Що це таке – остеопороз є метаболічним порушенням, яке характеризується зниженням мінеральної щільності кісток.
Цей процес перевершує вікові та статеві нормативи, що супроводжується розвитком ряду ускладнень, в першу чергу мова йде про переломах.
Захворювання вперше було виділено в окрему нозологічну одиницю в 1925 році. Однак зміни, властиві цій патології, були знайдені під час розкопок стародавніх цивілізацій.
Раніше захворювання не диференціювали від остеомаляції, інших порушень кісткової тканини і т. д., що призводило до різних проблем у процесі лікування. Остаточне відокремлення остеопорозу від схожих захворювань відбулося в 1984 році. Саме з цього періоду почалося активне вивчення даного патологічного процесу, що дозволило досягти хороших терапевтичних результатів.
Поширеність остеопорозу неухильно зростає останнім часом, як і частота переломів, є наслідком основного процесу. Так, згідно з даними статистики ВООЗ, це захворювання займає 4-е місце в загальній структурі всіх патологічних процесів людини (перші три патології – це захворювання серця і судин, онкологічні захворювання, цукровий діабет).
Причини і фактори ризику остеопорозу
Причини остеопорозу многофакторны. Максимальний вплив на них дозволить зменшити ймовірність розвитку цього захворювання, особливо у літніх пацієнтів. Отже, основними причинними факторами є:
1) Дієтичне харчування з метою схуднення, яке характеризується зниженим вмістом в харчовому раціоні фосфору, кальцію і жирів (вони необхідні для засвоєння вітаміну Д, який є жиророзчинним). Риба і злакові, які часто використовуються в харчовому раціоні, також сприяють розвитку даного захворювання за рахунок розвивається ацидозу. А він в свою чергу стимулює вироблення паратгормону, який мобілізує кальцій з кісток. Аналогічна ситуація розвивається і якщо людина їсть багато білковмісні їжі. Молочні продукти і яйця, навпаки, допомагають поліпшити стан кісток, підвищуючи їх мінеральну щільність.
2) Вікові зміни, які обумовлені зниженням артеріального живлення кісткової тканини, а також безпосередньо процесом старіння. У жінок додатковим фактором є зниження рівня естрогенів у менопаузальному віці, так як ці гормони сприяють збільшенню мінеральної щільності кістки.
3) Стану, які підвищують потребу організму людини у кальції. До них відносяться вагітність, період годування груддю, хронічні хвороби, які виснажують організм і сприяють витрачання кальцію.
4) Обтяжена щодо цього захворювання спадковість. В даний час доведено наявність одного гена, який відповідає за розвиток остеопорозу у найближчих родичів. У них дане захворювання розвивається на кілька років раніше, ніж у популяції.
5) Стресові ситуації, особливо хронічні. На цьому тлі підвищується синтез кортикостероїдів в організмі, які сприяють вимиванню кальцію з кісток і зниження їх міцності.
6) Прийом кортикостероїдів у великих дозах з терапевтичною метою. Дана причина щодо остеопорозу стала актуальною з середини 20-го століття, коли почалося активне використання даних препаратів.
7) Гіподинамія
алкоголізм і Паління
9) Ряд супутніх захворювань – цукровий діабет, ревматоїдний артрит, цироз печінки, лейкоз, вібраційна хвороба та ін
10) Дефіцит в організмі деяких мікроелементів, які беруть участь в обміні кальцію (марганець, магній, залізо, мідь та інші)
11) Захворювання залоз внутрішньої секреції, сопровождащиеся підвищеною активністю паращитовидних залоз, щитоподібної, надниркових залоз і зниженням активності гонад.
Симптоми остеопорозу
Симптоми остеопорозу тривалий час відсутні. У багатьох пацієнтів першими ознаками захворювання є переломи кісток, які досить легко виникають. Однак до їх появи хворі відзначають наявність больового синдрому різної локалізації. Найчастіше це хребет і нижні кінцівки.
