Неврастенія: лікування фізичними факторами

Неврастенія – захворювання, обумовлене функціональними розладами нервової системи оборотного характеру, яке проявляється порушенням загального стану хворих і психоемоційними розладами. Дана патологія досить поширена, схильні до неї як жінки, так і чоловіки.

Зміст

• 1 Причини неврастенії
• 2 Клінічна картина
• 3 Діагностика
• 4 Лікування
• 5 Лікування фізичними факторами
• 6 Санаторно-курортне лікування
• 7 Висновок

Причини неврастенії

Ця патологія є однією з форм неврозів. Нервові зриви можуть трапитися у будь-якої людини після емоційно значущої психічної травми. Хоча більше схильні до них люди з певними особистісними особливостями, низьким рівнем пристосувальних можливостей організму, а також особи, що перенесли психічну травму в дитинстві. Часто невротичні розлади виникають в осіб астенічної конституції, які погано переносять фізичне та психічне навантаження.

Сприятливі фактори:

• психологічні та емоційні перевантаження;
• стреси;
• фізична перевтома;
• хронічне недосипання;
• перенесені важкі гострі або хронічні захворювання соматичного характеру;
• тривалі інтоксикації.

Клінічна картина

У клініці неврастенії основне місце займає астенічний синдром. Хворі скаржаться на занепад сил, погане загальне самопочуття, відсутність бадьорості, непереносимість звичайних навантажень, слабкість. Трудова діяльність стає для них важкою, а іноді неможливою внаслідок швидкого стомлення. В той же час вони дратівливі, весь час турбуються, не закінчивши однієї справи, беруться за іншу.

Одним з постійних симптомів є головний біль. Больові відчуття різноманітні і мінливі. Вони можуть проявлятися поколюванням, здавленням, віддавати в хребет, супроводжуватися шумом і дзенькотом у вухах, запамороченням. Іноді до голови не можна доторкнутися, і навіть розчісування волосся викликає біль. Стан погіршується при зміні погоди, їзді на транспорті та ін.

Для даної патології характерні вегетативні порушення і функціональні порушення роботи різних систем організму. Пацієнтів турбує задишка, відчуття серцебиття, перебої в роботі серця, дискомфорт або невизначені больові відчуття в лівій половині грудей (тяжкість, поколювання, пульсація, печіння та ін), пітливість. Також можуть виникати шлунково-кишкові розлади, а саме нудота, неприємні відчуття в животі, поганий апетит, відрижка та ін.

Нерідко спостерігається порушення терморегуляції (підвищення температури тіла), неспокійний сон, безсоння, порушення менструального циклу у жінок і статевої функції у чоловіків. Хворі образливі, плаксиві, але вони усвідомлюють факт психологічних розладів та критично оцінюють свій стан.

Симптоми хвороби можуть наростати поступово або з’являтися раптово. При легкому перебігу вони минущі, при важкому — постійні, що виснажують хворого. У клініці неврастенії можуть переважати ті або інші симптоми з перерахованих вище.

Діагностика

Діагноз встановлюється на підставі скарг, історії захворювання, лікарського огляду та обстеження. Хворого обов’язково повинен оглядати невролог або психіатр. Додаткові дослідження призначаються для виключення інфекцій, інтоксикацій, органічного ураження головного мозку пухлинним або запальним процесом. З цією метою проводиться загальноклінічне обстеження, реоенцефалографія, комп’ютерна томографія та ін

Лікування

• седативні засоби (препарати валеріани, брому);
• транквілізатори (афобазол, реланіум, сибазон);
• тонізуючі засоби (женьшень, елеутерокок, китайський лимонник).

Лікування призначається комплексне, з урахуванням проявів і симптомів хвороби.

Лікування фізичними факторами

Фізіотерапевтичне лікування спрямоване на відновлення нормальної роботи центральної і вегетативної нервових систем, нормалізацію співвідношення збудження і гальмування в корі головного мозку.

Методи, що надають психостимулюючу дію:

• кисневі ванни;
• цілодобова аеротерапія (дія на організм свіжого повітря, проводиться на відкритих верандах чи в кліматопавільйонах).

Методи, що надають психорелаксирующее дію:

• аудіовізуальна релаксація (вплив на хворого спеціальними музичними програмами з імітацією звуків природи);
• альфа-масаж (вплив на хворого суховоздушной лазні, вібротерапії, ароматерапії, аудиорелаксации);
• вибромассажная релаксація (використовується дія низькочастотної вібрації для зменшення збудливості кори головного мозку).

Седативні методи:

• лікарський електрофорез із седативними засобами (натрію бромідом, аміназін);
• электросонтерапия (вплив імпульсними струмами на центральну нервову систему);
• аерофітотерапія (вплив на організм повітря, насиченого ароматичними речовинами, ефірними маслами);
• франклінізація (вплив на організм постійним електричним полем високої напруги);
• ванни з бромом, азотом.

Методи, які нормалізують роботу вегетативної нервової системи:

• лікарський електрофорез із судинорозширювальними і седативними засобами (атропіном, новокаїном, піпольфеном, кальцію хлоридом, седуксеном);
• ендоназальна гальванізація (підвищує тонус парасимпатичної нервової системи).

Протипоказання: важкі депресії, психози, психопатії, нав’язливі стани.

Тонізуючі методи:

• лікувальний масаж;
• перлинні ванни.

Санаторно-курортне лікування

Хворі неврастенією при відсутності протипоказань направляються на кліматичні курорти Криму, Сочі, Кисловодська, Юрмали, Ніцци, П’ятигорська, Підмосков’я і ін. Даний вид лікування допомагає пацієнтам розслабитися, зняти напругу, змінити обстановку, оздоровитися.

Протипоказання: виражена вегетативна дисфункція, тяжкі психози і депресії, нав’язливі та інших психопатії, а також загальні протипоказання до санаторному лікуванню.

Висновок

Чим довше існує захворювання, тим більше ймовірність його переходу в хронічну форму. При своєчасній діагностиці і лікуванні прогноз щодо одужання сприятливий. При адекватному лікуванні та усунення причинного фактора поступово зникають симптоми хвороби і відновлюється нормальна життєдіяльність.

Психотерапевт Михайло Голубєв розповідає про неврастенії:

Масаж при неврастенії: