Стан плода відображається на ЧСС (частоту скорочень серця). В акушерській практиці застосовуються 2 методи моніторингу ЧСС: переміжна аускультація серцебиття плода (прослуховування стетоскопом або портативним апаратом Доплера) і електронний контроль (КТГ) з допомогою фетального монітора або кардиотокографа.
Кардиотокограф може одночасно точно фіксувати серцеві скорочення кількох плодів при багатоплідній вагітності. Паралельно прилад відстежує скорочення матки і показує їх на діаграмі. Оснащення приладу програмами забезпечує контроль стану плода та матері (температуру тіла, тиск, частоту дихання, ЧСС і ЕКГ).
Аускультація проводиться в 1-му періоді пологів через 15-30 хв., у 2-му – після кожної потуги. Більш інформативний метод постійної КТГ, так як він дозволяє контролювати поряд зі станом плоду і родову діяльність. Така методика використовується у багатьох високорозвинених країнах.
Зміст
- 1 Показання для електронного моніторингу
- 2 Зовнішня кардіотокографія плода
- 3 Проведення дослідження
- 4 Норма ЧСС плода і причини відхилень
- 5 Бесстрессовый і стресовий тести
- 6 Внутрішня кардіотокографія
- 7 Резюме
Показання для електронного моніторингу
Такими є:
- висока ступінь ризику при пологах у пацієнтки;
- родостимуляції;
- родостимуляция;
- обвиття пуповиною;
- плацентарна недостатність;
- мекониальные навколоплідні води та ін.
Допологова кардіотокографія проводиться щотижня при уповільненому внутрішньоутробному розвитку плоду.
Використовуються зовнішній і внутрішній способи кардіотокографії.
Зовнішня кардіотокографія плода
Неінвазивний метод дослідження плода реєструє ЧСС плода протягом 10 хвилин або в проміжках між переймами.
Метод дозволяє лікареві оцінити стан плода:
- до пологів;
- в період родової діяльності;
- в інтервалі між переймами;
- під час сутички.
Зовнішня кардіотокографія плода – процедура абсолютно безпечна і безболісна. Вона не впливає на стан плоду, на пологову діяльність. Дослідження проводять за письмової згоди вагітної.
Метод можна поєднувати з проведенням безстресового і стресового тестів. За допомогою аналізу можна виявити стан дистресу плода – порушення нормальної функції органів під впливом будь-якого фактора. Дистрес плода може виникати в період вагітності і в пологах.
Проявами дистресу найчастіше є ознаки гіпоксії (кисневого голодування тканин), асфіксії. До проявів дистресу відносяться прискорення або уповільнення скорочень серця, скорочення числа ворушінь плоду.
Проведення дослідження
Вагітну укладають (напівлежачи або лежачи) на лівий бік, бажано дотримуватися нерухомість під час процедури. Якщо вона проводиться до початку пологів, то пацієнтці пропонують прийняти їжу для активації плода. Якщо пацієнтка курить, то потрібно виключити куріння протягом 2 ч., так як воно знизить активність плода.
Жінка оголює живіт; методом зондування лікар визначає розташування грудної клітини плоду і стетоскопом знаходить точку найкращого прослуховування серцебиття. Датчик приладу, попередньо змащений спеціальним гелем, еластичним бинтом або пластиром прикріплюють в цій точці на животі вагітної.
Датчик повинен щільно контактувати з черевної стінкою, але не здавлювати живіт. На апараті встановлюють діапазон для подачі сигналу при відхиленні показників. Якщо моніторування проводиться під час пологів, то лікар періодично коригує положення датчика у зв’язку з просуванням плоду по родових шляхах.
Норма ЧСС плода і причини відхилень
За допомогою приладу визначають базальное ЧСС – середній показник ЧСС (при реєстрації протягом 10 хв., або визначається між переймами). Воно дорівнює в нормі 120-160 уд./хв., допустима варіабельність – 5-25 уд./хв.
При дистрес плода ЧСС може прискорюватися (тахікардія) понад 160 уд./хв. або сповільнюватися (брадикардія) менше 120 уд./хв.
Причиною почастішання серцевого ритму у плода може бути:
- підвищення температури;
- гіпертиреоз (підвищена функція щитовидної залози);
- порушення ритму серцевої діяльності за типом тахікардії;
- застосування деяких лікарських засобів;
- вживання наркотичних засобів.
- кисневе голодування;
- аритмії;
- інфекційний процес.
Причиною брадикардії у плода може бути:
- порушення внутрішньосерцевої провідності;
- дефіцит кисню в тканинах;
- неправильне передлежання та положення плода.
