Операції на кишечнику: можливі наслідки

Операції на кишечнику: можливі наслідки

Зміст:

  • 1 Коли показано втручання на кишечнику
  • 2 Методи дослідження
  • 3 Види втручань
  • 4 Можливі наслідки операції
  • 5 Особливості післяопераційного періоду

Кишечник – важливий відділ травної системи, який, як і інші органи, схильний до багатьох захворювань. Він складається з 2 основних функціональних відділів – тонкої і товстої кишки, а вони також поділяються за анатомічною принципом. Тонка починається найкоротшим відділом — 12-палої кишкою, далі йдуть порожня і клубова кишка. Товста починається зі сліпої кишки, потім йдуть ободова, сигмовидна та пряма кишка.

Загальна функція всіх відділів – просування їжі і евакуація назовні її неперетравлених залишків, тонкий відділ бере участь в розщеплюванні і всмоктуванні поживних речовин, у товстому йде всмоктування в кров води і мікроелементів. Навантаження на цей орган досить велика, він піддається постійному впливу їжі, що утворюються токсинів, тому і захворювання досить поширені. Багато з них лікуються хірургічним способом.

Коли показано втручання на кишечнику

Захворювання, які не піддаються консервативному лікуванню, що належать до компетенції лікарів-хірургів:

  • вроджені вади розвитку;
  • відкриті та закриті ушкодження;
  • доброякісні пухлини;
  • карциноми (рак);
  • непрохідність;
  • важкі форми спайкової хвороби;
  • неспецифічний виразковий коліт з кровотечею;
  • хвороба Крона (аутоімунне запалення) з непрохідністю;
  • кровоточить і проривна виразка;
  • тромбоз судин брижі (складки очеревини, в товщі якої проходять артерії і вени);
  • гнійні процеси (парапроктит, абсцес, флегмона);
  • зовнішні і внутрішні свищі.

У будь-якому випадку показання до втручанням визначаються фахівцями після проведення всебічного обстеження і встановлення точного діагнозу.

Порада: навіть найбезневинніші розлади травного тракту можуть бути початковими симптомами серйозних захворювань, які потребують хірургічного втручання. Не варто ними нехтувати, краще звернутися до лікаря для обстеження.

Методи дослідження

Операції на кишечнику: можливі наслідки

Комплексне обстеження допоможе уникнути помилок при постановці діагнозу

Для проведення обстеження кишечника застосовуються рентгенологічні, ультразвукові та інструментальні методи.

Рентгенобследование включає оглядову скопию органів черевної порожнини, контрастне дослідження з введенням суспензії сульфату барію, комп’ютеризоване томографічне сканування – віртуальну колоноскопію.

Сучасне ультразвукове обстеження проводиться у 3D-форматі, також виконується доплеровське УЗД, дає інформацію про структуру органу, і про його судинах, кровообігу.

До найбільш поширеним інструментальним методам ставляться ректоскопія (огляд прямої кишки), колоноскопія кишечника, коли після спеціальної підготовки (очищення) вводиться ендоскоп, з мініатюрною камерою, системою збільшують лінз і освітлення. Таким способом оглядаються прямий, сигмовидный, ободочный відділи до ілеоцекального кута – місця впадання в сліпу кишку клубової.

Тонкий відділ важкодоступний для огляду в силу своїх анатомічних особливостей – звитості, безлічі петель. Для цієї мети застосовується капсульна ендоскопія. Пацієнт ковтає невелику капсулу (PillCam), що містить відеокамеру-сканер, і вона, поступово просуваючись від шлунка уздовж всього травного тракту, виконує сканування і передає зображення на екран комп’ютера.

Види втручань

Всі операції діляться на 3 групи:

  • лапаротомічні (відкриті, з широким розтином шкіри живота);
  • лапароскопічні (виконуються шляхом введення через кілька маленьких надрізів оптичного приладу та інструментів);
  • ендоскопічні, без розтину черевної порожнини, шляхом введення ендоскопа в просвіт органа через природні отвори.

Операції на кишечнику: можливі наслідки

Ендоскопічне видалення поліпа в кишечнику

Класична лапаротомія застосовується в основному для видалення частини органа – тонкого, прямої, сигмовидної, ободочного відділів з приводу раку, тромбозу судин з некрозом, вроджених аномалій. Лапароскопічний метод застосовується у випадку доброякісних пухлин, для розсічення спайок, за цією технологією працюють сучасні операційні роботи. Хірург управляє «руками» робота з допомогою дистанційного пульта під контролем зображення на екрані.

Ендоскопічна технологія використовується для виконання операції з видалення поліпа прямої кишки, сигмовидної та ободової, для вилучення чужорідних тіл, проведення біопсії. Зазвичай все це виконується під час діагностичної колоноскопії.

За обсягом виконання операції можуть бути радикальними, з видаленням частини органу, паллиативными, спрямованими на відновлення прохідності, а також органосохраняющими. Широко застосовуються в сучасній хірургії альтернативні методи – лазерная, ультразвукова хірургія.

Можливі наслідки операції

Після будь-якого хірургічного втручання, навіть після апендектомії в тій чи іншій мірі виникають порушення. У перші дні частіше розвивається атонія кишечника, ослаблення перистальтики, здуття живота, утруднення відходження газів. Не випадково хірурги жартома називають нормалізацію цього процесу у прооперованого хворого «найкращою музикою для лікаря».

Можливо також розвиток безлічі інших наслідків: абсцесу, перитоніт, кровотеча, нагноєння рани, непрохідності, неспроможність швів, посленаркозных ускладнень з боку внутрішніх органів. Все це виникає у ранній період, коли хворий знаходиться під наглядом у стаціонарі, де фахівці вчасно нададуть професійну допомогу.

Особливості післяопераційного періоду

Операції на кишечнику: можливі наслідки

Спайки в кишечнику

Серед усіх наслідків найбільш часто розвиваються спайки кишечника після операції. Точніше, вони розвиваються в тій чи іншій мірі завжди, в залежності від складності операції і особливостей організму хворого, і цей процес може бути виражений в різному ступені. Вже через 2-3 тижні після виписки можуть з’явитися болі в животі тягнучого характеру, далі – здуття, затримка стільця, нудота, періодичне блювання.

Порада: при появі вказаних симптомів не варто займатися самолікуванням, приймати знеболюючі та проносні засоби. Це може спровокувати розвиток гострої спайкової непрохідності, тому краще відразу звернутися до фахівця.

Попередження спайкового процесу сприяє достатня фізична активність – ходьба, спеціальні вправи, але без важких навантажень і напруги. Не можна забувати і про лікувальному харчуванні, уникати грубої і гострої їжі, продуктів, що викликають здуття живота. На відновлення слизової кишечника позитивно впливають кисломолочні продукти, до складу яких входять корисні лактобактерії. Необхідно також збільшити кількість прийомів їжі до 5-7 разів на добу невеликими порціями.

В особливо ретельному дотриманні дієти потребують пацієнти, яким проводиться хіміотерапія при раку кишечника після операції видалення його частини (прямої, сигмоподібної, товстої або тонкої кишок), так звана адьювантна поліхіміотерапія. Ці препарати уповільнюють відновлювальні процеси, а курс лікування може тривати 3-6 місяців.

Щоб уникнути багатьох наслідків хірургічних операцій, а також повторних втручань, в кінцевому підсумку, щоб жити звичним повноцінним життям, потрібно акуратно виконувати лікувальну дієту, суворо дотримуватися режиму фізичної активності у відповідності з індивідуальними рекомендаціями фахівця.

Радимо почитати: висічення тріщини прямої кишки

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: