Зміст статті:
Остеопенія шийки стегнової кістки – патологія, спричинена порушенням мінералізації кісткової тканини, часто є провокуючим фактором для виникнення патологічних переломів у осіб старшого віку. Діагностика остеопенії представляє певну складність, так як розвивається патологія практично безсимптомно і виявляється тільки під час рентгенографії при переломі шийки стегна.
Причини розвитку і фактори ризику
Остеопенія шийки стегнової кістки – це патологічне порушення щільності кісткової тканини, при якому різко зростає крихкість кісток і схильність до переломів. Часто остеопенія описується як стан, що передує остеопорозу. Остеопенія у переважній більшості зустрічається у людей старшого віку. Жінки у період менопаузи схильні до захворювання частіше, ніж чоловіки такого ж віку.
Основною причиною розвитку остеопенії слід вважати природні, генетично зумовлені зміни, що відбуваються в організмі людини. З віком остеогенез сповільнюється, щільність і обсяг кісткової тканини знижується. Організм починає використовувати кальцій, необхідний для роботи серця і нормального функціонування м’язової тканини, що міститься в кістках, особливо якщо його не надходить в достатньому обсязі ззовні з їжею.
Сприяючими факторами до розвитку захворювання вважаються:
- генетична схильність: наявність одного або декількох близьких родичів зі схильністю до патологічних переломів;
- вікове зниження вироблення статевих гормонів, зокрема, естрогену і тестостерону;
- тривалий прийом гормональних препаратів та протисудомних засобів;
- хронічні запальні процеси в організмі;
- ендокринні та метаболічні порушення;
- хронічний дефіцит поживних речовин і мікроелементів при тривалому голодуванні або порушення всмоктування шлунково-кишкового тракту;
- злоякісні новоутворення;
- хіміотерапія;
- зловживання алкоголем і нікотином.
У рідкісних випадках остеопенія може спостерігатися у сильно недоношених дітей як результат незавершеного внутрішньоутробно процесу мінералізації кісток.
Діагностика захворювання
Діагностика остеопенії представляє певну складність, так як захворювання розвивається поступово і протікає абсолютно безсимптомно. Нерегулярне слабке поколювання в області лівого або правого стегна, що є однією з ознак розвитку патології, часто списують на судинні порушення або різного роду невралгії. Ніяких хворобливих відчуттів і порушень рухливості кінцівки при остеопенії не спостерігається.
Захворювання неможливо діагностувати навіть за допомогою денситометрії – інструментального методу діагностики, що дозволяє визначати ступінь мінералізації кісткових тканин. Денситометрія ґрунтується на принципі просвічування тканин рентгенівськими променями і ультразвуковими хвилями і використовується для визначення наявності остеопорозу. Непрямим ознакою розвитку остеопенії є наявність в лабораторних аналізах крові підвищеного вмісту лужної фосфатази, що свідчить про системний процесі резорбції кісток.
У більшості випадків діагноз ставиться вже після перелому шийки стегнової кістки.
Методи лікування
З огляду на необоротність процесу генетично обумовленої кісткової резорбції, при виявленні або підозрі на остеопению основні лікувальні заходи будуть спрямовані на попередження подальшого розвитку патології і профілактики її ускладнень. Медикаментозна терапія при лікуванні захворювання застосовується вкрай рідко, основними способами боротьби з порушенням щільності кісток прийнято вважати дотримання правильного раціону харчування, достатню фізичну активність і прийом вітамінно-мінеральних добавок для профілактики дефіциту кальцію.
Дієта при остеопенії
При порушенні мінералізації кісток слід дотримуватися наступних правил при складанні раціону:
- Необхідно щодня включати в меню продукти, що містять кальцій. Крім молока і кисломолочних виробів до таких відносяться яйця, крупи, злаки, багато зелені овочі, горіхи.
- Слід регулярно вживати в їжу бобові і злакові, багаті магнієм, так як саме цей елемент бере участь у процесах мінералізації кісток і суглобів.
- Так як надлишок солі прискорює виведення кальцію з організму, слід відмовитися від вживання продуктів з її високим вмістом: консервів, ковбасних виробів, м’ясних напівфабрикатів, маринованих і солоних овочів. Під час приготування їжі використання солі також слід істотно обмежити.
- Слід відмовитися від напоїв, що містять кофеїн: кава, чай (особливо зелений), газованої води.
Лікарські препарати
При виявленні патології призначаються препарати кальцію, що перешкоджають подальшій демінералізації кісткової тканини. Для поліпшення засвоєння кальцію паралельно необхідно приймати вітамін Д. Також при остеопенії можуть призначатися препарати:
- для корекції гормонального фону;
- для пригнічення кісткової резорбції: Ралоксифен, Терипаратид;
- для поліпшення кальцієвого обміну: гормон щитовидної залози кальцитомин.
Активний спосіб життя та лікувальна фізкультура
Чималу роль в запобіганні розвитку захворювання відіграє здоровий і активний спосіб життя. Куріння і алкоголь істотно уповільнюють мікроциркуляцію, посилюючи будь-які деструктивні процеси в організмі, тому важливим кроком є відмова від шкідливих звичок.
Зміцнити м’язово-зв’язковий апарат допомагають регулярні заняття спортом з урахуванням фізичної підготовки і стану здоров’я. Йога, плавання, заняття танцями, велоспорт, фітнес з урахуванням вікових особливостей служать профілактикою розвитку остеопорозу і виникнення патологічних переломів.
Вітамін Д, необхідний для повноцінного засвоєння кальцію, організм здатний синтезувати самостійно під час перебування на сонці, тому щоденні прогулянки на свіжому повітрі вважаються необхідною умовою лікування і профілактики остеопорозу.
Заходи профілактики
Крім дієти та фізичної активності комплекс заходів по запобіганню розвитку остеопенії включає в себе:
- гормонозамісну терапію в період менопаузи;
- своєчасне виявлення і лікування будь-яких запальних захворювань;
- контроль маси тіла, профілактика ожиріння, що створює додаткове навантаження на опорно-руховий апарат;
- регулярні обстеження і спостереження у лікаря, щорічна денситометрія за показаннями.
Дотримання простих правил профілактики допомагає запобігти або істотно сповільнити розвиток остеопенії, а також патологій, попередником яких вона є – остеопорозу і підвищеної схильності до переломів.