Всі ці зміни обумовлюють зниження рухової активності людини. До того ж вони несприятливо відбиваються на якості життя пацієнта, обмежуючи його працездатність.
Діагностика остеопорозу
Рання діагностика остеопорозу – це важливий напрямок, який дозволяє попередити розвиток ускладнень даного захворювання. З цією метою орієнтуватися на клінічні симптоми не раціонально. Тому показано застосування додаткових методів дослідження.
Найбільш інформативними з них є:
денситометрія, що визначає рівень мінеральної щільності кістки
рентгенологічна адсорбциометрия
оцінка рівня екскреції кальцію та гідроксипроліну у сечі, які при остеопорозі підвищуються
оцінка рівня остеокальцину за добу
оцінка рівня лужної фосфатази, специфічної для кісткової тканини
визначення естрадіолу і тестостерону у жінок і чоловіків відповідно.
Лікування остеопорозу
Лікування захворювання переслідує наступні цілі:
1) Знизити активність процесів руйнування кісткової тканини, так як сучасні препарати ще не дозволяють збільшити мінеральну щільність кістки
2) Попередити виникнення переломів. Сучасна програма лікування остеопорозу є комплексною. Вона виглядає наступним чином:
1) Застосування препаратів кальцію і вітаміну Д, що дозволяє підтримувати необхідний рівень кальцію в крові, який потрібен для нормального синтезу кісткової тканини. До того ж препарати, які зменшують рівень резорбції кістки, сприяють зниженню кальцію в організмі, замикаючи порочне коло. Однак обмежити лікування тільки кальцієм і вітаміном Д не є раціональним, так як не відбувається прямо пропорційного їх збільшення в кістки порівняно з вмістом в крові.
2) Кальцитонін (Миакальцик) і бісфосфонати, які зменшують активність процесів розпаду в кістковій тканині. Удосконалення групи бісфосфонатів призвело до створення трьох генерацій цих препаратів, остання з яких володіє мінімальною кількістю побічних ефектів. Однак вибір препарату залишається за лікарем. Тільки фахівець може врахувати можливі протипоказання і побічні дії, які можуть розвинутися на фоні прийому препаратів. Для оцінки ефективності проведеного лікування показане проведення динамічного дослідження стану кісткової тканини.
Прогноз
Найбільшу небезпеку представляє перелом шийки стегна. Це пов’язано з наступними обставинами:
летальність (смерть) супроводжує 20% переломів даної локалізації
50% пацієнтів у подальшому залишаються інвалідами, яким потрібно дуже дороге лікування
Остеопороз – це основна причина переломів. Вони можуть торкатися будь-яку кістку. Однак найчастіше зустрічаються переломи певної локалізації:
проксимальний відділ стегна (шийка стегна, головка, верхня третина тіла)
тіла хребців
дистальні відділи кісток передпліччя (наприклад, перелом променевої кістки в типовому місці).
Профілактика остеопорозу
Профілактика остеопорозу немислима без знання факторів, які підвищують стійкість кістки і сприяють збільшенню маси кісткової тканини. До цих факторів належать:
регулярне вживання молочних продуктів і яєць
надходження в організм вітаміну Д
достатній рівень безпечного ультрафіолетового випромінювання, який підвищує синтез в організмі вітаміну Д
достатній рівень фізичної активності, в тому числі і регулярні заняття спортом.
На закінчення необхідно відзначити, що остеопороз є поширеним захворюванням сучасної людини, що призводить до розвитку серйозних ускладнень. Тому дуже важливо знати фактори ризику цього захворювання, на які необхідно максимально впливати.
До того ж є і певні захисні фактори, які сприяють збільшенню мінеральної щільності кісток. Однак велике значення надається ранньої доклінічної діагностики з допомогою сучасних методів дослідження.
Це дозволить почати фармакологічну корекцію на ранніх стадіях захворювання, що попередить розвиток переломів.