Операція по видаленню щитовидної залози: показання, проведення, реабілітація

Операція по видаленню щитовидної залози: показання, проведення, реабілітація

Відкрити зміст »

  • Коли потрібна тиреоїдектомія?
  • Підготовка до операції по видаленню щитовидної залози
  • Техніка операцій на щитовидній залозі
  • Після операції…
  • Відео: видалення щитовидної залози — свідчення, як проходить, ускладнення
  • Відео: тотальна тиреоїдектомія з приводу аденокарциноми
  • Видалення щитовидної залози (тиреоїдектомія) – це складна високотехнологічна операція, що вимагає чималого досвіду та високої кваліфікації хірурга. Такі втручання проводяться досить часто, і бажано, щоб лікування проходило в центрі, що спеціалізується саме на захворюваннях цього органу.

    Спори щодо показань до видалення щитовидної залози тривають і донині. Без цього органу жити можна, але пацієнт змушений приймати все життя гормональні препарати, тому перш ніж вирішити, чи справді потрібна операція, лікар ретельно зважує всі «за» і «проти».

    Хірурги, які виконують втручання на щитовидній залозі, мають досвід роботи з ендокринологічними хворими, стажуються не тільки в області оперативних технік, але і в ендокринології, а сам процес лікування проходить під пильною увагою з боку ендокринологів та лікарів інших спеціальностей.

    Перед тим, як зважитися на операцію, пацієнт повинен вибрати місце, де вона буде проведена, оскільки від досвіду лікаря багато в чому залежить результат і результат лікування. Вважається, що для досягнення необхідного рівня майстерності, хірург повинен виконувати не менше 50 операцій в рік, а краще, якщо ця цифра досягне 100. У таких випадках спеціаліст набуває достатню кількість знань в області індивідуальних особливостей будови і розташування залози, характеру патологічних процесів у ній.

    На сучасному етапі процес видалення щитовидної залози спрямований не тільки на висічення органу, але й, що надзвичайно важливо, на збереження поворотних гортанних нервів, так як їх перетин – основне несприятливий наслідок, яке відчували на собі пацієнти при стандартних операціях, проведеним в зовсім недавньому минулому. Використання сучасних малотравматичных технологій, эндовидеохирургических маніпуляцій дозволяє звести до мінімуму частоту ускладнень і покращити якість життя в післяопераційному періоді.

    Видалення щитовидної залози, проведене грамотним і досвідченим лікарем з дотриманням сучасних стандартів, не представляє загрози життю та здоров’ю пацієнта, супроводжується мінімальною частотою ускладнень і не вимагає тривалої госпіталізації та реабілітації. Подальша гормонотерапія більшістю хворих переноситься добре і ніяк не обмежує їх життєдіяльність. Смертність при тиреоїдектомії не перевищує сотої частки відсотка, тому процедуру можна вважати безпечною.

    Коли потрібна тиреоїдектомія?

    Операція по видаленню щитовидної залози: показання, проведення, реабілітаціяПоказання до повного видалення щитовидної залози залишаються предметом дискусій серед хірургів-ендокринологів, нерідко вони проводяться невиправдано. Сьогодні лікарі сходяться на думці, що операція показана в тих випадках, коли інші способи лікування не приносять ефекту або при злоякісних пухлинах.

    Пацієнти з безсимптомними вузлами не включаються в групу тих, кому необхідно втручання, їм достатньо динамічного спостереження, а операція буде проведена тоді, коли з’являться ознаки прогресування патології або можливість злоякісної трансформації.

    У країнах Європи і США тотальне видалення щитовидної залози при тиреотоксикозі вважається крайнім заходом, але на пострадянському просторі воно, як і раніше, практикується, особливо там, де немає спеціалізованих центрів, а лікування проводять хірурги в звичайних лікарнях загального профілю.

    Крім того, більш низький відсоток оперованих хворих у розвинених країнах пов’язаний з більшою доступністю сучасного консервативного лікування. Реалії вітчизняного охорони здоров’я такі, що хірурга і пацієнта буває простіше видалити орган і забути про проблему, ніж шукати способи і засоби для медикаментозної терапії.

    Серед хворих з патологією щитовидної залози більше жінок, ніж чоловіків, більшість з них – люди молодого і зрілого віку. У осіб жіночої статі на фоні тиреотоксикозу можливе настання безплідності, тому операція може стати можливістю відновити дітородну функцію, усунувши обмінні порушення.

