Мозок дитини
Розумові здібності, сила і спритність рухів, особливості характеру та поведінки визначаються роботою мозку — самого складного і дивного органу.
Мозок людини — це десятки мільярдів нервових клітин, кожна з яких здатна мати до півтора тисяч відростків і до 10 тисяч контактів із іншими клітинами. Не всякий комп’ютер зрівняється з мозком в різноманітті та швидкості вирішуваних завдань при мінімальних енергетичних витратах!
І вся ця складна система формується ще до народження. Причому формується в суворій послідовності, чітко, струнко, можна навіть сказати — красиво.
Вже на 3-7-му тижні вагітності закладаються так звані мозкові міхури — майбутні шлуночки мозку. Дивно, що всі безліч нервових клітин в основному утворюється з декількох десятків клітин-«прародительок». Вони багаторазово поділяються, утворюючи нові молоді клітини, забезпечені коротким відростком. Цим відростком, точно рукою в пітьмі, клітина обмацує її оточують волокна і інші клітини і з його ж допомогою проштовхується між ними до місця свого призначення, де вона буде працювати все подальше життя людини.
Розміщуючись у різних відділах мозку, а точніше, створюючи їх, нервові клітини групуються в центри, яким належить відати організацією рухів, сприйняття зорових, слухових та інших подразнень, регуляції роботи внутрішніх органів.
Місце кожної клітини в мозку суворо визначено, так само як і її зв’язку з іншими нервовими клітинами. Передбачається, що просування нервових клітин в пошуках свого місця і контакту з іншими, спорідненими за функціями клітинами відбувається завдяки особливим рецепторам, розташованим у клітинній мембрані. Встановлений і інший, надзвичайно важливий факт: якщо клітина помиляється і потрапляє не за адресою, вона неминуче гине. Таким чином мозок сам руйнує неправильні, помилкові зв’язку, які могли б спотворити його роботу.
Коли вагітність протікає нормально, цей процес відбувається без перешкод. У внутрішньоутробному періоді розвитку дитина надійно захищена материнським організмом: плацента стає бар’єром, суворо контролює доступ до плоду тих чи інших хімічних речовин, які проникли в кровотік матері, вона ж забезпечує безперебійне виведення продуктів обміну.
І разом з тим саме материнський організм може стати джерелом дії, що ушкоджують мозок, що порушують програму його розвитку.
Лікарі не втомлюються повторювати, що для вагітної жінки вживання алкогольних напоїв та куріння — злочин. Алкоголь і нікотин проникають через плаценту до плоду, і від цих отрут в першу чергу страждає його мозок.
Чому ж плацента, неприступна для багатьох інших, менш небезпечних агентів, в даному випадку безсила? Можна припустити, що в процесі еволюційного розвитку організм просто не стикався з цими отрутами і не виробив системи захисту.
У перші три місяці вагітності велику небезпеку для нервової системи плода представляють вірусні захворювання матері. До них насамперед належить краснуха. Викликає вірус володіє виборчої здатність зумовлювати розвиток хронічного інфекційного процесу в ембріональних тканинах. У результаті гальмується розмноження клітин, порушується їх структура, а це викликає важкі пороки розвитку мозку і інших органів.
У більш пізні срдки вагітності вірус краснухи вражає судини плаценти. Тим самим порушується кисневого забезпечення плода, а як раз в цей період його мозок особливо чутливий до кисневого голодування.
Дефіцит кисню може бути спричинений також різними інфекційними хворобами матері, захворюваннями серця, легенів, нирок, токсикозу другої половини вагітності. Недолік кисню, уповільнює розвиток мозку. І структура тих його відділів, які повинні забезпечити смоктання, дихання, ковтання, тобто першочергові потреби дитини, виявляється незавершеної до моменту його появи на світ.
Найважче протікають і самі пологи. Адже це надзвичайно складний процес, який здійснюється в тісній взаємодії плода і породіллі. Можна сказати, що мудра природа до деталей продумала, як провести через свідомо вузькі родові шляхи матері непропорційно велику голівку дитини.
