Недосвідчені мами дуже часто переживають з приводу того, що новонароджений не какає протягом одного або навіть декількох днів. Вони вважають, що якщо дитина добре їсть кілька разів в добу, то і стілець у нього повинен бути приблизно таким же частим. Що ж робити, якщо малюк довгий час не какає, чому так відбувається, чи це нормально, чи мова йде про захворювання, скільки разів на день повинен спорожнятися кишечник? Детальніше розглянемо ці питання в нашій статті.
Скільки разів на день має какати немовля?
Шлунково–кишкова система новонародженої дитини протягом півтора-двох місяців адаптується до прийому нової їжі. Зазвичай у цей період часу дитина какає близько 5-6 разів на добу рідкої калової масою. Після двох місяців дитина какає більш щільним калом, але рідше. Консистенція і кількість калу залежить від ступеня засвоюваності їжі, яку отримує немовля. Дефекація відбувається тоді, коли сильно підвищується тиск калових мас на стінки кишечника. У ранньому віці вона відбувається мимоволі. Власних ферментів, які необхідні для переробки їжі, організм немовляти ще не навчився виробляти. В залежності від кількості не усвоившихся організмом шлакових речовин змінюється і кількість дефекацій протягом доби.
Місячна дитина, що знаходиться на грудному вигодовуванні, може не какати протягом декількох днів, так як мамине молоко є унікальним продуктом, який максимально враховує всі потреби немовляти і засвоюється практично повністю.
А ось відсутність калу у дитини, що перебуває на штучному вигодовуванні, є приводом для тривоги, так як навіть самі хороші молочні суміші не можуть засвоюватися настільки повно, як грудне молоко. З цієї причини кишечник таких малюків потребує регулярного спорожнення від не усвоившихся шлаків, а їх кал має більш щільну консистенцію і виражений запах.
Взагалі вважається, що діти на грудному вигодовуванні какають частіше, ніж ті, яких годують штучними молочними сумішами. Частота стільця у перших на ранніх порах може досягати семи — десяти разів на добу, ті, хто на штучному какають три – п’ять разів на день.
Однозначної відповіді на запитання «скільки разів на день малюк може какати» не дасть жоден педіатр.
Для зовсім маленьких немовлят нормальним явищем вважає і стілець раз у кілька днів, і кілька разів протягом одного дня.
Головне, щоб під час процесу дефекації дитина не відчував труднощів, болю і напруги, а відсутність стільця на протязі декількох днів не турбувало малюка і не доставляло йому дискомфорту. Основним фактором, на який буде орієнтуватися лікар при діагностиці запору у дитини, буде стан калу після тривалої відсутності стільця. Якщо калові маси будуть як і раніше м’якими, то мова йде про фізіологічному відсутності дефекацій, не пов’язаному з запором або кишковими захворюваннями.
Крім харчування, одержуваного немовлям, на роботу його кишечника також впливають:
- прийом лікарських препаратів (запор можуть викликати навіть деякі трав’яні седативні або протикашльові препарати, що приймаються як самою дитиною, так і мамою),
- стреси, переляк малюка, мамина нервозність,
- кишкові інфекції.
Про наявність кишкової інфекції можуть сказати вкраплення твердих кулястих частинок в рідкому калової субстанції. У такому разі слід одразу звертатися до лікаря.
У будь-якому випадку, не варто забувати, що кишкова система дитини тільки звикає до нормальної роботи, тому цілком припустимі невеликі збої в її функціонуванні. У деяких дітей може спостерігатися така фізіологічна особливість, що також є нормою, при якій стілець у дитини досить рідкісний, але кал при цьому нормальної м’якої консистенції.
Що робити, якщо дитина не какає?
Насамперед, слід спостерігати за станом дитини. Якщо дитина веде себе спокійно, у нього регулярно відходять газики, то приводів для занепокоєння немає. Навіть у тому разі, коли місячний малюк не какал день або два, але потім кал його м’який і спорожнення відбувається легко, то говорити про запорі немає приводу.
Насторожити маму мають наступні симптоми:
- щільний живіт,
- плач малюка, примхливість, особливо під час годування,
- відсутність газів,
- смикання ніжками, притиснення їх до живота.
Як допомогти дитині
Якщо мама бачить, що відсутність стільця викликає дискомфорт у дитини, при спорожненні малюк напружується і крекче, кал відходить з працею і в твердому вигляді, то, швидше за все, дитину мучить запор. Лікування цього явища дуже індивідуальне для кожної дитини.
- В першу чергу, слід провести долонею круговий масаж животика за напрямком руху годинникової стрілки, зробити ніжками вправа «велосипед», прикласти до животика теплу грілку, поносити малюка в позі «жабеня». Це можна робити стільки разів на день, скільки вільних хвилин є у мами.
- Бажано змінити раціон малюка. Для искусственников слід замінити молочну суміш на спеціальну, для профілактики кишкових кольок і запорів. Мамам, чиї дітки знаходяться на грудному вигодовуванні, слід звернути увагу на свій раціон, виключивши з нього продукти, які посилюють коліки у малюка.
- Якщо перелічені методи не допомагають, то за погодженням з педіатром можна спробувати допомогти дитині спорожнити кишечник за допомогою змазаною вазеліном гігієнічної палички.
- При відсутності результатів лікар може призначити дитині гліцеринові свічки або порекомендувати зробити клізму, а також дати біфідобактерії або проносні препарати. Слід пам’ятати, що використання клізми викликає порушення мікрофлори кишечника, із-за чого в подальшому можуть виникнути проблеми. Тому застосовувати її треба лише в самих крайніх випадках.
Запор у малюка може бути разовий, викликаний яким-небудь з перерахованих вище факторів. Тоді достатньо провести масаж животика, відкоригувати харчування (мамине, якщо мова йде про грудному вигодовуванні або замінити суміш, якщо дитина на штучному вигодовуванні). Якщо ж запор у новонародженого трапляються часто – це привід для батьків звернутися за консультацією до лікаря і пройти обстеження.
Слід бути готовою до того, що після кількох днів відсутності калу малюк потім почне какати дуже часто, і це буде абсолютно нормальною реакцією кишечника на скупчилися там за тривалий час калові маси. Якщо ж дитина не какає більше трьох днів, то мамі краще проконсультуватися з педіатром, щоб лікар переконався у відсутності будь-яких захворювань.