    Операція по видаленню щитовидної залози показана при:

    • Злоякісних пухлинах;
    • Вузловому або дифузному зобі з компресією і/або зміщенням органів шиї незалежно від гормональної активності;
    • Загрудинному зобі, здавлюють структури середостіння;
    • Даних тонкоголкової біопсії, не дозволяють достовірно виключити злоякісний ріст;
    • Тиреотоксикозі, стійкому до консервативного лікування;
    • Посилення вироблення гормонів щитовидної залози, коли лікування ізотопами йоду протипоказано (алергія, індивідуальна непереносимість);
    • Відкладення солей кальцію в паренхімі залози, що побічно може вказувати на високий ризик карциноми.

    Останні три свідчення можна вважати відносними, тому в таких випадках рішення оперувати приймається індивідуально і тільки після того, як лікар впевниться, що операція – єдиний можливий спосіб допомогти хворому. У частині випадків хірургічне лікування проводиться з косметичних міркувань, коли випирає освіта в органі викликає естетичний дискомфорт.

    Обсяг планованої операції залежить від характеру патології, що вражає щитовидну залозу. Можливі:

    • Тотальна тиреоїдектомія – видалення всього органу цілком;
    • Субтотальна тиреоїдектомія – заліза вирізають майже вся, крім невеликих ділянок та зони розташування прищитоподібних залоз (неможлива при раку, показана при дифузному токсичному зобі);
    • Гемитиреоидэктомия – видалення половини органу з перешийком (при обмежених вузлах однієї з часток).

    Операція по видаленню щитовидної залози: показання, проведення, реабілітація

    Радикальна операція проводиться рідко, в основному, в онкологічній практиці, і може супроводжуватися видаленням м’язів, клітковини, лімфатичного апарату шиї. Найчастіше хірурги намагаються зберегти хоча б малу частину функціонуючої паренхіми, яка забезпечить гормонами пацієнта після операції. Важливо залишити недоторканими гортанний нерв і паращитовидні залози.

    Способи видалення всієї або ділянок залози залежать від характеру патології, розташування і обсягу вузлів. Интракапсулярный спосіб застосовується при одиничних вузлах, які можуть бути посічені без істотних втрат самої паренхіми органу. Интрафасциальный метод полягає у збереженні фасції шиї, при якому виключається ймовірність пошкодження гортанних нервів і залишаються недоторканими паращитовидні залози. Экстрафасциальный варіант операції вважається найбільш травматичним і застосовується для лікування онкологічних захворювань органу.

    Підготовка до операції по видаленню щитовидної залози

    Підготовка до операції по видаленню гормонопродуцирующего органу – дуже важливий етап лікування, адже недостатньо скомпенсированное стан хворого при тиреотоксикозі, важка супутня патологія створюють ризик серйозних ускладнень. Завдання лікаря на цій стадії – забезпечити мінімальний ризик від втручання, максимально стабілізувавши стан хворого.

    Операція по видаленню щитовидної залози: показання, проведення, реабілітація

    При плануванні тиреоїдектомії показано як стандартні діагностичні процедури, що включають загальний і біохімічний аналізи крові, дослідження сечі, флюорографію, коагулограму, дослідження на ВІЛ-інфекцію, гепатити, сифіліс, так і спеціальні обстеження, що проводяться саме при патології щитовидної залози.

    Усім без винятку пацієнтам необхідно визначення гормонального статусу – гормони Т3, Т4, тиреотропний гормон гіпофіза (ТТГ), при необхідності визначається кальцитонін, рівень тиреоглобулина, онкомаркери.

    З інструментальних методів показано УЗД щитовидної залози і органів шиї, голосових зв’язок. Для уточнення характеру захворювання можливе проведення КТ, МРТ, сцинтиграфії. Тонкоголкова біопсія – стандартна процедура, показана хворим з вузловими формами ураження органу. Вона дозволяє підтвердити або виключити злоякісний процес, визначити характер аденоматозних вузлів.

    На всіх стадіях підготовки до оперативного лікування хворого консультують ендокринолог, терапевт, кардіолог. На заключному етапі виходячи з загального стану терапевт дає свій дозвіл на операцію, а пацієнт підписує згоду, вже будучи обізнаним про можливі ризики, обсязі лікування і подальшого життя без залози.

    Суттєвою перешкодою до планованої тиреоїдектомії може стати посилена продукція гормонів – тиреотоксикоз, які негативно впливають на загальний стан, діяльність серця, показники обміну. В таких умовах тотальне видалення залози може стати смертельно небезпечним через ризик розвитку тиреотоксичного кризу. Летальність при такому стані обумовлена шоком, гострою недостатністю серця, розвитком коми і досягає 40%.