Брадикардію також викликають деякі медичні препарати та наркотичні засоби, прийняті матір’ю.
Бесстрессовый і стресовий тести
При проведенні допологової КТГ можуть проводитися тести для більш точної діагностики.
При бесстрессовом тесті реєструють ЧСС плода до того часу, поки не відбудеться 2 ворушіння плода протягом 20 хв. за 15 секунд кожна. Базальна ЧСС при цьому повинна прискоритися на 15 уд./хв. В нормі серцевий ритм протягом 10 хв. прискорюється тричі.
Якщо в цей інтервал 2-х ворушінь плоду не зареєстрували (він може спати), то обережним бавовною по животу (або пропонують вагітної випити склянку холодної води) активізують плід і продовжують реєструвати ЧСС. Якщо в результаті число скорочень не змінилося чи зафіксовано лише одне прискорення, то проводять стресовий тест.
При стресовому тесті пропонують жінці роздратуванням пальцями однієї чи обох сосків грудей стимулювати скорочення матки. Якщо матка не скоротилася двічі за 15 хв., то вагітна повинна погладжувати соски обох молочних залоз до отримання 2-х маткових скорочень за 10-хвилинний інтервал.
Цей тест можуть проводити без роздратування сосків, а з введенням інфузійних розбавленого розчину Окситоцину. Його вводять до отримання 3-х маткових скорочень (за 45 сек. кожне протягом 10 хвилин).
Якщо скорочення матки не викликають урежения ЧСС плода, жінку виписують. Якщо ж реєструється пізніше уповільнення серцевого ритму, то проводяться додаткові дослідження. Реєстрація стійкого пізнього урежения при 2-х і більше скорочення свідчить про підвищений ризик для плода в процесі пологів аж до загибелі. В такому разі вирішується питання про оперативному розродженні.
Внутрішня кардіотокографія
Прямий контроль ЧСС плода здійснюють при внутрішній кардіотокографії. Це інвазивне дослідження забезпечує стерильний електрод апарату, прикріплений на шкірі голови плода. Дослідження застосовується з письмової згоди породіллі.
Внутрішня кардіотокографія застосовується тільки у разі недостовірності даних зовнішньої методики. Метод використовується тільки в пологах. За допомогою катетера, введеного в порожнину матки, визначають інтенсивність маткових скорочень для оцінки динаміки пологів.
Особливо важлива інформація для отримання інформації про стан плоду у тих випадках, коли вирішується питання про термінову необхідність кесаревого розтину. Метод пов’язаний з можливим (хоч і мінімальним) ризиком для вагітної (інфікування порожнини матки і перфорація стінки її) та плода (виникнення гематоми і розвиток абсцесу шкіри на голові).
Проводиться піхвове дослідження, обмацуються голівка плоду, вибирається місце для фіксації електрода.
Можливі результати внутрішньої кардіотокографії:
- порушень провідності в серці плода;
- аритмії;
- кисневого голодування;
- інфекційного процесу у плода;
- порушень у розвитку нервової системи;
- застосування матір’ю наркотичних засобів або інших препаратів.
Пізні децелерації (уповільнений ритм, який виник при скороченні матки, не відновлюється більше 20 сек.) свідчить про плацентарної недостатності і гіпоксії плоду, розвитку у нього ацидозу (зрушення в крові в кислотну бік кислотно-лужної рівноваги). Повторне виникнення пізніх децелераций підтверджує серйозне неблагополуччя плода.При виявленні ЧСС, характерною для гіпоксії, лікар вживає заходів для її усунення: породіллю укладають на лівий бік (що призводить до підвищення артеріального тиску), внутрішньовенно вводиться розчин для поліпшення плацентарного кровотоку, підключають кисень для дихання.
Якщо вжиті заходи призвели до нормалізації ЧСС плода, пологи ведуть далі. При відсутності ефекту вирішується питання про кесарів розтин. Перед початком операції катетер і КТГ-електрод витягують з порожнини матки.
Резюме
Кардіотокографія є більш точним і об’єктивним у порівнянні з аускультацией стетоскопом методом контролю серцевої діяльності плода. Важливим є те, що контроль ЧСС плода проводиться як при спостереженні за перебігом вагітності і розвитком плоду, так і в період пологів. Моніторування дозволяє лікарю своєчасно прийняти рішення про проведення оперативного розродження при виявленні загрози для життя майбутньої дитини.
Телеканал «Сім’я.ТБ», фахівець розповідає про методи пренатальної діагностики, в тому числі про кардіотокографії:
Лікар-гінеколог Жушман Ст. Ст. розповідає про кардіотокографії:
