреберного нерва і супроводжувати ішемічну хворобу серця, гастрит, плеврит. Для диференціальної діагностики міжреберної невралгії від інших патологічних станів у грудній клітці проводиться додаткова інструментальна та функціональна діагностика – рентгенографія, ЕКГ, томографія.
Медикаментозне лікування
Після проведення діагностики і встановлення діагнозу проводиться лікування міжреберної невралгії ліками декількох фармакологічних груп, до яких належать:
- Нестероїдні протизапальні препарати знижують інтенсивність запалення, за рахунок чого зменшується вираженість больових відчуттів. Застосовуються таблетки (Кетанов, Диклофенак, Денебол, Ревмоксикам), які приймаються курсом до 10-ти днів. У випадку більш вираженій болю використовуються уколи аналогічних препаратів, які вводяться внутрішньом’язово або внутрішньовенно, по мірі зниження болю повертаються до пігулок. Мазь при міжреберної невралгії на основі протизапальних засобів (Диклофенак, Діп-Реліф, Фаніган) використовується для допоміжного лікування. Самостійно вона може дати ефект тільки при невеликій інтенсивності болю.
- Анестетики – група лікарських засобів, які блокують проведення больового імпульсу по нервових волокнах. Застосовуються ці медикаменти у вигляді ін’єкцій в область виходу міжреберного нерва з хребта. Така терапія є тимчасовим заходом для зниження болю у разі неефективності нестероїдних протизапальних препаратів.
- Міорелаксанти – медикаментозні засоби, що знімають спазм поперечнополосатой мускулатури в області здавлювання міжреберного нерва. В залежності від вираженості спазму вони можуть застосовуватися в таблетках або уколах (Мідокалм).
Тривале застосування нестероїдних протизапальних засобів може призвести до ряду ускладнень і побічних ефектів – гастрит, виразка дванадцятипалої кишки або шлунка, лікарський гепатит, зниження кількості лейкоцитів у крові.
У разі відсутності результату від медикаментозної терапії, що проводиться додаткове дослідження з метою з’ясування причини здавлювання міжреберного нерва. У разі значного його обмеження при остеохондрозі або інших патологічних станах хребта вирішується питання про хірургічне вивільнення.