    Для досягнення еутиреозу, коли гормони приходять в норму, може знадобитися від декількох тижнів до декількох місяців, протягом яких пацієнту призначають тиреостатики (мерказоліл), бета-адреноблокатори для нормалізації ритму серця, глюкокортикостериоды. Вагітним жінкам більше підійде препарат пропілтіоурацил, який більш безпечний для плода.

    Тривалий підготовчий етап виправданий, і операція буде призначена тільки тоді, коли гормони повернуться до нормальних цифр. Прискорення цього періоду або проведення лікування до досягнення еутиреозу вважається грубою лікарською помилкою, яка може коштувати пацієнту життя.

    Техніка операцій на щитовидній залозі

    Коли всі підготовчі процедури пройдені, а стан пацієнта не викликає сумнівів в успішному результаті операції, призначається дата та час її проведення. Напередодні втручання хворий поміщається в клініку, з ним розмовляє анестезіолог, хірург, терапевт.

    Сама по собі операція технічно відносно не складна, але досить трудомістка, потребує вивірених, послідовних і точних дій хірурга. Тривалість її становить в середньому годину-півтора, але можливо і більше, проводиться під загальним наркозом. Раніше використовували місцеву анестезію, яка дозволяла говорити хворому, а хірург таким чином перевіряв збереження гортанного нерва. Сучасні види операцій на щитовидній залозі виключають ймовірність пошкодження цього нерва, тому цілком обґрунтований і доцільний загальний наркоз.

    Операція по видаленню щитовидної залози: показання, проведення, реабілітаціяКласичним доступом до органу є поперечний розріз в області шиї, відступивши близько півтора сантиметром від верхнього краю грудини. Хірург розтинає шкіру, підшкірну клітковину, фасції, послідовно перев’язуючи судини, яких на шляху до залозі досить багато.

    Найважливішою маніпуляцією при тиреоїдектомії є виділення гортанного нерва та паращитовидних залоз. Гортанний нерв забезпечує рух голосових складок при голосообразовании, його травма спричиняє осиплість або повна відсутність голосу, що вважають важким ускладненням при неправильній техніці втручання.

    Паращитовидні залози знаходяться всередині паренхіми органу, в задній частині часток, їх видалення істотно позначається на обміні кальцію, що загрожує судомами і навіть загибеллю без відповідного лікування. Їх збереження дуже важливо для пацієнта, хоча при злоякісних утвореннях це зробити вже неможливо.

    Досягнувши щитовидної залози, хірург уривається її повністю або видаляє частину (частку, перешийок, вузол), після чого в зворотній послідовності зашиває м’які тканини шиї. Іноді в рані залишається невеликий силіконовий дренаж, який видаляється на наступну добу. Зона операційного розрізу обробляється спеціальними складами, що допомагають поліпшити регенерацію і перешкоджають надмірного рубцювання. Також хворим можуть бути порекомендовані спеціальні пластирі, гелі проти рубців.

    Операція по видаленню щитовидної залози: показання, проведення, реабілітація

    Стандартна операція може призвести до незадовільного косметичного результату, оскільки рубець так чи інакше буде помітний. Для зменшення травматизації застосовуються ендоскопічні методики, коли через кілька невеликих розрізів на щитовидній залозі підводиться мікрохірургічна техніка, відеокамера.

    Можливо видалення органу та через пахвовий доступ, тоді на шиї і зовсім не залишиться слідів тиреоїдектомії. Однак цей метод настільки складний, вимагає такої філігранної операційної техніки хірурга, що застосовується лише в поодиноких випадках.

    Трапляється, що в процесі внутрішньоутробного розвитку щитовидна залоза формується не на передній поверхні шиї, а за грудиною, в грудній порожнині. При збільшенні такого аномально розташованого органу швидко настає задишка, порушення ритму серця, можливий смертельний результат, тому необхідна операція.

    Хірургічне лікування аномально розташованого зобу принципово відрізняється від стандартної тиреоїдектомії і вимагає проникнення в грудну порожнину, що і травматично, і технічно складно в проведенні. На допомогу хірургам приходять ендоскопічні методи, що дозволяють мінімізувати травму від операції при високих результатах лікування.

    Найнебезпечнішими наслідками операції по видаленню щитовидної залози вважають:

    • Перетин гортанних нервів, що тягне втрату голосу;
    • Невиправдане висічення або пошкодження паращитовидних залоз, що загрожує зниженням рівня кальцію, судомами аж до тетанії, зупинкою серця;
    • Кровотеча в післяопераційному періоді, що вимагає повторного втручання;
    • Нагноєння післяопераційної рани (при дотриманні техніки, правил асептики зустрічається вкрай рідко).