Отримавши сигнал до початку родової діяльності, материнський організм починає терміново розробляти і вводити в кров’яне русло плоду ендорфіни, простагландини та деякі інші речовини, які знижують його чутливість до можливих травматичних впливів. Але звідки надходить первинний сигнал, що забезпечує плоду знеболювальне прикриття? Значною мірою від нього самого!
Дослідженнями останнього часу встановлено, що у запуску родового акту важлива роль належить активним рухам плода. Але якщо внутрішньоутробний період протікав в умовах кисневої недостатності, плід виявляється нездатним подавати необхідні сигнали. І під час пологів йому гірше даються руху, повороти, розгинання, необхідні на шляху прямування». В результаті виникає загроза травматичного ушкодження головного мозку.
Поява на світ — серйозне випробування навіть для здорової дитини. Йому необхідно пристосуватися до значного перепаду температури, до нового способу дихання, харчування. Для дитини, внутрішньоутробно страждав від кисневої недостатності, це вже не просто навантаження, а перевантаження!
Існує уявлення, ніби серед всіх органів новонародженого найменш розвинений мозок. Однак це не так, навіть якщо орієнтуватися на кількісні показники; загальна маса тіла збільшується протягом життя у 20 разів, а мозку — всього в 2,5—3 рази.
До моменту народження будова мозку в основному завершено; кількість нервових клітин у новонародженого така сама, як у дорослого, вони всі вже правильно локалізовані.
За 1-2 тижні до народження мозок нагадує телефонну станцію, яка повністю змонтована, але не підключена до абонентам; вихід з родових шляхів відразу «включає» приплив до мозку потужних сигналів із зовнішнього середовища, а також від його власних м’язової, дихальної, серцево-судинної та інших систем. І організм дитини відповідає на них пристосувальними реакціями.
Мозок же, ослаблений родової перевантаженням, гірше переносить цей період остаточної наладки. Наскільки серйозно постраждав мозок, з’ясовується не відразу, але найчастіше в період від народження до 8-12 тижнів, який фахівці називають критичним. Нерідко навіть незначні, здавалося б, відхилення в психомоторному розвитку дитини, що виникають у перші місяці життя, сигналізують про ураження того чи іншого відділу мозку. А буває і так, що навіть важкі дефекти довгий час нічим себе не проявляють і стають явними лише по мірі росту дитини і зростання вимог, що пред’являються йому навколишнім середовищем.
Тому ми закликаємо матерів бути уважними, проявляти максимум уваги до немовляті, стежити за його станом і поведінкою!
Зіставляючи розвиток малюка з розвитком його однолітків чи старших дітей, зверніть увагу, чи немає відставання, незвичайних реакцій або станів. Тривожно, наприклад, якщо у дитини, коли він плаче, сильно тремтять ручки і підборіддя, якщо він прагне лежати, закинувши голову, а при різкому звуці, плачі, переляку у нього закочуються очі так, що зіниці майже не видно.
Звичайно, один якийсь симптом ще, як правило, не дає підстав для постановки діагнозу, стан дитини оцінюється комплексно. І таку оцінку може зробити тільки лікар-фахівець.
Своєчасне розпізнавання ураження мозку дозволяє попередити розвиток розумових і рухових розладів або, принаймні, звести їх до мінімуму. Це, звичайно, непросте завдання, і вирішити її можна спільними зусиллями лікаря і батьків.
Останнім часом у країні стали створюватися спеціалізовані дитячі лікувально-профілактичні заклади для дітей з ураженнями нервової системи. Розроблені засоби і методи ранньої діагностики і лікування, створюється система преемственного спостереження за хворими дітьми.
Але це заходи, спрямовані на лікування вже виниклого захворювання. А як знизити ризик його виникнення? Що зробити, щоб не порушувалася програма розвитку мозку?
Практика показала, що в профілактиці неврологічних розладів у дитини першочергове значення мають здоров’я матері і образ життя всієї родини. І про внутрішньоутробний розвиток мозку ми розповіли саме для того, щоб батькам стало ясно: охороняти здоров’я дитини треба ще до його народження! І охороняти, піклуючись про вагітній жінці, оберігаючи її від захворювань і зайвих хвилювань.
Е. Ямпольська, доктор медичних наук