Основні ознаки завмерлої вагітності, її виявлення та причини

На жаль, завмирання плоду (загибель ембріона в утробі матері) може статися у будь-якої жінки, яка мріє про здоровий карапузе. І найчастіше це трапляється на ранніх термінах вагітності, але це ще не привід говорити про безпліддя або неможливості стати мамою – найчастіше справа просто в образливій збігу обставин. Лікарі відзначають, що чим менше вік ембріона, тим він більш схильний до впливів потенційно небезпечних факторів, з подальшим розвитком він міцніє, і вразливість його на пізніх термінах значно зменшується. Особливо підвищений ризик завмирання плоду після ЕКЗ, тому жінкам проводиться певна і ретельна підготовка організму не тільки до етапу екстракорпорального запліднення, а й до всього процесу виношування дитинчати.

Якщо плід завмер, то рано чи пізно почнеться відторгнення ембріона організмом, що призведе до викидня. Нерідко це трапляється ще до того моменту, як жінка дізнається про свій стан або зовсім незабаром, після того як тест показав дві смужки» (тоді, судячи з відгуків, з психологічної точки зору перенести цю втрату легше). Завмерлий плід небезпечний для здоров’я жінки, чим раніше буде виявлена зупинка вагітності і видалений померлий ембріон, тим легше відновиться жіночий організм, без негативних наслідків і ускладнень.

Але як можна запідозрити завмирання плоду, наприклад, на 9 тижні або 10, коли він ще навіть не почав ворушитися? На що саме повинна звернути увагу жінка?

Ознаки завмерлої вагітності на 10-й та інших тижнях вагітності

Завмерти плід може на будь-якому терміні: найчастіше до 10-ї, рідше – до 20 тижня. На дуже ранніх термінах (наприклад, на 5 тижні вагітності) досить складно запідозрити, що ембріон перестав розвиватися, зовнішніх ознак найчастіше не спостерігається, а висновок можна зробити тільки на підставі комплексної діагностики, яка включає:

  • гінекологічний огляд,
  • УЗД,
  • аналіз крові на ХГЛ (визначення рівня хоріонічного гонадотропіну людини).

У ході діагностики проводиться цілий ряд досліджень: виявляється відсутність матково-плацентарного кровообігу, оцінюється розмір матки (не нормально, наприклад, якщо термін — 11 тиждень, а розмір матки не перевищує норми 7 тижні), може бути виявлено плодове яйце без зародка всередині (це видно вже на 6 тижні) і так далі.

Зовнішні клінічні прояви дуже мізерні, нерідко жінка після загибелі плоду продовжує відчувати себе вагітною. Але приводом для серйозного занепокоєння повинно стати поява коричневих виділень, особливо, якщо їх супроводжують тягнучі болі в нижній частині живота і в області попереку. На запалення та інтоксикацію організму вказує підвищена температура.

Майбутніх матусь на ранніх термінах часто турбує токсикоз, який в нормі проходить до 14-15 тижні, а його різке припинення на 10-й — може вказувати на проблеми з вагітністю. Обов’язково потрібно спостерігати за змінами в молочних залозах з 10-16 тижні (вони повинні поступово збільшуватися в розмірах, набухати, може відчуватися легкий біль). Якщо термін 17 тижнів, а характерних змін немає і ніяких відчуттів теж, це привід терміново відвідати лікаря. Надалі, на більш пізніх термінах, стежити за ростом та розвитком дитини набагато легше, адже він після 18 тижня почне ворушитися.

Для того, щоб допомогти майбутнім матусям стежити за своїм станом, вчені виділили кілька найбільш небезпечних періодів вагітності («кризових»), це:

  • імплантація (починаючи з 7-го до 12-го дня),
  • ембріогенез (з 3 по 8 тиждень),
  • формування плаценти (до 12 тижнів),
  • формування найважливіших функціональних систем маленького організму (з 19 тижня з 24-ту).

Зменшити ймовірність загибелі дитини на будь-якому терміні (як на 10-13 тижня, так і в другій половині вагітності), можна, регулярно відвідуючи гінеколога і проходячи скринінгові дослідження, а також знаючи можливі причини припинення розвитку вагітності і провівши профілактичні заходи щодо їх усунення.

Де таїться небезпека, або що призводить до завмерлої вагітності і її ознаками в першому триместрі

Будь-яка жінка, що перенесла смерть плода на початкових етапах вагітності (в першому чи в другому триместрі, вірніше, його початку), задається питанням: чому ж саме з нею таке сталося? На жаль, патологічно небезпечних факторів дуже багато, а є випадки, при яких причину так і не вдалося знайти. Але найпоширеніші з них – давайте розглянемо, це:

  • генетичні «помилки» при розвитку ембріона. Вони можуть бути як спадкового характеру, так і спровокованими зовнішніми чинниками (наприклад, зловживання батьками алкоголем, курінням, наркотиками). Буває, «помилки» на генному рівні трапляються, і коли обоє батьків повністю здорові,
  • гормональні розлади в організмі майбутньої мами і наявність деяких аутоімунних захворювань (наприклад, системної червоної вовчака). Гормони – найчастіші причини вагітності, що не розвивається, жінки з хворобами щитовидної залози, цукровий діабет, порушеним обміном речовин в організмі, з проблемами виношування дитини зустрічаються набагато частіше. Деякі патології з ендокринною системою призводять до посиленого синтезу чоловічих гормонів, а це притуплює вироблення прогестерону (відповідає за розвиток вагітності жіночого гормону),
  • інфекційні захворювання, викликані попаданням вірусів, бактерій і різних паразитів. До найнебезпечніших відносять: токсоплазмоз, краснуху, герпес. Є деякі інфекції, що передаються статевим шляхом, про яких майбутня мама може і не здогадуватися (хламідіоз, мікоплазмоз, трихомоніаз та інші),
  • інтоксикація організму. Отруєння може бути парами хімічних речовин, прийомом лікарських засобів (НСПП, протизаплідних),
  • патології і аномалії в будові матки (невідповідний розмір, неправильна форма, наявність в органі перегородок),
  • емоційний стан майбутньої мами. На жаль, розлади нервової системи, постійні хвилювання і стреси – це пряма загроза вашому малюкові. Тому, якщо ви мрієте дочекатися щасливого події в третьому триместрі — займіться профілактикою стресів і думайте тільки про хороше!

Лікарі сьогодні звертають увагу усіх майбутніх матусь, що виношування вагітності залежить від правильного харчування. Виявляється, ризик завмирання плода вище у жінок, чий індекс маси тіла перевищує 25 або, навпаки, дуже малий, і не досягає 18,5.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Здоровий спосіб життя