    Після операції…

    При дотриманні всіх правил оперативних втручань на щитовидній залозі ризик ускладнень надзвичайно малий, післяопераційний період займає не більше 10-12 днів, у разі ендоскопічних втручань – 2-3 доби. Щодня хворому міняють пов’язки, спостерігають за гормональним фоном і загальним самопочуттям.

    Операція по видаленню щитовидної залози: показання, проведення, реабілітаціяЯкщо після операції все-таки порушиться голос (стане тихіше, з’являється осиплість), панікувати не потрібно, це не завжди говорить про незворотне пошкодження гортанних нервів. В післяопераційному періоді можливий набряк м’яких тканин, який дратує зазначені нерви, і вже через кілька днів симптоми порушення голосу пройдуть самі собою.

    При тотальному видаленні щитовидної залози гормони після операції вже не виділяються, тому пацієнт потребує замісної терапії. Стандартом вважають препарат L-тироксин, який призначається щодня по 50-100 мг, за півгодини до сніданку. Доза підбирається строго індивідуально, виходячи з особливостей обміну, ваги, супутньої патології конкретного пацієнта. Лікування призначається довічно.

    Життя після видалення щитовидної залози в переважній більшості випадків не вимагає яких-небудь обмежень, пацієнти зберігають колишню активність, жінки вагітніють і народжують здорових малюків. Нерідкі питання щодо періоду вагітності в умовах прийому гормональних препаратів, адже будь-яка майбутня мама хвилюється за розвиток і здоров’я дитини. Лікарі заспокоюють: при адекватно підібраної дози L-тироксину і ретельному контролі гормонального обміну протягом всі вагітності ризику ні для жінок, ні для плода немає, а вагітність завершується народженням здорової дитини.

    У жінок проблеми з щитовидною залозою можуть супроводжуватися безпліддям, яке не піддається лікуванню з боку гінеколога. Своєчасна корекція гормонального фону, нехай навіть за допомогою операції, — запорука відновлення фертильності і здатності до дітородіння. Багато жінок, які бажають завести дітей, вагітніють незабаром після операції, тому судження щодо негативного впливу тиреоїдектомії на здатність народити дитину – помилкові і не мають жодних обґрунтувань.

    Хворим, які перенесли тотальне видалення щитовидної залози, встановлюється третя група інвалідності. На відміну від багатьох інших важких захворювань, серйозно обмежують життєдіяльність, у разі тиреоїдектомії наявність інвалідності – швидше формальність, що дозволяє мати деякі пільги на придбання ліків або, скажімо, проїзд у громадському транспорті. Багато пацієнтів свідомо обходяться без інвалідності, не бажаючи захоплюватися численними процедурами по її встановленню.

    Операції на щитовидній залозі можуть проводитися як на платній основі, так і безкоштовно. Безкоштовно їх здійснюють по системі загального медичного страхування, за квотою. Безкоштовне лікування доступно в тому числі у високоспеціалізованих центрах ендокринної хірургії, куди може звернутися сам хворий або направить лікар за місцем проживання.

    При бажанні, пацієнт може сам оплатити операцію, і обстеження, і максимально комфортні умови перебування в стаціонарі. Вартість буде включати в себе оплату обстежень (приблизно 10 тисяч рублів), близько 15 тисяч обійдеться операція, а весь період лікування потребуватиме витрат приблизно 50-60 тисяч рублів.

    Відгуки пацієнтів, які перенесли операції на щитовидній залозі, зазвичай позитивні, особливо, якщо лікування проводилося фахівцями високого рівня, у строк та при відповідній якісної підготовки. Звичайно, виключити ймовірність ускладнень або наслідків гормонального нестачі після операції неможливо, тому в окремих випадках все ж трапляється, що хворий залишається незадоволеним результатами лікування.

    Якщо діагноз такий, що вимагає радикального видалення щитовидної залози, не потрібно надмірно хвилюватися. Після тотальної тиреоїдектомії пацієнти живуть стільки ж, скільки і всі інші люди. Немає необхідності обмежувати себе в поїздках і подорожах, фізичної активності, але про регулярний прийом тироксину та спостереження у ендокринолога забувати не потрібно.

    Запорука успішного лікування – правильно обрана клініка і висококваліфікований досвідчений хірург, тому до питання визначення місця надання хірургічної допомоги пацієнту варто підійти дуже уважно.

    Відео: видалення щитовидної залози — свідчення, як проходить, ускладнення

    Відео: тотальна тиреоїдектомія з приводу аденокарциноми

    Подобається? Поділіться з друзями:
    Здоровий спосіб життя